Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №560/13363/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №560/13363/25

Суддя: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13363/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

26 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій з вимогою визнати дії протиправними та зобов`язання вчинити дії, які вчинені не уповноваженою особою до наказу від 23.05.2018 №259, ОСОБА_2 відносно до положення про Шепетівський районний сектор Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 13.05.2016 та Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 02.01.2019 №2, який завірений та затверджений належним чином і підписано новими особами де зазначено, що сектор очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади начальником Головного управління за погодженням з ДСНС України, не було звільнено зі служби ДСНС України через відсутності наказу Голови ДСНС України та його погодження, який не уповноважений вчиняти такі дії в супереч чинному законодавству України, та який перебуває на службі ДСНС Україна по сьогодення.

Ухвалою від 04.08.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надав строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 04.08.2025 позивач подав заяву, в якій уточнив позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області "Про звільнення особи начальницького складу" № 259 від 23.05.2018 в частині звільнення із служби цивільного захисту та виключення з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій,

- поновити на службі цивільного захисту з 23.05.2018 та допустити до негайного його виконання та

- стягнути з ГУ ДСНС України у Хмельницькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.05.2018 по день фактичного поновлення на службі цивільного захисту.

Крім того, позивач просив визнати поважними причини пропуску звернення до суду, оскільки усвідомлюючи протиправність вказаного наказу, позивачем вчинялось ряд дій на здобуття належних та допустимих доказів з метою звернення до суду з часу винесення вказаного наказу, однак беззаперечний доказ, який став фактично підставою позову здобуто лише 15.07.2025 - лист від 30.06.20205 за №28-15427/281-1 про відсутність відповідних матеріалів погодження звільнення з ДСНС. Тому в межах місячного строку з моменту, як позивачу стало відомо про зазначене в листі, 28.07.2025. Стверджує, що відповідачем має бути Державна служба України з надзвичайних ситуацій, адже поновлення на посаді передбачає включення до кадрового складу Державної служби України надзвичайних ситуацій. Наказ про звільнення повинен був погоджений з Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Посада, яку обіймав входить до номенклатури посад, призначення і звільнення з яких відбувається за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій України. Просить відкрити провадження у справі.

Ухвалою від 20.08.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 , зазначені ним у заяві про усунення недоліків позовної заяви та продовжив позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 20.08.2025 позивач подав заяву, у якій стверджує, що 23.05.2018 начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області генерал-майором служби з цивільного захисту ОСОБА_2 прийнятий наказ № 259, яким звільнений у запас збройних сил, за пунктами 173, 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 №593, у зв`язку з закінченням строку контракту, який можливо не зареєстрований в документах книзі (журналу) наказів обліку з кадрових питань (особового складу) ДСНС Україна. Однак, контракт № 1344/08 укладений 21.05.2008 та відповідно діяв до 21.05.2018, а отже звільнення особи рядового і начальницького складу на підставі даного контракту мало відбутись 20.05.2018. Після 31.05.2018 відділ кадрової роботи Головного управління ДС з надзвичайних ситуацій України у Хмельницькій області в усному порядку повідомив, що звільнений з посади з 24.05.2018, у зв`язку з закінченням строку дії контракту про проходження служби цивільного захисту. Крім того, згідно до положення про Шепетівський районний сектор Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 13.05.2016 та Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 02.01.2019 за №2, який завірений та затверджений належним чином і підписаний новими особами де зазначено, що сектор очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади начальником Головного управління за погодженням з ДСНС України, не було звільнено зі служби ДСНС України так як в наказі не зазначено згідно до наказу Голови ДСНС України та його погодження, який не уповноважений вчиняти такі дії в супереч чинному законодавству України. Вважає, що незвільнений та перебуває на службі в ДСНС України починаючи від 23.05.2018 по сьогодення. Поміж з цим, були здійсненні письмові неодноразові звернення рекомендованим листом "Укрпошта" Україна, щодо не звільнення зі служби до ДСНС Україна та також до місця проходження служби ГУДСНС України у Хмельницькій області, які в наслідок чого не допускають до місця служби з виконання службових обов`язків відповідно до чинного законодавства Україна. Крім того, з листа від 30.06.2025 №28-15427/281-1 дізнався, що відповідних матеріали погодження звільнення ДСНС України відсутні, який встановлює факт відсутності наказу на звільнення з ДСНС Україна на сьогодення і також невиплати заробітної плати та вимушеного прогулу починаючи з травня 2018 року по 2025 рік.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву позивача повернуто, з підстав, визначених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України КАС України.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд, в порядку ч. 2 ст. 312, п. 3 ч. 1 ст. 294, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Підставою для повернення позовної заяви позивача, було не надання належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивача з наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без руху та надає позивачу час для усунення визначених у ній недоліків.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких вказано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з позовом про оскарження наказу про звільнення від 23.05.2018 №259 до суду звернувся 28.07.2025, з порушенням строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.

При цьому, суд вірно вказав, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Адже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд вірно зазначив, що посилання позивача на лист від 30.06.2025, надісланий відповідачем у відповідь на заяву позивача, не змінює факту, коли позивач дізнався про спірний наказ та його зміст. В свою чергу, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі №560/20682/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення від 23.05.2018 №259, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, підтверджується той факт, що про існування спірного наказу позивачу було відомо у грудні 2023 року. Зокрема, цією ухвалою суд визнав неповажними вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до адміністративного суду (досудове розслідування та судове слідство у кримінальному провадженні №42018240310000011 з 24.05.2018 по 25.05.2023) та позовну заяву повернув позивачеві.

Отже, звернувшись до суду з даним позовом та пропустивши встановлений КАС України строк звернення суд суду, позивач не надав належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Зважаючи на наведене, суд першої обгрунтовано, з дотримання вимог пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, повернув позовну заяву особі, яка її подала.

Отже, беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua