Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №243/2518/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/657/2026

Номер справи 243/2518/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26 » березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

- секретаря судового засідання - ОСОБА_2

- прокурора - ОСОБА_3

- обвинуваченої - ОСОБА_4

- захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 12025050000000598, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 вересня 2025 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури 20 березня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштована, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої в силу статті 89 КК України,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 частина 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Угода про визнання винуватості досягнута під час судового розгляду кримінального провадження.

ОСОБА_4 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22 грудня 2006 року) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» права громадян, достовірно розуміючи, що її незаконна діяльність спричиняє шкоду здоров`ю населення країни вчинила кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів при наступних обставинах:

Так, починаючи з вересня 2025 року (більш точна дата та час в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено) ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, свідомо знаючи, що операції з наркотичними засобами є незаконними, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 530-v від 22 грудня 2006 року, вирішила займатися збутом психотропної речовини, обіг якої заборонено (PVP), на території м. Слов`янська Донецької області.

З метою отримання від своєї незаконної діяльності прибутку, ОСОБА_4 підшукувала з кола своїх знайомих бажаючих придбати психотропної речовини, обіг якої заборонено (PVP), при цьому уточнювала суму, на яку покупець бажає придбати дану речовину та її масу або кількість.

ОСОБА_4 , з метою збуту у невстановлений при судовому розгляді кримінального провадження день, але не пізніше 22 жовтня 2025 року у невстановленому при судовому розгляді кримінального провадження місці за допомогою телеграм каналу «https://leboutique.vip/» шляхом підбирання так званих «закладів» після розрахування на банківські рахунки постачальника, умисно незаконно придбала психотропну речовину, обіг якої заборонено (PVP) не встановленому досудовим розслідуванням масою, але не менше 0,2559 г та почала зберігати з метою збуту.

22 жовтня 2025 року, перебуваючи у невстановленому в ході судового розгляду кримінального провадження місці, ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, достовірно знаючи про порядок обігу та відповідальність за незаконний обіг психотропних речовин на території України, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, що охороняють здоров`я населення України, домовилася у телефонному режимі про продаж особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» за грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

22 жовтня 2025 року, о 08 годині 05 хвилин ОСОБА_4 у меседжері «WhatsApp» з абонентського номеру НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , надіслала «оперативному покупцю» ОСОБА_7 реквізити банківської картки на яку необхідно здійснити перерахування грошових коштів у сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

22 жовтня 2025 року о 09 годині 06 хвилин за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , «оперативний покупець» ОСОБА_7 , шляхом застосування платіжного терміналу самообслуговування, який знаходиться в відділенні банку «А-Банк» за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, вручених останньому співробітниками поліції для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на банківську картку НОМЕР_2 , реквізити якої останньому надіслала ОСОБА_4 у меседжері «WhatsApp» з абонентського номеру НОМЕР_1 , після чого повідомив ОСОБА_4 про перерахування грошових коштів у телефонному режимі та домовилися про місце, де необхідно буде забрати психотропну речовину та через який час.

22 жовтня 2025 року, о 10 годині 47 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій прямий злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, перебуваючи на автобусній зупинці, яка розташована по вул. Тараса Шевченка напроти лікарні у м. Слов`янськ Донецької області, де зустрілася з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 , якому під час особистої зустрічі незаконно збула заздалегідь заготовлену пачку з-під цигарок, в якій знаходився прозорий зіп-пакет, всередині якого знаходився паперовий згорток з кристалічною речовиною масою 0,3129 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,2559 г.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , незаконно придбала та зберігала з метою збуту, а також незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

PVP включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, та внесений до Списку особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено «Таблиця І, Список № 2).

Окрім того, ОСОБА_4 , з метою повторного незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, у невстановлений при судовому розгляді кримінального провадження день, але не пізніше 24 грудня 2025 року у невстановленому при судовому розгляді кримінального провадження місці за допомогою телеграм каналу «https://leboutique.vip/» шляхом підбирання так званих «закладів» після розрахування на банківські рахунки постачальника, діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (в редакції Закону №530-v від 22 грудня 2016 року) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, з корисливих мотивів, умисно незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, не встановленою досудовим розслідуванням масою, але не менше 0,3380 г та почала незаконно зберігати з метою збуту.

24 грудня 2025 року о 10 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на автобусній зупинці яка розташована по вул. Тараса Шевченка напроти лікарні у м. Слов`янськ Донецької області, реалізуючи свій злочинний корисний умисел, спрямований на повторний незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, заздалегідь домовившись у телефонному режимі про продаж вищевказаної речовини з «оперативним покупцем» ОСОБА_7 до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» де зустрілася з ОСОБА_7 , та діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, незаконно збула ОСОБА_7 один зіп-пакет з кристалічною речовиною бурого кольору масою 0,4098 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,3380 г, за що ОСОБА_7 у свою чергу передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень, які були йому вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , повторно незаконно придбала та зберігала з метою збуту, а також незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

PVP включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, та внесений до списку особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено «Таблиця І, Список № 2).

Окрім того, ОСОБА_4 , у невстановлений при судовому розгляді кримінального провадження день, але не пізніше 24 грудня 2025 року у невстановленому при судовому розгляді кримінального провадження місці за допомогою телеграм каналу «https://leboutique.vip/» шляхом підбирання так званих «закладів» після розрахування на банківські рахунки постачальника, діючи з метою повторного незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (в редакції Закону №530-v від 22 грудня 2016 року) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, з корисливих мотивів, умисно незаконно придбала та почала зберігати до 24 грудня 2025 року особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, не встановленою при судовому розгляді кримінального провадження масою, але не менше 0,1643 г.

24 грудня 2025 року у період часу з 11 години 10 хвилини до 12 години 05 хвилин у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме в квартирі АДРЕСА_3 , під час якого ОСОБА_4 видала з кишень джинсів зіп-пакет з речовиною коричневого кольору кристалічної структури масою 0,2029 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,1643 г, який вилучено.

Таким чином, у ході проведення обшуку 24 грудня 2025 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено кристалічну речовину масою 0,2029 г, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,1643 г, яку ОСОБА_4 умисно, незаконно повторно придбала та зберігала з метою збуту.

PVP включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, та внесений до списку особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено «Таблиця І, Список № 2).

ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 307 частиною 2 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, незаконний збут психотропної речовини, вчинені повторно, а також незаконне зберігання з метою збуту психотропної речовини, вчинені повторно.

25 березня 2026 року між Прокурором Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025050000000598, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 вересня 2025 року та обвинуваченою ОСОБА_4 , з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно наданої суду разом з Обвинувальним актом Угоди про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду справи повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі Обвинувального акту у судовому провадженні ; б) щиро розкаятися у вчиненні даного кримінального правопорушення; в) у разі затвердження Угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання; г) відшкодувати на користь держави витрати на залучення експертів у строк не пізніше 24 березня 2027 року, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 частиною 2 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією усього приналежного їй на праві власності майна.

Згідно даної Угоди Прокурор Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025050000000598, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 вересня 2025 року та обвинувачена ОСОБА_4 , з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за статтею 307 частина 2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена визнала свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Також вказаною Угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 частиною 2 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією усього приналежного їй на праві власності майна.

В Угоді передбачені наслідки укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні Угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, та просив суд Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в Угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 частина 2 КК України, в обсязі підозри, та пояснила, що під час укладення угоди діяла добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення Угоди про визнання винуватості, дала згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження Угоди про визнання винуватості та заявила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно Угоди про визнання винуватості зобов`язання. Розуміє, що умисне невиконання Угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Укладаючи відповідну Угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміла надані їй законом права, а також роз`яснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені ст. 473 КПК України і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п. 1ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені ст. 476 КПК України. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена Угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь - якого насильства, примусу, погроз.

Просила Угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію своєї підзахисної, та просив призначити їй узгоджену міру покарання, зазначив, що будь-якого тиску на обвинувачену вчинено не було, всі дії є добровільними, укладення угоди відбувалося в його присутності, просив затвердити Угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог частини 5 статті 469 КПК України укладення Угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Перед ухваленням рішення про затвердження Угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з`ясував в обвинуваченого чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:

- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Суд роз`яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Сторони просять затвердити Угоду про визнання винуватості.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена Угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно частини 4 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості між прокурором, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода, завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 частина 2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням , що в силу вимог частини 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п.п. 1.4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження Угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити Угоду про визнання винуватості між Прокурором Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025050000000598, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 вересня 2025 року та обвинуваченою ОСОБА_4 , з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 так як дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за статтею 307 частина 2 КК України, і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11 грудня 2015 року № 13, сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання.

У відповідності до вимог статті 50 КК України « Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.»

Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: - положення пунктів 1 - 2 ч. 1 ст. 65 КК, тобто 1) у межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК, та 2) відповідно до положень Загальної частини КК. Зокрема, у випадку, коли в санкції статті (санкції частини статті), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, не встановлено мінімальної межі покарання, сторони мають виходити із положень розділу X Загальної частини КК; - ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК України.

Врахування зазначених вимог кримінального закону має бути відображено у змісті угоди, а узгоджена міра покарання повинна мати конкретний вираз.

Із Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 січня 2014 року (справа № 5-48 кс13) вбачається, що загальні засади призначення покарання (ст.65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд виходить із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченої до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останньої після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченої, зокрема способу життя, характеризуючих її даних, її вік, стан здоров`я.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що виправити обвинувачену ОСОБА_4 та запобігти її злочинній діяльності не можливо без її ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачена має бути засудженою за частиною 2 статті 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

24 грудня 2025 року ОСОБА_4 було затримано на підставі статті 208 КПК України і на підставі Ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 25 грудня 2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого була неодноразово продовжена судом. Судом встановлено, що ризики передбачені статтею 177 КПК України на даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до реального покарання у виді позбавленні волі, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду та відбування покарання, суд приходить до висновку, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 слід залишити без змін, оскільки існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Відповідно до Угоди про визнання винуватості, про затвердження якої суд прийшов до переконання, встановлено, що обвинувачена ОСОБА_9 скоїла вказане кримінальне правопорушення і в тому числі з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_9 витрати у дольовому порядку за наступними експертизами.

Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/15089-НЗПРАП від 28 жовтня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025050000000598 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року складають 2228 грн 50 коп.

Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-25/17307-НЗПРАП від 25 грудня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025050000000598 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року складають 1782 грн 80 коп.

Згідно Довідки Донецького науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, за Висновком № СЕ-19/105-26/22-НЗПРАП від 05 січня 2026 року проведеної в кримінальному провадженні №12025050000000598 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року складають 2228 грн 50 коп.

У відповідності до вимог частини 4 статті 174 КПК України «Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові».

У відповідності до положення ч.4 ст.174 КПК України та для можливості вирішення питання по речовим доказам, скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді.

Скасувати арешт майна, накладений Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року на:

- грошові кошти в розмірі 2000 гривень, а саме: чотири купюри номіналом по 500 гривень з наступними серіями та номерами: ГМ 0508049, ХЖ8167686, КД4094092 та КГ9194370, одну купюру номіналом 200 гривень, одну купюру номіналом 100 гривень, одну купюру номіналом 50 гривень, одну купюру номіналом 20 гривень та одну купюру номіналом 5 гривень, які упаковані в сейф - пакет PSP 1417480;

- банківську картку «Monobank» з № НОМЕР_2 , яку упаковано до сейф - пакету PSP 1417477;

- мобільний телефон марки ZTE моделі А-55, imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , з сім -картами: НОМЕР_5 та НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки ZTE моделі А-36, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , упаковані до сейф -пакету PSP 1417476.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 25 березня 2026 року між Прокурором Відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025050000000598, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17 вересня 2025 року та обвинуваченою ОСОБА_4 , з участю її захисника - адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_10 винуватою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 307 частина 2 КК України.

Призначити ОСОБА_11 узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією усього приналежного їй на праві власності майна з ізоляцією засудженої та поміщенням її до кримінально - виконавчої установи закритого типу.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_11 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України, в редакції, чинній на теперішній час, зарахувати ОСОБА_11 у строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з 24 грудня 2025 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_11 до набрання вироком чинності, залишити без змін - «тримання під вартою в Державній установі « Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_10 , не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштована, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за Висновком № СЕ-19/105-25/15089-НЗПРАП від 28 жовтня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025050000000598 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року - 2228 грн 50 коп. ( дві тисячі двісті двадцять вісім грн. 50 коп).

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_10 , не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштована, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за Висновком № СЕ-19/105-25/17307-НЗПРАП від 25 грудня 2025 року проведеної в кримінальному провадженні №12025050000000598 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року - 1782 грн 80 коп. ( одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн. 80 коп).

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Слов`янська Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_10 , не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштована, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за Висновком № СЕ-19/105-26/22-НЗПРАП від 05 січня 2026 року проведеної в кримінальному провадженні №12025050000000598 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року - 2228 грн 50 коп. ( дві тисячі двісті двадцять вісім грн. 50 коп).

Скасувати арешт майна, накладений Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року на:

- грошові кошти в розмірі 2000 гривень, а саме: чотири купюри номіналом по 500 гривень з наступними серіями та номерами: ГМ 0508049, ХЖ8167686, КД4094092 та КГ9194370, одну купюру номіналом 200 гривень, одну купюру номіналом 100 гривень, одну купюру номіналом 50 гривень, одну купюру номіналом 20 гривень та одну купюру номіналом 5 гривень, які упаковані в сейф - пакет PSP 1417480;

- банківську картку «Monobank» з № НОМЕР_2 , яку упаковано до сейф - пакету PSP 1417477;

- мобільний телефон марки ZTE моделі А-55, imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , з сім -картами: НОМЕР_5 та НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки ZTE моделі А-36, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , упаковані до сейф -пакету PSP 1417476.

Речові докази по справі: порошкоподібну речовину ( отриману в результаті пробо підготовки) масою 0,2903 гр в пакеті з полімерного матеріалу з пазовим замком, порожній паперовий згорток, первинна упаковка - в спец пакеті № 6630113 із полімерного матеріалу, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 07 листопада 2025 року, що зберігаються у Камері схову речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією №458 у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.

Речові докази по справі: зіп -пакет з речовиною коричневого кольору кристалічної структури вагою приблизно 0,15 гр, який упаковано до сейф -пакету PSP 1417479, зіп -пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження вагою приблизно 1 гр, який упаковано до сейф -пакету PSP 1417478, Банківську картку «Monobank» з № НОМЕР_2 , яку упаковано до сейф - пакету PSP 1417477, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 24 грудня 2025 року, що зберігаються у Камері схову речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки ZTE моделі А-55, imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , з сім -картами: НОМЕР_5 та НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки ZTE моделі А-36, imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 з сім картами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 , упаковані до сейф -пакету PSP 1417476, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 13 січня 2026 року, що зберігаються у Камері схову речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № 1449, №1450 у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - конфіскувати на користь держави.

Речові докази по справі: одну купюру номіналом 200 гривень, одну купюру номіналом 100 гривень, одну купюру номіналом 50 гривень, одну купюру номіналом 20 гривень та одну купюру номіналом 5 гривень, які упаковані в сейф -пакет PSP 1417480, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 24 грудня 2025 року, що зберігаються у АТ КБ «Приватбанк» На підставі Акту прийому - передачі майна на зберігання від 06 лютого 2026 року - у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - конфіскувати на користь держави.

Речові докази по справі: грошові кошти в розмірі 2000 гривень, а саме: чотири купюри номіналом по 500 гривень з наступними серіями та номерами: ГМ 0508049, ХЖ8167686, КД4094092 та КГ9194370, які упаковані в сейф -пакет PSP 1417480, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 24 грудня 2025 року, що зберігаються у АТ КБ «Приватбанк» На підставі Акту прийому - передачі майна на зберігання від 06 лютого 2026 року - у відповідності до п.5 ч. 9 ст. 100 КПК України - повернути власнику - УФЗБО Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Речові докази по справі: порошкоподібна речовина ( отримана в результаті пробо підготовки) масою 0,1732 грама в згортку з фольги ( упаковка експерта) в пакеті із полімерного матеріалу з пазовим замком, первинна упаковка - в спец пакеті № 6629972, які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 12 січня 2026 року, що зберігаються у Камері схову при ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією №535 у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.

Речові докази по справі: один зіп -пакет з кристалічною речовиною бурого кольору, який знаходиться в сейф - пакеті PSP 1417475 , які залучено до матеріалів кримінального провадження № 12025050000000598, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2025 року у якості речових доказів на підставі Постанови слідчого від 24 грудня 2025 року, що зберігаються у Камері схову речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області за Квитанцією № 529- у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України - знищити.

Роз`яснити, що у разі невиконання Угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з Клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженою ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі Угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України Угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Вирок постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий суддя ОСОБА_1