Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №309/4382/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/4382/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 березня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Мацунич М.В., Кожух О.А.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Чопик Володимир Володимирович, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 27.01.2025 року у справі № 309/4382/24 (Головуючий: Волощук О.Я.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В. Д. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком сторін ОСОБА_3 .

Ухвалою Хустського районного суду від 07.11.2024 року за згодою позивача замінено первісного відповідача приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В. Д. на належного відповідача – ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що 02.09.2024 року він звернувся до приватного нотаріуса Шкарампота В`ячеслава Дмитровича з метою оформлення спадщини за померлим батьком і йому було відмовлено у оформленні спадщини у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини. Позивач був обізнаний з тим, що з початку війни було запроваджено зупинення перебігу визначеного шестимісячного строку на прийняття спадщини або відмови від неї, але не більше ніж на 4 місяці, що у підсумку складає строк 10 місяців і був переконаний що він вкладеться у дані строки.

Звернувшись до нотаріуса, позивачу стало зрозуміло, що строки для прийняття ним спадщини пропущені і йому потрібно звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданим повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Хустського районного управління юстиції Закарпатської області 14.06.2005 року, серії НОМЕР_1 .

03.10.2024 року представником позивача уточнено позовні вимоги і просив встановити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3 .

Рішенням Хустського районного суду від 27 січня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; додатковий строк – один місяць з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька – ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 від імені якої діє представник – адвокат Чопик В.В. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, і підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Чопик В.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 – адвоката Кричфалушій І.І., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 – батько позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_1 . На момент смерті батька позивач перебував за кордоном та перебуває і на час розгляду справи.

Донькою спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , подано заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

11 липня 2024 року спадкоємцем за законом, дружиною спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , подано заяву про відмову від прийняття спадщини за законом на спадкове майно.

06 серпня 2024 року видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 . На час видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 була зареєстрована за місцем проживання за адресою – АДРЕСА_2 .

02 вересня 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В. Д. із заявою про прийняття спадщини за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на час смерті проживав у АДРЕСА_1 .

11.09.2024 року за № 262/01-16 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д. позивачу відмовлено у оформленні спадщини за померлим батьком у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини

(стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем,у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини;2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19).

Посилання позивача про порушення ним строку прийняття спадщини у зв`язку із перебуванням за межами України, судова колегія із цього приводу зазначає, що позивач виїхав за кордон України, до запровадження воєнного стану, не проживав із спадкодавцем майна два роки до моменту смерті, а лише був зареєстрований за даною адресою, був обізнаний про смерть батька і зазначені обставини не пов`язані з об`єктивними непереборними та істотними труднощами для спадкоємця для прийняття спадщини у визначений законом строк.

При постановленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене і рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, у відповідності до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити із вищенаведених підстав.

Судові витрати у відповідності до ст..ст. 133,141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1816 грн. 80 коп. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Чопик Володимир Володимирович, задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 27 січня 2025 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1816 грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ