Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №944/6317/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 березня 2026 р.

Справа: №944/6317/25

Суддя: Белена А. В.

Справа № 944/6317/25 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І. М.

Провадження № 33/811/201/26 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Белени А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст. ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 року,

встановив :

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст. 122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративні стягнення:

- за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста)гривень;

- за ст.124 КУпАП у виді у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

- за ч.1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначено у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 16.11.2025, о 01 год 45 хв по вул.Шевченка, 2 в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в КНП «НЛ ім.Ю.Липи» НМР, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», тест №7521, результат 0,48%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 16.11.2025, о 01 год 45 хв по вул.Шевченка, 2 в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, був неуважний, не реагував на її зміни, здійснив наїзд на дорожню споруду, кільце з круговим рухом, внаслідок чого здійснив зіткнення із дорожнім знаком 1.4.1 «Попередження, напрям повороту» та пошкодив клумбу із квітковими насадженнями. Внаслідок ДТП автомобіль отримав технічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Також ОСОБА_1 16.11.2025 о 01 год 45 хв по вул.Шевченка, 2 в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з дорожнім знаком 1.4.1, напрям повороту, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10.а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

На постанову судді Ятін Д.Г. подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову – скасувати, винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в частині визнання ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбаченич ст. 122-4, ст. 124 КУпАП залишити без змін.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що повний текст постанови було складено лише 12.01.2026 та 13.01.2026 таке було відправлено до ЄДРСР. Цього ж дня (13.01.2026) йому було вручено копію постанови.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 не заперечує вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, водночас заперечує факт керування транспортним засобом в згаданий час в стані алкогольного сп`яніння.

Стверджує, що після приїзду додому близько 02:00 год внаслідок пережитого стресу (через повідомлення матері про зникнення безвісти його батька ОСОБА_2 , а також ДТП) спожив слабоалкогольне пиво та заспокійливий засіб - гофен. Проснувшись зранку, побачив працівників поліції, які оглядали його автомобіль. Оскільки наміру переховуватися на мав, одразу вийшов до них та повідомив про події, які відбулись вночі. Після цього працівники поліції вказали на обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння.

Стверджує, що всупереч вимогам закону, який передбачає, що огляд на місці зупинки транспортного засобу є первинним, акт огляду із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння, не складався та пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці не висловлювалася, а його одразу доставили у медичний заклад.

Наголошує, що лише після відмови водія пройти огляд на місці зупинки, закон покладає на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі, та після отримання висновку – скласти протокол.

Звертає увагу, що відповідно до долученого відеозапису ОСОБА_1 лише о 11:08 год продуває Драгер та отримує результат 0,48 ‰, при цьому повторного тесту через 20 хв, як це вимагає Інструкція, проведено не було.

Вказує, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 № 50 від 16.11.2025 складено об 11.00 год., тобто ще до фактичного огляду о 11:08 год.

Зазначає, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514659 від 16.11.2025 підставою для огляду на стан алкогольного сп`яніння стало керування ОСОБА_1 16.11.2025 о 01:50 год. транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а сам огляд проведено значно пізніше визначених законом 2 годин (аж через 9 годин) з моменту виявлення підстав для його проведення.

У цьому контексті вказує, що він працівниками поліції був віднайдений лише через 9 годин, при цьому транспортним засобом не керував.

З огляду на вищевказане вважає, що оскільки слабоалкогольний засіб вживав після ДТП, то незрозумілою є кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо пояснень у протоколі, то апелянт стверджує, що написав такі під впливом поліцейських.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, скерував на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

З огляду на вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасника, що не з`явився.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, в апеляційному порядку не оскаржується. ОСОБА_1 просить скасувати постанову в частині визнання його винним за ч.1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. За таких обставин, суд апеляційної інстанції перевіряє обґрунтованість рішення суду в межах заявлених в апеляційній скарзі вимог.

Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема,такий висновок ґрунтується на даних,що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514659 від 16 листопада 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 16.11.2025, о 01 год 45 хв на вул. Шевченка, 2 в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області, керував автомобілем марки «Опель Омега», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в КНП «НЛ ім.Ю.Липи» НМР, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820», тест №7521, результат 0,48%, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому слід звернути увагу, що у поясненнях до протоколу ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та вказав, що вживав перед водінням. Просив суворо не карати.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає надуманими твердження апелянта, що він вживав слабоалкогольний напій після ДТП, а відтак кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є неправильною.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду.

Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 16 листопада 2025 року № 50.

Так, згідно з висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 листопада 2025 року № 50, огляд ОСОБА_1 проводився о 11:00 год. 16 листопада 2025 року у КНП «НЛ ім. Юрія Липи» НМР, за результатом проведеного огляду в освідуваної особи встановлено стан алкогольного сп`яніння. Тест Драгера № 07521 (0,48 ‰).

Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпційфакту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно з вимогами ст.ст. 33, 34 КУпАП суддя, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 врахував характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, і обґрунтовано визначив вид та розмір основного стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, що в повній мірі відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинені правопорушення, а також відповідає і меті виховання особи, що їх вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив :

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 рокув справі про адміністративні правопорушення Яворівського районного суду Львівської області від 09 січня 2026 рокуза ст. ст. 122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Альберт БЕЛЕНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua