Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №595/351/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/351/26

Провадження № 1-кп/595/91/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2026 м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за № 12026216130000034 від 16 березня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Підгірськ Шумського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, з середньою освітою, непрацюючої, в силу ст. 89 КК України несудимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2026 року близько 10 години 00 хвилин у ОСОБА_5 , під час перебування на території домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із своєю сестрою ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на завдання їй удару.

Реалізуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, усвідомлюючи протиправність своїх дій 16 березня 2026 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи на території домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_4 , керуючись особистими неприязними мотивами, умисно, нанесла один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки ОСОБА_4 . Внаслідок нанесеного удару ОСОБА_4 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство є формою домашнього насильства.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

17 березня 2026 року, згідно вимог ст. 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_4 , з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_5 , з іншого боку, згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 1 ст. 126 КК України, істотних для даного кримінального правопорушення обставин та покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень, яке повинна понести ОСОБА_5 .

Крім того, потерпіла та підозрювана, яка набула статусу обвинуваченої, визначили наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.

В угоді зазначена дата її укладення та вона підписана сторонами.

Обвинувачена у підготовчому судовому засіданні підтвердила добровільність укладення угоди про примирення між нею та потерпілою, просила затвердити угоду і призначити їй узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення обвинуваченій зрозумілі.

Потерпіла у підготовчому судовому засіданні зазначила, що угоду про примирення укладено між нею та підозрюваною, яка набула статусу обвинуваченого, добровільно, вона розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення. Просила угоду затвердити.

У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечувала проти затвердження судом угоди про примирення між сторонами та призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла ОСОБА_4 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час судового засідання.

Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 і призначення останній узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 17 березня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 , яка набула статусу обвинуваченої.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпілий та прокурор мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити обвинуваченій, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення копії вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1