Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №420/31513/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №420/31513/25

Суддя: Осіпов Ю.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31513/25

Головуючий І інстанції: Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 10.12.2025р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

16.09.2025р. ОСОБА_1 , через уповноваженого представника - адвоката Єсипчук Г.І., звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно нього, а саме - про визнання його за висновком ВЛК «непридатним до військової служби» та про виключення його з військового обліку, військове звання і військово-облікову спеціальність: лейтенант, 042 003;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання його «непридатним до військової служби» та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 02.06.2022р., військове звання та військово-облікову спеціальність: лейтенант, 042 003;

- визнати протиправною його постановку (взяття) на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього, а саме - про постановку (взяття) на військовий облік в статусі військовозобов`язаного.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (нинішня назва ІНФОРМАЦІЯ_4 до 02.06.2022р. Далі, згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.06.2022р. №38/206, позивач, на підставі ст.10А графи ІІ Розкладу хвороб, був визнаний «непридатним до військової служби» з виключенням з військового обліку з підстав захворювання: новоутворення великого дуоденального сосочка. Також, ним було отримано «тимчасове посвідчення військовозобов`язаного» НОМЕР_1 , де вказано про виключення з військового обліку з 02.06.2022р. В подальшому, відповідно до довідки Спеціалізованої онкологічної МСЕК серії 12 ААД №072428, ОСОБА_1 було встановлено інвалідність ІІ групи, після чого, останній отримав й пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 25.09.2024 року щодо призначення йому пенсії по інвалідності ІІ гр. (загальне захворювання).

Як вказує позивач у своєму позові, 30.06.2025р. у застосунку «Резерв +» ним було сформовано військово-обліковий документ, в якому виявлено помилки, а саме:

- невірне зазначення виду категорії обліку, а саме вказано «військовозобов`язаний»;

- невірне зазначення в/звання і ВОС, а саме вказано «рекрут», 956647, Будівельних робіт, Робітник підсобний.

При цьому, інформація про висновок ВЛК, на підставі якого позивача було визнано «непридатним» для проходження військової служби, була відсутня у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, на усі звернення позивача та його представника Відповідач листом від 18.08.2025р. сповіщав, що законних підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про виключення його з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби, на підставі поданих документів немає, що, власне, й стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідач, у свою чергу, надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення відомостей про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Зобов`язано відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 21.07.2025р. про виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник позивача Наумчака В.А. 13.01.2026р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було частково порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просила скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2025р. та прийняти нове, який адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

29.01.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорту № НОМЕР_3 , виданого 5115.

Позивач ОСОБА_1 перебував (є) на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (минула назва - ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

02.06.2022р., відповідно до довідки ВЛК №38/206, виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач був визнаний «непридатним до військової служби» з виключенням з військового обліку на підставі ст.10А графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ. Діагноз позивача: «новоутворення великого дуоденального сосочка».

Далі, на підставі вказаного вище рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.06.2022р., ОСОБА_1 було видано «тимчасове посвідчення військовозобов`язаного», в якому зазначено про «непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку».

Відповідно до п.13 вказаного вище тимчасового посвідчення, позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації (за станом здоров`я) на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 03.06.2022р.

У п.14 тимчасового посвідчення вказано, що 02.06.2022р. позивач «виключений з військового обліку» військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 за ст.10А наказу Міністерства оборони України №402-2008р.

08.08.2024р., відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААД №072428 від 08.08.2024р., ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності «безстроково».

Разом з тим, згідно з електронним військово-обліковим документом із мобільного застосунку «Резерв+» (дата уточнення даних 22.05.2024р.), сформованого 30.06.2025р., позивач наразі є «військовозобов`язаним»; має інвалідність ІІ групи; звання Рекрут Будівельних робіт, Робітник підсобний ВОС956647. У графах «Відстрочка до», «Тип відстрочки», «Підстава зняття/виключення», «Постанова ВЛК», «Дата ВЛК» відомості відсутні.

Вважаючи, що позивач повинен був бути виключений з військового обліку через визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, останній через свого представника звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 21.07.2025р. про виправлення недостовірних відомостей щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У вказаній заяві позивач просив виправити в Єдиному державному реєстрі щодо нього, та внести вірні відомості, а саме вказати вірне зазначення виду категорії обліку: виключений з обліку; вказати вірне звання і ВОС: лейтенант, 042 003; внести до Єдиного державного реєстру інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 02.06.2022р.

При цьому, до вказаної заяви від 21.07.2025р. позивачем було додано:

копію довідки військово-лікарської комісії від 02.06.2022р. №38/206;

копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №072428;

копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 25.09.2024р.;

роздруківки військово-облікового документу з «Резерв +» щодо ОСОБА_1 ;

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0005267, виданого Радою адвокатів Одеської області 02.05.2024р.;

ордер адвоката Єсипчук Г.І. на представництво інтересів ОСОБА_1

далі, у зв`язку з неотриманням будь-якої відповіді на вказану заяву, представником позивача були скеровані скарги від 11.08.2025р. на адресу Командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (командиру Військової частини НОМЕР_4 ) та начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 .

У відповідь на заяву позивача від 21.07.2025р., відповідач у листі від 18.08.2025р. запропонував позивачу, з метою приведення та актуалізації його облікових даних, відповідно до вимог чинного законодавства, особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ).

За результатами розгляду скарг представника позивача, листами від 22.08.2025р. і 26.08.2025р. відповідачем були надані відповіді, які за змістом є аналогічними листу-відповіді від 18.08.2025р.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача стосовно внесення виправлень у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, останній звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх часткового задоволення, шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву позивача від 21.07.2025р. про виправлення недостовірних відомостей відносно нього в Єдиному державному реєстрі, з урахуванням висновків суду

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, не може в повному обсязі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, як, власне, і з обраним способом захисту порушеного права позивача, який не є ефективним, вважаючи наведені висновки лише частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII, ч.1 ст.1 якого визначає, що захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Як визначено п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, з-поміж іншого, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022р.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи та повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

У п.1 «Положення про ТЦК та СП» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. за №154) передбачено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п.9 Положення №154, ТЦК та СП здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

За ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ведення ж персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) ТЦК та СП.

У свою чергу, правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначено положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017р. №1951-VIII.

У силу ст.1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За правилами ст.3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є, серед іншого, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей, тобто держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Єдиного державного реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою стосовно неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно зі ст.14 Закону №1951-VIII, ведення вказаного Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою ж Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487 був затверджений «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», у відповідності до п.2 якого, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій стосовно: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних, а також службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Реєстру.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

За змістом п.79 Порядку №1487, районні (міські) ТЦК та СП, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, варто звернути увагу, що Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024р. №559 затвердив «Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно з п.п.3 та 4 Порядку №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або ж був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) ТЦК та СП або його відділ. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У контексті обставин даної справи системний та цільовий способи тлумачення вказаних норм дають судовій колегії підстави дійти висновку, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, серед іншого, і ТЦК та СП, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Мотивуючи дану позовну заяву, представник ОСОБА_1 звернула увагу на те, що позивач, будучи достеменно впевненим, що він виключений з військового обліку, приймаючи до уваги факт внесення відомостей про непридатність до військової служби до його паперового військово-облікового документа, мав правомірні очікування стосовно того, що відносно нього посадові особи відповідача будуть діяти у відповідності до вимог законодавства та належним чином виконувати покладені на них обов`язки стосовно внесення інформації до Єдиного державного реєстру про виключення позивача з військового обліку. Водночас, згідно з електронним військово-обліковим документом із мобільного застосунку «Резерв +», який сформований 30.06.2025р., ОСОБА_1 є військовозобов`язаним; має інвалідність ІІ групи; звання Рекрут Будівельних робіт, Робітник підсобний ВОС956647. При цьому, у таких графах як «відстрочка до», «тип відстрочки», «підстава зняття/виключення», «постанова ВЛК», «дата ВЛК» жодні відомості відсутні.

Проте, як уже зазначалося судом, згідно з довідкою ВЛК №38/206 від 02.06.2022р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.10А графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ. Діагноз позивача: новоутворення великого дуоденального сосочка.

Далі, як вже зазначалося вище, на підставі вказаного рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.06.2022р., ОСОБА_1 було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, в якому також зазначено про «непридатність до військової служби» з виключенням з військового обліку. У п.14 тимчасового посвідчення також міститься інформація про те, що 02.06.2022р. ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 за ст.10А наказу Міністерства оборони України №402-2008р.

21.07.2025р., у зв`язку з виявленими розбіжностями, представник ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою про виправлення недостовірних відомостей відносно позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У вказаній заяві позивач просив виправити в Єдиному державному реєстрі щодо нього, та внести вірні відомості, а саме вказати вірне зазначення виду категорії обліку: виключений з обліку; вказати вірне звання і ВОС: лейтенант, 042 003; внести до Єдиного державного реєстру інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 02.06.2022р.

З урахуванням викладеного, в даному випадку, фактично спірним є питанням правомірності бездіяльності відповідача щодо внесення змін до Реєстру, зокрема, відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з 02.06.2022р. з військового обліку на підставі довідки ВЛК №38/206 від 02.06.2022р., з огляду на подану позивачем заяву про неактуальність (помилковість) наявної в реєстрі інформації щодо нього.

Як зазначено судом вище, згідно зі ст.9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, згідно з приписами п.п.3 та 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у реєстрі громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів дійсно передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.

У даному випадку, позивачем була дотримана вимога чинного законодавства щодо звернення до відповідного центу комплектування, однак, відповідачем ця заява фактично була проігнорована, так не внесено до Реєстру, згідно із Законом №1951-VIII, відомості про непридатність до військової служби позивача та виключення його з військового обліку.

Що ж стосується безпосередньо правової підстави виключення позивача з військового обліку на підставі довідки ВЛК №38/206 від 02.06.2022р., то судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено наступні обставини.

Так, на підставі наявної в матеріалах справи довідки ВЛК №38/206 від 02.06.2022р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивача дійсно було визнано «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі ст.10А графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ.

Крім того, зазначений висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 також було відображено і у паперовому військово-обліковому документі позивача - «тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного» від 02.06.2022р. №00010, де начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 також зроблено відповідний запис про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби, який засвідчено підписом посадової особи та скріплено гербовою печаткою РТЦК.

При цьому, слід звернути увагу, що Відповідач жодним чином не заперечує самого факту прийняття/видачі ВЛК зазначеної довідки відносно позивача, а також внесення на її підставі відповідного запису до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

У цьому контексті, колегія суддів зазначає про наступне.

Так, як загально відомо, виключення з військового обліку військовозобов`язаних відбувається відповідно до вимог ч.6 ст.37 Закону №2232-XII, згідно норм якої, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, серед іншого, визнані «непридатними до військової служби».

Непридатність же до військової служби, яка є підставою для виключення військовозобов`язаного з військового обліку, встановлюється за результатами проведення медичного огляду.

За ч.13 ст.2 Закону 2232-XII, порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Процедура проведення військово-лікарської експертизи ВЛК, визначена Положенням №402.

Згідно з п.22.1 глави 22 розділу II Положення №402, дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:

а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;

б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:

цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);

військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;

в) на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. У випадку діагностування у військовозобов`язаного, резервіста хвороби, зумовленої ВІЛ, діагноз та стаття Розкладу хвороб до військового квитка та облікової картки не записуються.

На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;

г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у МО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;

ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;

д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.

Правилами п.22.5 глави 22 розділу II Положення №402 визначено, що про ВЛК Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до пп. «б» п.22.6 глави 22 розділу II Положення №402, свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

Так, як слідує з матеріалів справи, позивача було визнано «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 за №38/206 від 02.06.2022р., тобто під час дії «військового стану».

При цьому, зазначений висновок ВЛК, як уже неодноразово наголошувалося судовою колегією, також було відображено і у паперовому військово-обліковому документі ОСОБА_1 – «Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного» від 02.06.2022р. за №00010

У відповідності до п.3.8 глави 3 розділу II Положення №402, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»;

Обмежено придатний до військової служби.

На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа, а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров`я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними (обмежено придатними) до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує, а також спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров`я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Отже, вирішення питання про ступінь придатності особи до військової служби належить до виключної компетенції ВЛК. Саме ВЛК приймає постанову про придатність, обмежену придатність чи непридатність до військової служби, а також про виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Колегія суддів звертає увагу, що, в даному випадку, довідку ВЛК №38/206 від 02.06.2022р. про визнання позивача «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» було прийнято компетентним органом - ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Жодних обґрунтованих доводів щодо неправильності вказаного вище висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , викладеного у довідці №38/206 від 02.06.2022р., про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.10А графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ, відповідачем не наведено і доказів не надано.

Щодо діагнозу позивача, то останній, згідно матеріалів справи, був встановлений за результатами медичного огляду, - «новоутворення великого дуоденального сосочка» (ракове захворювання).

Отже, враховуючи те, що відповідний медичний огляд позивача проведено компетентним органом, за результатом огляду цим органом позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку, що відповідачем, власне, фактично і не оспорюється, а відомості про оформлений ВЛК документ внесено до паперового військово-облікового документа, колегія суддів вважає, що позивач мав усі законні очікування стосовно того, що посадовими особами відповідача буде внесено інформацію про виключення його з військового обліку до Реєстру.

Разом із тим, слід наголосити на тому, що зміна, скасування чи перегляд постанови ВЛК може здійснюватися лише в порядку та у спосіб, визначених Положенням №402, шляхом проведення повторного або контрольного медичного огляду, розгляду матеріалів вищою чи штатною ВЛК, ухвалення нової постанови тощо.

Відповідачем, у свою чергу, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження скасування або зміни довідки ВЛК №38/206 від 02.06.2022р. у встановленому Положенням про ВЛК порядку або ж ухвалення вищою (штатною) ВЛК іншої постанови щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

Належних та допустимих доказів на підтвердження визнання недійсним чи виправлення запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідачем до матеріалів справи теж не надано.

Повноваження ТЦК та СП, визначені, зокрема, Порядком №1487, полягають саме в організації військового обліку, веденні відповідної документації, внесенні відомостей до Реєстру, однак не включають повноважень щодо самостійної зміни постанов ВЛК та їх наслідків для статусу особи. Судова колегія зауважує що у разі наявності порушень при оформленні документів ВЛК, усунення таких порушень має здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному Положенням про ВЛК.

До моменту належного перегляду або ж скасування довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 в передбаченому законом порядку така довідка та здійснений (на її підставі) запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного позивача є чинними та обов`язковими до виконання для відповідача, як органу військового управління та органу ведення Реєстру.

Разом з тим, за даними електронної системи «Оберіг», сформований позивачем електронний військово-обліковий документ станом на 30.06.2025р. не містить відомостей про виключення його з військового обліку. Отже, відомості, що містяться в електронному військово-обліковому документі позивача, в даному випадку, фактично не відповідають відомостям його паперового військово-облікового документа та висновку ВЛК №38/206 від 02.06.2022р.

Втім, відповідно до вимог п.3 Порядку №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

У силу п.4 цього Порядку, у разі невідповідності відомостей, вказаних у військово-обліковому документі, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України звертається до відповідного ТЦК та СП із заявою про внесення змін, а такі зміни мають бути внесені протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня реєстрації заяви.

Судовим розглядом також встановлено, що 21.07.2025р. представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виправлення недостовірних відомостей щодо позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У вказаній заяві позивач просив виправити в Єдиному державному реєстрі щодо нього, та внести вірні відомості, а саме вказати вірне зазначення виду категорії обліку: виключений з обліку; вказати вірне звання і ВОС: лейтенант, 042 003; внести до Єдиного державного реєстру інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 02.06.2022р.

Як видно з матеріалів справи, до зазначеної заяви від 21.07.2025р. представником позивача було додано копії довідки ВЛК від 02.06.2022р. №38/206; тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 ; довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААД №072428, пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 25.09.2024р., роздруківки військово-облікового документу з «Резерв +» щодо ОСОБА_1 , свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0005267, виданого Радою адвокатів Одеської області 02.05.2024р. та ордер адвоката Єсипчук Г.І. на представництво інтересів ОСОБА_1 .

Однак, будь-яких доказів внесення таких змін до Реєстру в установлені строки відповідач суду не надав. Натомість, із матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення до суду статус позивача в електронному військово-обліковому документі не відповідає його статусу, визначеному паперовим військово-обліковим документом.

Відповідач же, в свою чергу, у своїх відповідях від 18.08.2025р., від 22.08.2025р. та 26.08.2025р. посилався лише на те, що з метою усунення невідповідностей інформації в документах і Реєстрі та внесення інформації до Єдиного реєстру, позивач нібито мав вчинити активні дії, а саме: особисто подати відповідну заяву разом з документами про виключення з військового обліку та довідку ВЛК до органу, уповноваженого на ведення Реєстру та внесення до нього відповідної інформації.

Проте, колегія суддів вважає необґрунтованими такі доводи відповідача, оскільки п.4 Порядку №559 не передбачає обов`язкової особистої явки особи до ТЦК та СП або ж його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.

Окрім того, апеляційний суд одночасно зауважує, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивачем, на переконання судової колегії, належним чином доведено факт протиправності бездіяльності відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру відомостей відносно ньог, а саме - про визнання його за висновком ВЛК непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку, військове звання і військово-облікову спеціальність: лейтенант, 042 003.

Варто також наголосити й на тому, що обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах про протиправність таких рішень, дій чи бездіяльності покладається, згідно з ч.2 ст.77 КАС України, на відповідача.

У свою чергу, відповідач не надав ані до суду 1-ї інстанції, ані до суду апеляційної інстанції достатніх та переконливих доказів, які б спростовували правову позицію позивача.

Одночасно суд зазначає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (або ж неналежне виконання) ТЦК та СП своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про особу до Реєстру не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та повторне постановлення на військовий облік військовозобов`язаного із проходженням військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

З урахуванням вищенаведеного, усі інші доводи і заперечення сторін по справі на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

У той же час, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, серед іншого, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р. (заява №38722/02)).

Тобто, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, втім якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові Верховного Суду 25.03.2020р. у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду справ, а тому суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Отже, суд може, та навіть зобов`язаний, в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003р. №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким виключно за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст.2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ст.13).

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку, задоволення позовної заяви у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Так, як вже зазначалося вище, відповідачем не надано будь-яких доказів, що довідка ВЛК від 02.06.2022р. №38/206 та рішення (запис) про виключення позивача з військового обліку скасовані (визнані нечинними) у встановленому законодавством порядку.

За наведених обставин справи та їх правового регулювання, колегія суддів доходить висновку, що по даній справі наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Реєстру інформацію про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 02.06.2022р. (відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 02.06.2022р. №38/206 і тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 ), та інформацію про військове звання позивача: «лейтенант» і його військово-облікову спеціальність: « 042 003».

У такому випадку, згідно із вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 також зобов`язаний видалити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, а саме - про повторну постановку (взяття) на військовий облік в статусі «військовозобов`язаного».

Саме такий спосіб поновлення прав позивача, на думку колегії суддів, і буде найбільш ефективним та унеможливить необхідність повторного звернення до суду за захистом своїх прав, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , як вже зазначалося, не наводить обґрунтування щодо наявності підстав для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

При цьому, одночасно колегія суддів звертає увагу й на те, що аналогічні висновки з цих спірних питань були висловлені в набравших законної сили рішеннях Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2025р. (по справі №420/8920/25), від 17.11.2025р. (по справі №420/33757/25) та Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2026р. (по справі №440/14039/25).

Отже, доводи апеляційної скарги позивача в повному обсязі знайшли своє підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду 1-ї інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, в обсязі встановлених обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про повне задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за висновком військово-лікарської комісії непридатним до військової служби, про виключення його з військового обліку, військове звання: «лейтенант», а також його військово-облікову спеціальність: « 042 003».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) «непридатним до військової служби» та про «виключення з військового обліку військовозобов`язаних», у зв`язку із його непридатністю до військової служби за станом здоров`я з 02.06.2022 року (відповідно до інформації, яка міститься у довідці військово-лікарської комісії від 02.06.2022 року №38/206 і тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_1 ), та інформацію про військове звання: «лейтенант» і військово-облікову спеціальність: « 042 003».

Визнати протиправною постановку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 в статусі «військовозобов`язаного».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про постановку (взяття) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військовий облік в статусі «військовозобов`язаного».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 26.03.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

В.О. Скрипченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua