Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №950/5/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/5/26

Номер провадження 3/950/158/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від командира самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата, старшого водія автомобільного відділення 1 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

по ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення А5002 № 1 від 01.01.2026, ОСОБА_3 ставиться у вину те, що 20.12.2025 близько 16 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду та воєнного стану він нібито перебував у стані наркотичного сп`яніння. У протоколі зазначено, що ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд у КНП «Лебединська лікарня ім. К.О. Зільберника» ЛМР, а висновком цього закладу від 20.12.2025 № 293, який надійшов до військової частини 01.01.2026, нібито встановлено стан наркотичного сп`яніння із зазначенням «a-PVP (солі)» .

Разом із тим з долучених до матеріалів документів також убачається, що за результатами подальшого медичного огляду ОСОБА_3 було зазначено, що ознак сп`яніння не виявлено .

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Ця норма зобов`язує суд перевіряти не тільки формальну наявність протоколу, а й те, чи дотримано встановлений законом порядок фіксації події правопорушення та чи є надані матеріали належними і допустимими доказами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Для притягнення особи до відповідальності суду необхідно встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення, зокрема об`єктивну сторону, тобто сам факт перебування військовослужбовця під час виконання обов`язків служби у стані наркотичного сп`яніння, а також вину особи у вчиненні саме такого діяння.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. За змістом ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, саме на орган, який склав протокол, покладається обов`язок надати суду безсумнівні, належні, допустимі та достатні докази того, що ОСОБА_3 під час виконання обов`язків військової служби перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби у стані наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду. Таким чином, для наявності складу цього правопорушення необхідно довести не просто факт виявлення у біологічних зразках певних речовин чи їх слідів, а саме факт перебування особи у стані сп`яніння у конкретний час і за конкретних обставин.

Судом установлено, що у даній справі належність та достатність доказів цього не підтверджена.

Із протоколу вбачається, що в КНП «Лебединська лікарня ім. К.О. Зільберника» фактично були відібрані зразки біологічних речовин, за результатами лабораторного дослідження яких і складено висновок № 293 від 20.12.2025, яким зроблено висновок про стан наркотичного сп`яніння. Разом із тим матеріали справи не містять належним чином оформленого повного акта медичного огляду, з якого можна було б встановити, що особі проведено саме повноцінний медичний огляд із фіксацією клінічних ознак, зовнішніх проявів, поведінкових реакцій, неврологічного стану, часу та умов проведення огляду, пояснень обстежуваного, а також інших даних, необхідних для висновку саме про стан сп`яніння, а не лише про наявність результату лабораторного аналізу.

Суд приходить до висновку, що за відсутності належного і повного документального оформлення процедури огляду сам по собі висновок, побудований фактично на результаті дослідження відібраних біологічних зразків, не є достатнім доказом того, що на момент, зазначений у протоколі, ОСОБА_3 саме перебував у стані наркотичного сп`яніння в розумінні ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Суд також бере до уваги, що надалі ОСОБА_3 самостійно пройшов медичний огляд, за результатами якого встановлено, що ознак сп`яніння не виявлено . Наявність у матеріалах справи двох взаємовиключних за змістом медичних висновків виключає можливість визнати обставини, викладені в протоколі, доведеними без розумного сумніву.

Суд окремо оцінює аргумент сторони обвинувачення про те, що висновок КНП «Лебединська лікарня ім. К.О. Зільберника» ЛМР сам по собі є достатнім і беззаперечним доказом наявності стану наркотичного сп`яніння. Суд відхиляє цей аргумент, оскільки з матеріалів не вбачається дотримання належної процедури медичного огляду саме в частині встановлення стану сп`яніння як медичного і юридичного факту. Судом не отримано належного підтвердження, що огляд був проведений у повному обсязі, у спосіб, який виключає сумніви у правильності висновку, а не зводився фактично лише до відбору біоматеріалу.

Суд відхиляє і довід про те, що сам факт лабораторного виявлення певної речовини автоматично підтверджує стан наркотичного сп`яніння особи у конкретний момент часу. Для кваліфікації за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП має бути доведений саме стан сп`яніння під час виконання військової служби. За відсутності належного акта повного медичного огляду та за наявності іншого медичного висновку про відсутність ознак сп`яніння такий факт вважати доведеним неможливо.

Судом також враховується положення ст. 266-1 КУпАП, відповідно до якої огляд військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у встановленому законом порядку, а результати такого огляду мають бути належним чином оформлені. Із матеріалів справи не вбачається, що ця процедура була дотримана беззастережно та в повному обсязі. Натомість наявні документи свідчать про істотні сумніви в тому, що саме встановлення стану сп`яніння відбулося у належний процесуальний спосіб.

Суд враховує і те, що за правилами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду на основі повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. У даній справі сукупність доказів не є узгодженою, переконливою та достатньою. Навпаки, вона містить суперечності, які не були усунуті органом, що склав протокол.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У цій справі наявні сумніви є істотними та стосуються самої об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, а саме — чи перебував ОСОБА_3 у стані наркотичного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби 20.12.2025 близько 16:00.

Суд приходить до висновку, що: порушення порядку проведення огляду у КНП «Лебединська лікарня ім. К.О. Зільберника» ЛМР, за якого фактично були відібрані лише зразки біоречовин без належного підтвердження повного медичного огляду, ставить під сумнів допустимість та достатність первинного доказу; подальший самостійний медичний огляд ОСОБА_3 , яким встановлено відсутність ознак сп`яніння, прямо суперечить викладеній у протоколі версії; органом, який склав протокол, не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_3 всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У даному випадку суд доходить висновку, що належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не підтверджено саме склад адміністративного правопорушення, оскільки не доведено у встановленому законом порядку факт перебування ОСОБА_3 у стані наркотичного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 266-1, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ