Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №199/2440/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/2440/26

(3/199/994/26)

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Руднєвої В.С., потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , фізичної особи - підприємця,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

09 лютого 2026 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , умисно висловлювався нецензурною лайкою, висловлював погрози на адресу своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняючи такі дії у присутності неповнолітнього пасинка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та завдав шкоду психічному здоров`ю обох потерпілих.

ОСОБА_1 в судовому засіданні частково підтвердив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що того дня він мав забрати до себе їх спільну з ОСОБА_2 доньку, яка через хворобу не пішла до дитячого садку і з якою більше нікому було залишитися. Коли він приїхав до дружини, з якою вони а теперішній час проживають окремо, та поставила його перед фактом, що донька спить, а він залишиться з дітьми за місцем їх проживання та працюватиме з квартири. Він на це не погоджувався, оскільки поспішав на роботу, й на грунті цього між ними виник конфлікт, але діти при цьому присутні не були – донька спала, а пасинок був в іншій кімнаті, куди були зачинені двері.

Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;

?рапортом інспектора-чергового ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яким зафіксовано виклик ОСОБА_2 на лінію «102» з приводу того, що її побив чоловік, з яким наразі не проживає, в квартирі двоє неповнолітніх дітей;

?письмовою заявою ОСОБА_2 , в якій остання просить органи поліції вжити заходи по відношенню до її чоловіка, який 09 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв. вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, дав ляпас по обличчю, всі події відбувалися в присутності малолітніх дітей;

?письмовими поясненнями ОСОБА_2 , яка зазначила, що 09 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв. викликала поліцію за місцем мешкання, оскільки її чоловік підняв на неї руку, кричав і лякав дітей, на прохання вийти з квартири кричав ще більше;

?поясненнями ОСОБА_2 в судовому засіданні, за якими остання зазначила, що коли чоловік почав обурюватися в грубій формі через те, що донька спала, вона попросила ОСОБА_1 вийти з квартири, а той відмовився, почав ображати нецензурною лайкою, дав ляпас по обличчю. Її син ОСОБА_5 все це чув в своїй кімнаті, вийшов та намагався за нею заступитися. Дитина дуже злякалася та сильно переживає з цього приводу. Описані події у неї також викликали стрес, бо вона не мала змоги захистити себе і своїх дітей, відчувала страх та невпевненість в собі;

?пояснення ОСОБА_3 в судовому засіданні, за якими останній зазначив, що чув, як його вітчим з матір`ю сваряться в коридорі. Він чув, як вітчим ображає його матір нецензурною лайкою. Коли вийшов з кімнати, то бачив, як вітчим показує матері «факи» та вдарив по обличчю. Йому було страшно. Він до цього часу переживає з приводу тих подій і хоче, щоб усе скоріше закінчилося.

Оцінюючи заперечення сторони захисту з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень через не зазначення у протоколах про адміністративне правопорушення наслідків діянь ОСОБА_1 , суд виходить з того, що у протоколах вказано, що діями ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров`ю обох потерпілих і така обставина доведена сукупністю наданих в умовах змагальності пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . При цьому, зі стану дитини під час її опитування у суду не виникає сумніві в тому, що неповнолітній потерпілий до цього часу переживає негативні для своєї психіки наслідки тих подій.

Твердження захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 умислу на спричинення домашнього насильства судом відхиляється, оскільки останній, висловлюючись нецензурною лайкою та висловлюючи погрози на адресу своєї дружини в присутності дитини усвідомлював (не іг не усвідомлювати), що такими діями можу бути завдана шкода психічному здоров`ю останніх, і хоча і не бажав, однак свідомо допускав настання таких наслідків, отже діяв з непрямим умислом.

Твердження захисника з приводу того, що між подружжям ОСОБА_6 мала місце звичайна сварка без домашнього насильства судом відхиляється, оскільки сторона захисту тлумачить досліджені судом докази на свій лад вибірково, ігноруючи їх сукупність та взаємозв`язок.

Судом з фабули адміністративного правопорушення у відношення ОСОБА_2 , визнаної доведеною, виключено посилання на завдання ОСОБА_1 умисного ляпасу по обличчю дружини, оскільки ОСОБА_1 пояснила суду, що такий ляпас спричинив їй фізичний біль і такі діяння ОСОБА_1 , за умови доведення, містять ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та не є адміністративним правопорушенням.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він своїми умисними діями вчинив домашнє насильство щодо потерпілої ОСОБА_2 , та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він своїми умисними діями вчинив домашнє насильство по відношенню до дитини ОСОБА_7 .

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, враховуючи що ОСОБА_1 вчинені два адміністративні правопорушення, що мають самостійну кваліфікацію і які одночасно розглядаються одним і тим же органом, суд накладає за обидва правопорушення адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 до доходу держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:

26.03.2026