Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №127/36527/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/36527/25

Провадження № 23-з/801/18/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

26 березня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Міхасішину Ігорю Васильовичу у справі № 127/36527/25 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

23 січня 2026 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року справу передано для розгляду судді Міхасішину І.В.

25 лютого 2026 року постановою Вінницького апеляційного суду вищевказану апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2026 року залишено без змін.

26 лютого 2026 року на адресу Вінницького апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26 лютого 2026 року справу передано для розгляду судді Міхасішину І.В.

02 березня 2026 року постановою Вінницького апеляційного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами у цій справі повернуто заявнику.

09 березня 2026 року на адресу Вінницького апеляційного суду від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09 березня 2026 року справу передано для розгляду судді Міхасішину І.В.

19 березня 2026 року постановою Вінницького апеляційного суду повторну заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами у цій справі повернуто заявнику

24 березня 2026 року на адресу Вінницького апеляційного суду від ОСОБА_1 втретє надійшла заява про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 березня 2026 року справу передано для розгляду судді Міхасішину І.В.

Крім того, 26 березня 2026 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій заявляє відвід судді Міхасішину І.В. та просить скасувати результати автоматизованого розподілу від 24 березня 2026 року, як такі, що порушують принцип безсторонності, а також передати матеріали справи на новий розподіл для визначення складу суду, до якого не входить суддя Міхасішин І.В.

Така заява мотивована тим, що повторний автоматизований розподіл справи раніше визначеному судді є недопустимим. Між тим, зазначає, що суддя Міхасішин І.В., повертаючи попередні заяви про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, не врахував висновки Конституційного суду України, викладені у його рішенні № 3-з(ІІ)/2020. Також зауважує, що у постанові Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року суддя сформував обвинувальний висновок ще до дослідження доказів та презумпції невинуватості. Крім того, вказує, що постанова Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2026 року була прийнята таємно без виклику ОСОБА_1 , що, на переконання останнього, свідчить про грубе порушення на захист. При цьому, звертає увагу суду, як він вважає, на порушення апеляційним судом при прийнятті постанови суду від 25 лютого 2026 року. Таким чином, у заявника виник сумнів у неупередженості судді.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подану заяву про відвід, апеляційний суд вважає, що така заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року (далі – Інструкція), судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду судових справ у суді, приймає та реєструє в АСДС канцелярія відповідно до Положення про автоматичну систему документообігу суду.

Пунктами 2.2.1., 2.2.5. Положення про автоматичну систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015 року (далі – Положення), визначено, що вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження.

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. (п. 2.3.1., 2.3.2. Положення).

Згідно із п. 2.3.39.15. Положення передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом.

Відтак, на підставі наведених норм, відповідальним працівником Вінницького апеляційного суду було зареєстровано вищевказані заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами в день їх надходження в автоматизованій системі документообігу суду та передано їх раніше визначеному судді у цій справі.

Отже, автоматизований розподіл поданих ОСОБА_1 заяв про перегляд постанови Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами відбувся із дотриманням закону, а тому посилання ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 8 КУпАП перебачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Таким чином, з метою забезпечення виконання вищезазначених положень КУпАП, оскільки норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, який розглядає справу, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відвід судді керуватися положеннями параграфа 6 глави 3 КПК України, який встановлює підстави та порядок відводу судді від участі у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (і) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді ( п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Відповідно до частин 2, 5 статті 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді конкретної справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зміст та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Міхасішину І.В. від участі у розгляді даної справи не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 75 КПК України для відводу (самовідводу) судді, не відповідають меті судочинства, оскільки в їх основу покладені припущення щодо упередженості та необ`єктивності судді з урахуванням результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та заявлених ним заяв про перегляд судового рішення.

Зі змісту заявленого відводу вбачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується із процесуальними рішеннями, ухваленими суддею Міхасішиним І.В. у даній справі, натомість жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість судді заява не містить.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих, об`єктивних підстав для задоволення заяви про відвід судді Міхасішина І.В.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Міхасішину Ігорю Васильовичу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук