Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №300/6288/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6288/24 пров. № А/857/8589/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-АВТО» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року (суддя Микитин Н.М., м.Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК-АВТО» (далі – ТОВ) звернулося до суду з позовом до Івано-Франківської митниці (далі – Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.04.2024 № UА206080/2024/000031 (далі – Картка відмови) та рішення про коригування митної вартості товарів від 01.04.2025 № UА206080/2024/000007/1 (далі – Рішення).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026, справа №300/6288/24 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно умов контракту від 11.01.2020 № 012020 (далі – Контракт) фірма «NUTZFAHRZEUGHANDEL VON LKW & BAUMASCHINEN» в особі директора Andreas Keller взяла па себе зобов`язання щодо підбору та продажу ТОВ засобів наземного транспорту їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так тих, що були у використанні, що іменується у подальшому товар (а.с.18).

Доповненням № 3 від 13.07.2020 до Контракту сторони збільшили суму контракту до 500000 євро та домовились здійснювати оплату за товар у формі безготівкового розрахунку після реалізації транспортних засобів, не пізніше 100 робочих днів (а.с.19).

Доповненням №5 від 27.07,2022 до Контракту сторони збільшили суму контракту до 1500000 євро та домовились здійснювати оплату за товар у формі безготівкового розрахунку після реалізації транспортних засобів, не пізніше 200 робочих днів (а.с.20).

01.04.2024 представником ТОВ декларантом ФОП ОСОБА_2 подано до Митниці митну декларацію №24UA206080002125U0 (далі – МД) для митного оформлення бувшого у використанні моторного транспортного засобу сідельного тягача, призначеного для перевезення напівпричепів, марка MAN. модель TGS 18.320, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік виготовлення - 2011, номер шасі НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 10518 см3, потужність двигуна 235 кВТ, номер двигуна - N/V, колісна формула 4X2, бувший у використанні, 1 шт., кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 2, виробництво фірми MAN країна виробник DE (а.с.13).

Митна вартість транспортного засобу визначалась митним брокером за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з ціни придбання автомобіля. Зокрема у митній декларації «ціна товару» вказано 6000 Євро за курсом 42,1601 грн за 1 Євро. На підтвердження заявлених відомостей позивачем було долучено до митної декларації наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 016/2024 від 06.03.2024, декларацію про походження товару № 016/2024 від 06.03.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.10.2011, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02.02.2021, Контракт, , доповнення до Контракту № 3 від 13.07.2020, договір про надання послуг митного брокера від 20.01,2020, акт фізичного огляду від 21.03.2024 (а.с.14-22).

Подання таких документів відповідач не заперечує.

01.04.2024 посадовими особами відповідача за результатами розгляду МД та доданих до неї документів, прийнято Рішення та оформлено Картку відмови (а.с.23-25).

Згідно з графою 33 Рішення, відповідачем зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VІІ ГATT. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі – МК). На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, митна декларація країни відправлення. Враховуючи наявну у митниці інформацію про митну вартість подібних (аналогічних) товарів, що ввозились у максимально наближений до митного оформлення період, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом, а саме методом 6 (стаття 64 МК) Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA20406G/2023/G08359 від 25.08.2023 за якою оформлено сідельний тягач марки MAN, модель TGS 18.320, бувший у використанні, ідентифікаційний номер (шасі) - НОМЕР_4 , для перевезення напівпричепів, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, номер двигуна (маркування)- невизначений, двигун дизельний, робочий об`єм циліндрів 10518 см 3, потужність 235 kW, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2012. Визначена митна вартість: 9000 Євро.

Положеннями статті 49 МК передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу(частина друга статті 51 МК).

Відповідно до частини першої статті 52 МК заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 МК зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК).

Згідно частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині третій статті 53 МК визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша статті 54 МК).

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 58 МК визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як передбачено частинами четвертою, п`ятою і десятою статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вимагає частина друга статті 55 МК прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на вищевикладене, витрати на транспортування додаються як одна із складових митної вартості до ціни товару, що була фактично сплачена.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

При цьому, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положеньстатті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), позивачем надано митному органу рахунок-фактуру (інвойс) № 016/2024 від 06.03.2024, у якому продавцем було встановлено ціну продажу транспортного засобу в розмірі 6000 EUR, яка підлягає оплаті згідно з цим рахунком.

При цьому, рахунок-фактура (інвойс) № 016/2024 від 06.03.2024 містить всі необхідні реквізити сторін, особистий підпис відповідальної особи від імені продавця транспортного засобу, а також відтиск печатки підприємства (нерезидента) продавця та предмет продажу - транспортного засобу сідельного тягача, призначеного для перевезення напівпричепів, марка MAN, модель TGS 18.320, календарний рік виготовлення -2011, модельний рік виготовлення - 2011, номер шасі НОМЕР_1 . Крім того, вказаний рахунок-фактура містить відомості про ціну транспортного засобу, а саме 6000 EUR, та вказано спосіб оплати готівкою, згідно вказаного рахунку.

Крім того, разом з декларацією декларант надав митному органу, серед інших, документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, про які згадувалось вище.

Крім того, згідно умов Контракту фірма NUTZFAHRZEUGHANDEL VON LKW& BAUMASCHINEN в особі директора Andreas Keller взяла на себе зобов`язання щодо підбору та продажу ТОВ засобів наземного транспорту їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так тих, що були у використанні, що іменується у подальшому товар. Доповненням № 3 від 13.07.2020 до контракту № 012020 від 11.01.2020 сторони збільшили суму Контракту до 500000 євро та домовились здійснювати оплату затовар у формі безготівкового розрахунку після реалізації транспортних засобів, не пізніше 100 робочих днів, які подавалися митним брокером до митного оформлення при поданні МД (а.с.18-19).

Також, 07.06.2024 позивачем подано до відповідача заяву в порядку передбаченому частинами восьмою і дев`ятою статті 55 МК про перегляд Рішення, до якої додано: доповнення № 5 від 27.07.2022 до Контракту - копію рахунку-фактури (інвойса) № 016/2024, копію платіжного доручення 0410001 від 09.05.2024 про перерахунок коштів за автомобіль, копію витягу з рахунку продавця про надходження коштів за рахунком-фактурою № 016/2024, копія листа від 03.06.2024 фірми продавця - NUTZFAHRZEUGHANDEL VON LKW& BAUMASCHINEN про підтвердження продажу даного транспортного засобу та отримання коштів за нього (а.с.34).

Так, згідно платіжного дорученням № 600630 від 01.06.2024 позивач здійснив перерахунок коштів у сумі 12000 Євро німецькій компанії NUTZFAHRZEUGHANDEL VON LKW& BAUMASCHINEN за транспортні засоби згідно рахунків-фактур (інвойсів) 016/2024, 017/2024 згідно Контракту (а.с.46).

Проте, такі документи не були взяти митним органом до уваги.

Ба більше, в оскаржуваному Рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів і підстав, що зумовили сумніви у наявності неточностей у поданих до митного оформлення позивачем документів. Вказане Рішення обґрунтовано лише посиланням на норми матеріального права.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу, то необхідно зазначити, що оскаржуване Рішення не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як свідчать зміст графи 33 оскаржуваного Рішення в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом, із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація МД UA204060/2023/008359 від 25.08.2023, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля (а.с.86).

Однак, відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по його комплектності та технічному стану, тому, що ввозився позивачем.

Також різняться й країни експорту, в розглядуваному випадку країною-експортером виступає Німеччина, в той час, як у митній декларації UA204060/2023/008359 від 25.08.2023 такою є Бельгія.

В свою чергу, ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів навіть в межах однієї категорії та марки може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив: «…між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…».

При цьому, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Разом з тим, оскаржуване Рішення та Картка відмови не містять:

належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська