Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №596/790/25 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. Справа № 596/790/25

Провадження № 2-о/596/2/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі Кузик М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин за правилами окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Гусятинського районного суду Тернопільської області із заявою про встановлення факту смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Сполучених Штатах Америки м. Нью-Йорк. Посилається на те, що до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, заявниця проживала в м. Маріуполі, а в березні 2022 року вона була змушена переїхати проживати в інше місто. На даний час вона проживає в АДРЕСА_1 . Її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виїхав на роботу за кордон в Сполучені Штати Америки та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. 28 квітня 2025 року було видано свідоцтво про його смерть № НОМЕР_1 , засвідчене присяжним реєстратором штату НЬЮ-ЙОРК. З метою зареєструвати його смерть у встановленому законом порядку в Україні та внести відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, заявниця звернулась до Гусятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Однак, отримала відмову у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки подане нею свідоцтво про смерть складене, не державними органами державної реєстрації актів цивільного стану, та не дипломатичним представництвами та консульськими установами. Оскільки виникають незручності із прийняттям спадщини, вона змушена звертатися в суд для встановлення факту смерті на підставі п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України. Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення та надасть їй право на внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть її чоловіка.

Ухвалою судді від 10.07.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами окремого провадження.

Від представника заінтересованої особи Гусятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України І.Біленької до суду надійшов відзив на позовну заяву, письмові заперечення в якиху представник заперечує щодо заявлених вимог та просить ухвалити рішення про відмову у задоволенні вимог. Посилається на те, що у справі про встановлення факту смерті особи відсутні правові підстави позову. Предметом заявлених вимог ОСОБА_1 є встановлення факту смерті її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в США м.Нью-Йорк. Проте, заявником долучено свідоцтво про смерть видане на спеціальному бланку №SNY-0428001 від 28.04.2025 року на ОСОБА_2 , яке легалізоване відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року спеціальним штампом «Апостиль» та наявний нотаріально засвідчений переклад.

Таким чином, іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України за умови їх засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р. Відповідно до Конвенції держави, які її підписали, бажаючи скасувати вимогу дипломатичної або консульської легалізації іноземних офіційних документів, домовилися, що такими офіційними документами відповідно до Конвенції є: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів. Кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Відділом було проведено перевірку дійсності Апостиль на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права за посиланням: https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/authorities1/print1/?cid=41 та встановлено, що офіс державного секретаря штату Нью-Йорк видав апостиль номер 2569786 у понеділок 28 квітня 2025 року, за підписом Вітні А. Кларк, спеціального заступника Державного секретаря. Апостиль засвідчив автентичність публічного документа, підписаного Ненсі Саншайн, яка діяла в якості клерка округу Кінгс.

Факт смерті чоловіка заявниці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано в США м. Нью-Йорк та засвідчено належним чином оформленим свідоцтвом про смерть, яке наявне в ОСОБА_1 . Дане свідоцтво про смерть визнається дійсними в Україні, так як легалізоване відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року спеціальним штампом «Апостиль». Заявник не надала жодного документального підтвердження про звернення, відповіді чи відмови від будь- якого державного органу, який відмовив їй у реалізації її права пов`язаного зі смертю чоловіка, до яких необхідно було пред`явити свідоцтво про смерть українського зразка, для захисту своїх цивільних прав та обов`язків, і які відмовились приймати свідоцтво видане в США м.Нью-Йорк.

Заявник не погодилась із зазначеними запереченнями заінтересованої особи, подавши письмові заперечення, в яких посилається на те, що просить ухвалити рішення про встановлення факту смерті особи в певний час громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про смерть, виданого США з метою внесення відомостей про його смерть до Державного реєстру актів цивільного стану громадян України (ДРАЦС). Вона виконує свій правовий обов`язок щодо забезпечення актуалізації даних в національних реєстрах та коректного проведення всіх юридичних дій щодо смерті заявленої особи в правовому полі. В рамках своїх повноважень, Гусятинським Відділом ДРАЦС було перевірено та письмово засвідчено достовірність даного Апостилю, отже, на базі цього просить встановити факт смерті особи в певний час безпосередньо в українському правовому полі, (а не лише в США), щоб належним чином припинити перебування померлої особи суб`єктом цивільних прав та обов`язків в Україні (через неактуальні дані в державних реєстрах та інших базах, які беруть дані з державних реєстрів). Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п. 1 гл. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2000 №52/5 (із змінами) підставою для реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Свідоцтво про смерть, яке має Апостиль та офіційно визнане Відділом ДРАЦС достовірним, і є самостійною та достатньою підставою для даного позову. Державна реєстрація факту смерті відділом ДРАЦС переводить даний юридичний факт смерті особи з площини міжнародного правового поля в українське, забезпечуючи його стабільність та захищаючи її від процедурних ускладнень та довгострокових ризиків. У разі змін державної політики щодо міжнародних відносин (через воєнні та післявоєнні події) та гіпотетичного призупинення дії міжнародних договорів, зміни правил визнання Апостилю або зміни нотаріальної чи судової практики у майбутньому свідоцтво про смерть особи в США може втратити юридичну силу на території України або призвести до переоцінки легітимності оформлення правочину на підставі міжнародного документа, що не був інтегрований у національну правову систему. Заявник бажає врегулювати це питання, запобігти невизначеності та захистити себе від ймовірних правових ризиків в майбутньому.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , її представник адвокат Возьний Я.В. підтримали заявлені вимоги та просили задоволити.

Представник заінтересованої особи Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України І.Біленька в судовому засіданні заперечувала щодо заявлених вимог.

Заявник ОСОБА_1 та її представник заявника адвокат Возьний Я.В. в судове засідання 16.03.2026 не з`явилися. Представник подав заяву про розгляд справи без участі сторони заявника, на заявлених вимогах ОСОБА_1 наполягає.

Представник заінтересованої особи Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання 16.03.2026 не з`явилася, подала до суду заяву про слухання справи в відсутності їх представника, просить в задоволенні заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 відмовити.

Розглянувши справу, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 статті 16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При цьому, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 49 ЦК України актом цивільного стану є, зокрема, смерть фізичної особи, яка підлягає державній реєстрації відповідно до закону та обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 23 серпня 2018 року зареєстрували шлюб у Подільському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідний актовий запис №830. Дружині після державної реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 23 серпня 2018 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с.6).

З договору дарування від 28.08.2023 року серії НСН №673522, слідує, що з однієї сторони - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , надалі „Дарувальник”, та з іншої сторони - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 , надалі „Обдаровувана”, надалі за текстом разом „Сторони”, а окремо - „Сторона", уклали цей договір дарування. (а.с.8-9).

28.08.2023 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Гречанівського А.Я. видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_5 , зареєстрованого в реєстрі за №972 від 28.08.2023 року (а.с.10).

ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 (а.с. 7).

З свідоцтва про смерть №SNY-0428001 від 28.04.2025 року засвідченого Річардом Спенсером, присяжним реєстратором, уповноваженим реєструвати акти цивільного стану у спеціальному порядку, підтверджує достовірність інформації наданої інформації та засвідчує юридичну силу цього свідоцтва слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , в США м.Нью-Йорк) (переклад з англійської на українську мову здійснений перекладачем Капуловською В.С.) (а.с.16-17).

Свідоцтво засвідчено спеціальним штампом «Апостиль» (Гаазька конвенція від 5 жовтня 1961 року) Сполучені Штати Америки, підписаний Ненсі Т.Маншайн, у якості Секретаря округу, містить печатку округу Кінгс, підтверджено, що у м.Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, 28 квітня 2025 року Заступником секретаря штату з питань бізнесу та ліцензування, штат Нью-Йорк за №NYС-2569786 та перекладено нотаріально засвідченим перекладом(а.с.14, 15).

З повідомлення №225/35.12.1-07.5 від 27.05.2025 року виданого Гусятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на заяву ОСОБА_1 про внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей про смерть смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у США, Нью-Йорк, Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано роз`яснення-відмову (а.с.18, 19).

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Ці правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року, Держави, які підписали цю Конвенцію, Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Таким чином, свідоцтво про смерть, видане на території Сполучених Штатів Америки, не потребує легалізації.

Факт смерті чоловіка заявниці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Сполучених Штатів Америки у м. Нью-Йорк зафіксовано відповідним державним органом іноземної держави та засвідчено присяжним реєстратором Річардом Спенсером, уповноваженим реєструвати акти цивільного стану у спеціальному порядку, складено актовий запис про смерть на спеціальному бланку для нерезидентів США №SNY-0428001 від 28.04.2025 та видано відповідне свідоцтво.

За наведених обставин, встановивши, що свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане на підставі законодавства іноземної держави, на території якої помер чоловік заявниці, не потребує легалізації, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення повторно факту смерті в судовому порядку, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 293, 294, 315-317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса місцезнаходження: селище Гусятин, вул. Суходільська, 7, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21161500) про встановлення факту смерті – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2026 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Елла МИТРАЖИК