Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №491/1103/25 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/1103/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді: Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Голубович А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначає, що 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинений виконавчий напис №224098 відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №144437-ОД-001 від 15 вересня 2021 року, укладеним ним із ТОВ "Бізнес Позика" про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 63581 гривня 68 копійок. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №68369934 від 25 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області ІЦербаковим Ю.С.. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №224098, виданого 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Золотих О.О.. Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не повідомляв ОСОБА_1 про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, через що позивач не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не було перевірено безспірність вимог кредитора. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання.

Сторони в підготовче судове засідання, призначене на 23 лютого 2026 року, не з`явились.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві міститься клопотання його представника, в якому він просить розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав письмову заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якій просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Треті особи в підготовче судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином.

Також приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.В. не виконана ухвала суду від 09 грудня 2025 року про витребування доказів.

На підставі викладеного ухвалою суду від 23 лютого 2026 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання, призначене на 25 березня 2026 року, не з`явились.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак суд бере до уваги письмове клопотання представника позивача, яке міститься в позовній заяві, в якому він просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.40).

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с.41), а також конвертом з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» (а.с.42).

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення представника відповідача, третіх осіб, взявши до уваги клопотання представника позивача, відповідно до положень ч.3 ст.211, ч.ч.1-3 ст.223 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін у справі.

При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У ч.1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на підставах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та 5 ст. 81 ЦПК України).

Частина 1 ст.76 ЦПК України наголошує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. 25 січня 2022 року відкрито виконавче провадження №68369934 з виконання виконавчого напису №224098, виданого 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 63581 гривня 68 копійок, яка виникла за кредитним договором №144437-ОД1-001 від 15 вересня 2020 року, укладеним з ТОВ «Бізнес Позика» (а.с.7).

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі Порядок вчинення нотаріальних дій), постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса"(далі Перелік документів).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України"Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1 та 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підп. 2.1 та 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Так, згідно п. 2 Переліку документів, стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат"та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №953/510/23 від 23 жовтня 2024 року вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку). Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку. У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172». У постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису». Вказані висновки також підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17. У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №204/4071/14 від 09 лютого 2022 року, у справі №547/210/20 зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене, з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16 та 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87 та 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Таким чином, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі від 05.07.2017 № 6-887цс17 та в постанові Верховного Суду у справі від 19.09.2018 №207/1587/16 (провадження № 14-12559св18).

Суд вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису насамперед не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Суду не надано належних та допустимих доказів безспірності розміру грошових вимог заявника до позивача.

Також суд звертає увагу, що приватним виконавцем не було виконано ухвалу суду від 09 грудня 2025 року про витребування доказів на не надано суду копію виконавчого напису нотаріуса №224098, вчиненого 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, а також копію матеріалів виконавчого провадження №68369934, відкритого 25 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича №224098 від 23 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 63581 гривня 68 копійок, яка виникла за кредитним договором №144437-ОД1-001 від 15 вересня 2020 року. Причини невиконання вище вказаної ухвали суду повідомлені не були.

Крім того, відповідно до п.1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було дотримано вимоги Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій щодо безспірності заборгованості, строку давності, що є підставою для задоволення вимог позивача в цій частині позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 чст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.

Що стосується витрат позивача на правничу допомогу, про які зазначено в позовній заяві, суд враховує п.3 прохальної частини позовної заяви, в якому представник позивача зазначає, що докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі. У зв`язку з вказаним питання щодо витрат позивача на правову допомогу не вирішувалось.

Керуючись ст.ст.2, 10-13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №224098, вчинений 23 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 63581 гривня 68 копійок, яка виникла за кредитним договором №144437-ОД1-001 від 15 вересня 2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ – 41084239, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , сплачений судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 968 гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Суддя: Надєр Л.М.

Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.