Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №127/36738/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/36738/25

Провадження № 22-ц/801/650/2026

Категорія: 70

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 рокуСправа № 127/36738/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2025 року, ухвалене суддею Сичуком М.М., повне рішення складено 26 грудня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь додаткові витрати на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей) разово в сумі 21 339 гривень, а саме 15 789 гривень, що становить половину витрачених нею коштів на розвиток спортивних здібностей доньки, та 5 550 гривень, що становить половину понесених нею витрат на оплату за навчання в VLS школі з розвитку інтелектуальних здібностей сина з англійської мови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду від 21 квітня 2025 року розірвано. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні.

Позивачка вказує, що на підставі судового рішення від 17 лютого 2025 року з відповідача стягуються аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки всіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Після подання позову про розірвання шлюбу, а саме з лютого 2025 року відповідач з дітьми не зустрічався та не спілкувався, навчанням, розвитком та їх здоров`ям не цікавився, школу, ліцей та гуртки жодного разу не відвідував, з вчителями та тренерами не спілкувався і не знайомий.

Донька ОСОБА_5 займається у спортивному клубі Нокаут з художньої гімнастики з 2021 року. Загалом з червня по листопад 2025 року нею витрачено на секцію з художньої гімнастики 31 579 грн.

Син ОСОБА_6 має здібності до вивчення іноземних мов, вивчає англійську мову. З червня по листопад 2025 року витрачено загалом 11 100 грн.

Відтак, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити половину витрачених нею коштів у загальному розмірі 21 339 грн.

Позивач зазначає, що раніше вона зверталася до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дітей і такий позов було задоволено частково, а саме стягнуто додаткові витрати на дочку за відвідування нею спортивного клубу. У стягнення додаткових витрат на сина відмовлено, оскільки суд вважав, що вивчення ним іноземної мови не відносяться до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей), в сумі 15 789 гривень – половину витрачених коштів на розвиток спортивних здібностей доньки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього додаткових витрат на утримання доньки та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

У скарзі зазначає, що у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують лише витрати на спортивний інвентар в розмірі 6 979 грн. Інші витрати, про які зазначає суд, не підтвердженні жодними належними та допустимими доказами про фактичну оплату коштів. Довідка, виконана на бланку СК «Нокаут» та підписана тренером, як доказ понесених витрат на оплату спортивних послуг, не є належним та допустимим доказом. Що стосується благодійного внеску в розмірі 5 000 гривень, то такі внески є добровільними і за своєю природою не належать до додаткових витрат на утримання дитини. Відвідування секцій і позашкільних закладів не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з одного з батьків на утримання дитини. Він не давав згоди на відвідування донькою закладу під назвою СК «Нокаут». Суд безпідставно ототожнив поняття дохід і відрахування, зазначивши в рішенні, що 53 118,84 грн є доходом відповідача.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить закрити апеляційне провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2025 року (справа № 127/5246/25) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 лютого 2025 року.

Згідно з довідкою від 08 квітня 2025 року №03-31/176, виданою КЗ «Подільський науковий ліцей» ВОР ОСОБА_3 навчається в даному комунальному закладі з 2023 року по теперішній час.

ОСОБА_3 навчається в Міжнародному Мовному центрі «VLS» з 2021 року. Має здібності та мотивацію до вивчення іноземних мов, що підтверджується високим рівнем навчальних досягнень. Інформація підтверджується характеристикою, наданою директором мовного центру Л.І. Гавриш.

Згідно довідки №27 від 20 листопада 2025 року ОСОБА_3 навчається в Міжнародному Мовному центрі «VLS» і є слухачем в групі OS В2. Вартість навчання в мовному центрі складає 2900,00 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій, наданих позивачкою за навчання ОСОБА_3 в групі В2 сплачено 11100,00 грн.

З довідки №47/25 від 15 листопада 2025 року, виданої СК «Нокаут», вбачається, що ОСОБА_4 займається у відділенні «Художня гімнастика» з 2021 року. Щомісячна плата за заняття становить 2100,00 грн - з червня по листопад включно 2025 року. Загалом витрачено на секцію з художньої гімнастики 31579 грн (шість місяців по 2100 гривень = 12600 гривень, участь у трьох змаганнях по 1500 грн+1500грн+2000грн = 5000грн ; придбання клубної футболки 500 грн, участь у клубних зборах з 18.08.25 по 31.08.25 загальною вартістю 6500 грн, придбання спортивного інвентаря на суму 6979 грн). У період 01.06.2025 по 15.11.2025 ОСОБА_5 приймала участь у трьох змаганнях з благодійним внеском (оплачують батьки).

СК «Нокаут» складено характеристику відносно ОСОБА_4 . ОСОБА_5 чудова, здібна дитина. Має спортивний характер, ніколи не зупиняється перед своєю метою. Активна в колективі, завжди гарно виступає на змаганнях, виконала нормативи юнацького розряду, третього дорослого та другого дорослого розряду. Представляє клуб на обласних та всеукраїнських змаганням та має великі перспективи у вибраному виді спорту. У період з лютого 2025 по листопад 2025 усіма фінансовими витратами, забезпеченням відвідувань занять та участі змаганнях ОСОБА_8 займається мати. Батько в цей період ніякої участі в оплаті занять не приймав, зацікавленості у заняттях дочки не проявляв.

Судом оглянуто копії дипломів та грамот, з яких вбачається що ОСОБА_4 займала призові місця на змаганнях з художньої гімнастики.

ОСОБА_2 , зважаючи на те, що вона понесла витрати на сина ОСОБА_6 та дочку ОСОБА_9 , що викликані особливими обставинами дітей у загальному розмірі 42 679 гривень, звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 21 339 гривень, що становить половину таких витрат, за період з червня 2025 року по листопад 2025 року.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із вимогами частини першої, другої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що донька ОСОБА_4 систематично займається художньою гімнастикою у спортивному клубі «Нокаут», має відомі спортивні досягнення (нагороди, медалі, грамоти) та рекомендації тренера щодо розвитку її здібностей. Ці факти підтверджені наданими характеристиками та довідками. Витрати на секцію та спортивний інвентар спрямовані на розвиток здібностей доньки, що належить до додаткових витрат на утримання дитини.

При цьому судом зазначено, що дитина має виражені фізичні задатки та генетичну схильність до цього виду спорту, що підтверджується: характеристикою тренера; довідкою спортивного клубу; копіями грамот, медалей та нагород; документами про участь у змаганнях та спортивних зборах. Заняття носять системний, багаторічний характер, дитина бере участь у змаганнях, демонструє стабільні результати та має спортивні досягнення, що свідчить не про загальний розвиток, а про реалізацію особливих здібностей дитини.

Оскільки позивачкою документально підтверджено фактичне понесення витрат за період з червня по листопад 2025 року на загальну суму 31 579 грн і такі витрати не є звичайними побутовими витратами та не охоплюються аліментними платежами, суд, виходячи з передбаченого статтями 141, 185 СК України принципу рівності обов`язків батьків вважав обґрунтованими вимоги позивачки про стягнення з відповідача половини понесених витрат в розмірі 15 789 грн.

Що стосується сина ОСОБА_3 , який відвідує курси англійської мови у Міжнародному Мовному Центрі VLS, то суд дійшов висновку, що витрати на навчання сина англійської мови не зумовлені особливими обставинами, охоплюються аліментними платежами і не можуть бути віднесені до додаткових витрат у розумінні статті 185 СК України.

Крім того суд встановив, що попереднім рішенням суду від 30 травня 2025 року у задоволенні аналогічних вимог позивачки щодо витрат на вивчення іноземних мов уже було відмовлено з тих самих правових підстав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

У ч. 1 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що рішення суду в частині позовних вимог, які стосуються сина ОСОБА_3 , не оскаржується ОСОБА_1 , а відтак в цій частині рішення в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядається.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що понесені позивачем витрати на дочку ОСОБА_4 не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України, оскільки не пов`язанні з розвитком особливих здібностей дитини чи її хворобою, та, відповідно, не викликані особливими обставинами, а тому не підлягають стягненню.

Вказана позиція відхиляється апеляційним судом, оскільки особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила позов.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц та від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.

Суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, що підтверджують тривале відвідування дитиною занять з художньої гімнастики, та, взявши до уваги практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 додаткових витрат на дочку.

Висновки суду в цій частині ОСОБА_1 в апеляційній скарзі жодним чином не спростовані.

ОСОБА_1 вважає, що розмір понесених додаткових витрат документально не підтверджений позивачем, оскільки надана довідка спортивного клубу «Нокаут» від 01 серпня 2025 року №47/25 не є належним та допустимим доказом.

На підтвердження розміру понесених витрат на дочку ОСОБА_4 за період з червня 2025 року по листопад 2025 року ОСОБА_2 до суду першої інстанції надала довідку спортивного клубу «Нокаут» від 01 серпня 2025 року №47/25, підписану директором закладу.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Хоча ОСОБА_2 і не було надано розрахункових документів у розумінні вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що вказує скаржник, апеляційний суд виходить з того, що у відзиві на позов ОСОБА_1 не заперечував факт зайняття дочкою художньою гімнастикою у спортивному клубі «Нокаут» та потребу нести певні витрати у зв`язку з цим.

Кошти ОСОБА_2 могли вноситися готівкою, а клопотань про витребування від спортивного клубу «Нокаут» доказів на підтвердження факту внесення ОСОБА_2 коштів (на спростування наданих позивачем доказів) відповідач не заявляв.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що надана позивачем довідка підтверджує факт понесення ОСОБА_2 витрат на дитину.

При цьому, ОСОБА_1 не заперечує, що частина витрат, а саме 6 979 грн на придбання спортивного інвентаря підтверджується доданими до цієї довідки квитанціями.

Що стосується добровільного внеску, то зі змісту довідки слідує, що він був сплачений за участь дочки сторін у змаганні, а тому підлягає включенню у суму відшкодування.

Загальновідомим фактом є те, що участь у будь-якому професійному спортивному змаганні вимагає певних внесків, які можуть бути в різних формах, зокрема, і у формі добровільного внеску.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просить закрити апеляційне провадження, оскільки вважає, що апеляційна скарга не підписана ОСОБА_1 ..

Разом з тим, зазначення в прохальній частині апеляційної скарги в ініціалах підписанта « ОСОБА_10 » є ніщо інше, як описка, оскільки у вступній її частині зазначено, що скарга подається ОСОБА_1 ..

А відтак, вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

Т.М. Шемета