Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №458/1319/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 458/1319/25 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І.

Провадження № 33/811/453/26 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., за участю адвоката Халупко Сергія В`ячеславовича, розглянувши у режимі відеоконференції апеляційну скаргу останнього на постанову Турківського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

постановою Турківського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до оскаржуваної постанови, 13.12.2025 о 00:19 год. у м. Турка, площа Ринок, 16, Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем "Hyundai Tucson" номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", результат продуву 2,89 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Турківського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року, скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не був присутнім у судовому засіданні, про оскаржувану постанову дізнався лише 05.03.2026 року. Зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної постанови – 22.01.2026 року, та протягом усього наступного часу аж до 05.03.2026 року виконував бойові завдання у складі підрозділу Збройних Сил України.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що справу було розглянуто без його участі, у зв`язку з перебуванням у зоно бойових дій він не мав можливості ознайомити зі змістом постави, що є грубим порушенням принципу рівності сторін та права на справедливий суд.

Вважає, що суд встановив вину ОСОБА_1 без врахування його позиції, без дослідження питання про метрологічну придатність приладу "Drager Alcotest 6810", без встановлення факту та обставин медичного огляду. Такий підхід не може вважатися повним, всебічним та об`єктивним розглядом справи, як того вимагає ст. 252 КУпАП.

Звертає увагу, що він є учасником бойових дій, проходить службу в Збройних Силах України, захищає незалежність і суверенітет України. Вчинення правопорушення 13.12.2025 року передувало виконанню ним бойових завдань. Суд не врахував це у своєму рішенні, оскільки не мав можливості заслухати особу.

ОСОБА_1 у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причину неявки особисто не повідомив. Натомість його представник – адвокат Халупко С.В. не заперечував щодо розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення адвоката Халупко С.І. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Підставність причин пропуску строку на апеляційне оскарження доводиться матеріалами справи, відтак такий строк слід поновити.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановлених обставин, постановити мотивоване законне рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на це, переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

Так, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме даними, що містяться:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 539376 від 13.12.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого суд встановив, що 13.12.2025 о 00:19 год. у м. Турка, площа Ринок, 16, Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем "Hyundai Tucson" номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", результат продуву 2,89 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол складено правомірно, уповноваженою особою, містить підпис особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , який підписав протокол та отримав його копію;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, з якого видно, що огляд водія ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленням поліцейським у водія ознак алкогольного сп`яніння - запаху алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", результат огляду на стан алкогольного сп`яніння - 2,89 проміле. З результатом огляду водій ОСОБА_1 погодився;

- роздруківці тесту № 2919 від 13.12.2025, з якого видно, що результат тесту ОСОБА_1 становить 2,89 проміле;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.12.2025, з якого видно, що водій ОСОБА_1 був скерований поліцейським для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичний заклад - КНП "Турківська центральна міська лікарня";

- інформації з ІІПС "АРМОР" про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- інформації з ІІПС "АРМОР" про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;

- інформації з ІІПС "АРМОР" щодо реєстраційних відомостей транспортного засобу "Hyundai Tucson" номерний знак НОМЕР_1 ;

- відеозаписі, який міститься на компакт-диску, з якого видно, що 13.12.2025 о 00:19 год у м. Турка, площа Ринок, 16, Самбірського району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем "Hyundai Tucson" номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений за порушення комендантської години та в`їзд в пішохідну зону міста. При перевірці документів поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з цим запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу "Drager Alcotest 6810". За результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння - 2,89 проміле. Після цього працівник поліції склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_2 у порушенні ним вимог п.2.9 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Щодо покликань апелянта щодо ймовірної похибки технічного пристрою «Drаger Alcotest 6820», то такі є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий Законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Згідно з п. 7 розділу 2 вищезгаданої Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю.

Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле, а тому, порушень норм національного та міжнародного законодавства при розгляді справи в місцевому суді апеляційний суд не вбачає.

Поряд з цим, Наказом Держлікслужби №1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію №14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.

Тобто, газоаналізатор має всі документи, передбачені Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» в частині, що не суперечить вимогам Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки справу розглянуто без його участі, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки порушене право на безпосередню участь у судовому засіданні відновлене шляхом подачі апеляційної скарги і забезпечення розгляду скарги апеляційним судом з його участю та участю його захисника.

Крім того, при апеляційному розгляді судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, та такі дії у встановленому законом порядку не оскаржувалися .

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

На переконання апеляційного суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

поновити строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Турківського районного суду Львівської області від 22 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ