Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №420/35903/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35903/25

Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,

повний текст судового рішення

складено 13.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Голуб В.А.,

суддів – Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

за участі секретаря судового засідання - Насарая А.В.,

представниці відповідача - Зарудної А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙ БІ ТРЕЙД” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 420/35903/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙ БІ ТРЕЙД” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 54026/15-32-07-07-23 від 02.10.2025.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 54026/15-32-07-07-23 від 02.10.2025.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» подав апеляційну скаргу. В обґрунтування незгоди апелянт вказує, що відповідачем неправильно було визначено дату виникнення заборгованості покупця перед постачальником, адже строк виплати заборгованості мав обчислюватися з 21.05.2025, тобто з моменту надання всіх документів, як то визначено умовами контракту, а не з 14.05.2025, тобто дати митного оформлення. Апелянт зазначає, що оскільки у спірному податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом визначена єдина сума нарахованої пені, яка розрахована за неправильно визначеними даними, то оспорюваний акт не може зберегти свою цілісність і значення.

З огляду на вищевикладене, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі

Представником податкового органу до суду було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. У зазначеному відзиві відповідач зауважив, що доводи апелянта є необґрунтованими, адже строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції (в даному випадку з 14.05.2025). На переконання відповідача, граничний строк розрахунків, встановлений Національним банком України, є імперативним та не залежить від умов чи строків розрахунків (строків поставки товарів, виконання робіт, надання послуг), узгоджених сторонами у відповідних контрактах, в тому числі погодженого відстрочення, розстрочення виконання зобов`язань тощо.

У судовому засіданні представниця відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» (продавець) та компанією «INNOVATION GROUP Ltd» (Болгарія, покупець) укладено контракт № AB2024S-6, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити насіння сої українського походження, насипом, що надалі йменується «Товар».

Пунктом 2.1. контракту визначено, що кількість товару за контрактом складає 755, 000 мт +/-10% на вибір продавця. Ціна за одиницю товару становить 390, 00 дол. США за метричну тону.

При цьому, за п.5.3 контракту покупець сплачує 100 % вартості прийнятого терміналом товару (партія не менше 100 МТ) протягом 5-ти банківських днів після надання продавцем копій таких документів: - реєстр портового експедитора або терміналу, де вказано кількість прийнятого товару; - акт приймання-передачі товару, що був прийнятий терміналом; - підтвердження портового експедитора про наявність всіх документів, необхідних для митного оформлення товару; - остаточний рахунок-фактура.

У зв`язку з надходженням до Головного управління ДПС в Одеській області податкової інформації Національного банку України про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями (лист від 26.06.2025 № 16204/7/99-00-07-04-02-07), податковим органом, на підставі направлення від 22.08.2025 № 16775/15-32-07-07-16 та наказу від 22.08.2025 № 8773-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання платником податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 15.09.2025 № 49006/15-32-07-07-18.

Відповідно до зазначеного акту, 14.01.2025 позивачем на адресу компанії «INNOVATION GROUP Lid» (Болгарія) експортовано товар (насіння сої, не для сівби, українського походження, код товару 1201900000) за Митною декларацією (ЕК-10 ДР) від 14.01.2025 № 25UA50005000027104 на суму 308 818, 38 дол. США (13 053 505, 87 грн).

Валютні кошти за поставлений товар по контракту від 01.10.2024 № AB2024S-6 у сумі 308 818, 38 дол. США на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» станом на дату завершення перевірки (08.09.2025) не надійшли та рахується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 308 818, 38 дол. США (13 053 505, 87 грн) граничний строк розрахунків 13.05.2025.

Актом перевірки Головного управління ДПС в Одеській області встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» п. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 1 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 15.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» в частині не надходження валютних коштів по розрахункам за контрактом від 01.10.2024 № AB2024S-6, укладеним з нерезидентом «INNOVATION GROUP Ltd» (Болгарія) у сумі 308 818, 38 дол. США за період з 14.05.2025 по 15.07.2025.

Крім того, та згідно з п. 5, п. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», нарахування пені на суму заборгованості 308 818, 38 дол. США зупинено з 16.07.2025.

Також податковим органом встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за контрактом від 01.10.2024 № AB2024S-6, укладеним з нерезидентом «INNOVATION GROUP Ltd» (Болгарія), у сумі 308 818, 38 дол. США (13 053 505, 87 грн).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеського області прийнято податкове повідомлення-рішення № 54026/15-32-07-07-23 від 02.10.2025 на суму 2 467 112, 61 грн пені за порушення термінів розрахунків за експортними операціями.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не заперечується встановлене податковим органом порушення в частині не надходження валютних коштів по розрахункам за контрактом від 01.10.2024 № AB2024S-6. Проте апелянт вважає, що відповідачем невірно обчислено граничний строк розрахунків та відповідно розраховано заборгованість і нараховано пеню. Зазначене і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що строк виплати заборгованості за операціями резидентів з експорту товарів обчислюється саме з дня митного оформлення продукції, що у даному випадку було здійснено за митною декларацією від 14.01.2025 № 25UA50005000027104. Отже, місцевий суд дійшов висновку, що саме з 14.01.2025 слід обчислювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту товару. При цьому, суд вказав, що умови оплати товару за контрактом від 01.10.2024 № AB2024S-6 не впливають на здійснення валютного нагляду окремо за кожним фактом здійснення експорту товару на користь нерезидента.

Надаючи оцінку таким доводам в контексті наведених позивачем підстав апеляційного оскарження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного Банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" на час спірних правовідносин було установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року.

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7, яка набрала чинності 7 лютого 2019 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт”, ЕК-11 “Реекспорт” на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Колегія суддів зазначає, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються виключно Законом про валюту, який є спеціальним законом. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону про валюту, застосовуються положення саме Закону про валюту.

Суд дійшов висновку, що правовідносини зі здійснення валютних операцій є специфічними та врегульовані спеціальним Законом про валюту, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. З огляду на специфічність правовідносин, що стосуються строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які врегульовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом - Закон про валюту, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин.

Зважаючи на це для цілей врегулювання правовідносин у сфері валютного нагляду законодавцем визначено конкретний строк зарахування заборгованості за операціями з експорту, і прямо зазначено, що цей строк обчислюється саме з дня митного оформлення продукції, як це прямо передбачено статтею 13 Закону про валюту.

Суд вважає помилковим посилання апелянта на той факт, що датою виникнення заборгованості покупця перед постачальником слід вважати 21.05.2025 (після спливу 5 днів після дати надання продавцем всіх копій документів, які визначені за умовами контракту).

Отже, у суду немає підстав аби не погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що положення частини другої статті 13 Закону про валюту однозначно визначають, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Юридичний зміст зазначеної норми свідчить про те, що саме з моменту митного оформлення товару для цілей забезпечення валютного законодавства у резидента (експортера) виникає правова вимога до нерезидента (покупця) щодо виконання зобов`язання з оплати поставленої продукції. Відповідно, з цього моменту виникає валютна заборгованість, яка вважається такою, що підлягає контролю з боку уповноважених органів до моменту її фактичного погашення. Закон не передбачає можливості обчислення строку з будь-якої іншої дати.

За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 420/35903/25 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 420/35903/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ БІ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко