Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 26 березня 2026 р.
Справа: №450/3180/25
Суддя: Мусієвський В. Є.
Справа № 450/3180/25 Провадження № 2/450/282/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегери Наталії Богданівни, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, –
в с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просив визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1058 га, кадастровий номер 4623686200:01:002:0688, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та 1/2 частки житлового будинку загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 35,6 кв.м., що складається з двох житлових кімнат, господарських будівель та споруд: вбиральня літ. – Б; ворота № 4; огорожа № 1,2,3, колодязь літ. «к», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Мотивував позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_4 , яка на випадок своєї смерті не залишила заповіту. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло згадане вище будинковолодіння та земельна ділянка, на якій таке розташоване. Вказав, що після смерті матері позивач ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки станом на момент її смерті постійно з нею проживав, а протягом встановленого законом строку не заявляв відмови від прийняття спадщини. Крім цього, 25.06.2025 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері лише на 1/2 частку спадкового майна з огляду на те, що відповідач ОСОБА_3 є донькою померлої та відповідно спадкоємцем 1 черги разом із позивачем. Водночас, відповідач не може вважатись такою, що прийняла спадщину з огляду на те, що станом на момент смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_3 не проживала разом із померлою, а перебувала у Республіці Польща, а також не подала у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини. З огляду на викладене вище, просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 23.07.2025 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.
05.08.2025 року представником позивача ОСОБА_1 подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 05.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
26.09.2025 року відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про визнання позову. Повідомила, що в будинку померлої матері вона не проживає близько 20 років, оскільки перебуває із сім`єю та працює у Республіці Польща, а також має карту поляка. Крім цього, на спадкове майно вона не претендує, оскільки таке має успадкувати в цілому її брат ОСОБА_2 . Просила проводити розгляд справи в її відсутності.
01.12.2025 року представником позивача ОСОБА_1 подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегери Н.Б. належним чином засвідченої копії спадкової справи № 73731106, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яке задоволено ухвалою від 01.12.2025 року.
11.12.2025 року від третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегери Н.Б. надійшли витребувані судом письмові докази.
11.02.2026 року представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано заяву, згідно мотивів якої просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, здійснивши розгляд справи у їх відсутності.
Ухвалою від 11.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 23.03.2026 року представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, заявлені позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.
Інші учасники розгляду справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.26.09.2025 року відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи у її відсутності. 03.10.2025 року та 26.01.2026 року третьою особою приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегерою Н.Б. подано заяву про розгляд справи у її відсутності.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.03.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 27.03.2026 року.
Заслухавши пояснення та думку сторони позивача, розглянувши матеріали цивільної справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
З довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № Ф2/477 від 03.04.2025 року вбачається, що станом на 29.12.2012 року будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований ЛОДКБТІ та ЕО 27.09.2000 року за р. № 213 на праві приватної власності в цілому за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Скнилівської сільської ради 27.09.2000 року згідно рішення виконкому Скнилівської сільської ради від 22.08.2000 року № 37. Будинок має загальну площу 47,5 кв.м., житлову площу 35,6 кв.м., та складається з двох житлових кімнат, господарських будівель та споруд: вбиральня літ. – Б; ворота № 4; огорожа № 1,2,3, колодязь літ. «к».
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4606716842018 від 23.03.2018 року вбачається, щоземельна ділянка площею 0,1058 га, кадастровий номер 4623686200:01:002:0688, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , 25.01.2016 року зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 .
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 22.09.2022 року Пустомитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до положень ст. 1220 ЦК України в день смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.
За ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Зі змісту ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 09.04.1982 року, вбачається, що батьками позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049785443 від 28.02.2025 року вбачається, що батьками відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка змінила своє прізвище « ОСОБА_6 » у відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 04.10.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, Україна, є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
28.02.2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегери Н.Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 .
25.06.2025 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегерою Н.Б. видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,1058 га, кадастровий номер 4623686200:01:002:0688, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та 1/2 частки житлового будинку загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 35,6 кв.м., що складається з двох житлових кімнат, господарських будівель та споруд: вбиральня літ. – Б; ворота № 4; огорожа № 1,2,3, колодязь літ. «к»), які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
З довідки Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області № 524 від 28.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . До дня смерті ОСОБА_4 разом з нею були зареєстровані позивач ОСОБА_2 разом зі своєю сім`єю та відповідач ОСОБА_3 .
Із довідки ЦНАП № 1490 від 28.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається з актів обстеження житлово-побутових умов від 04.07.2024 року, 17.04.2025 року, ОСОБА_3 хоч і зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак тривалий час там не проживає.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_4 , оскільки не проживала разом із спадкодавцем на момент її смерті та у встановлений законом строк не подала заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із чим належна їй частка у спадщині перейшла до іншого спадкоємця 1 черги, а саме позивача ОСОБА_2 , який фактичними діями в цілому прийняв таку.
Вказані обставини не заперечуються та визнаються відповідачем ОСОБА_3 .
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в цілому прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 , однак свідоцтво про право на спадщину йому видано лише на 1/2 частку спадкового майна.
В силу вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли свої підтвердження під час судового розгляду і підлягають до задоволення. Відтак, слід визнати за позивачемправо власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1058 га, кадастровий номер 4623686200:01:002:0688, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та 1/2 частку житлового будинку загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 35,6 кв.м., що складається з двох житлових кімнат, господарських будівель та споруд: вбиральня літ. – Б; ворота № 4; огорожа № 1,2,3, колодязь літ. «к», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, а також те, що відповідач визнала позовні вимоги, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, що становить 1799 грн 65 коп.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1799 грн 65 коп., що становить 50 % судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд, –
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегери Наталії Богданівни, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом– задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1058 га, кадастровий номер 4623686200:01:002:0688, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та 1/2 частку житлового будинку загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 35,6 кв.м., що складається з двох житлових кімнат, господарських будівель та споруд: вбиральня літ. – Б; ворота № 4; огорожа № 1,2,3, колодязь літ. «к», які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету судовий збір у сумі 1799 грн 65 коп., що становить 50 % судового збору, який сплачено відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 34 від 16.07.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1799 грн 65 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua