Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №514/6/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________________________________________________________________________________

Справа № 514/6/26

Провадження по справі № 3/514/66/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кирилюк І.М., при секретарі судового засідання Царан К.П., за участю захисника адвоката Дімова А.П., розглянувши матеріали протоколу, які надійшли з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Прямобалка Арцизького району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2026 року до Тарутинського районного суду Одеської області надійшли зазначені матеріали протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №380728 від 26 грудня 2025 р., складеним начальником відділення – начальником зв`язку впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 , 26.12.2025 року о 22 год 50 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» за інформацією ПОРВ, в районі прикордонного знаку №0732 на відстані 5000 м від лінії державного кордону на напрямку н.п. Бессарабяска (Україна) - Кірієт-Лунга (РМ) було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який в порушення вимог ст. 9 Закону України від 4 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон України» (у чинній редакції) здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення відповідність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до протоколу додані:

рапорти уповноважених осіб прикордонної служби про фіксацію адміністративного правопорушення від 26.12.2025;

схема маршруту руху ОСОБА_1 до лінії державного кордону від 25.12.2025 року.

До протоколу також додана копія паспорта громадянина України у формі ІD -картки на ім`я ОСОБА_1 , завірена ним власноруч.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений. Участь у судовому засіданні взяв адвокат – Дімов А.П. (представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ордера серія ВН №1645386, угоди про надання правової допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю).

В судовому засіданні адвокат Дімов А.П. зазначив, що жодних доказів спроби незаконного перетину кордону 25.12.2025 року його довірителем ОСОБА_1 за обставин, наведених у протоколі, матеріали не містять. Сам по собі протокол не може бути єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення і тягар доказування вчинення правопорушення законодавство покладає на уповноважену особу, яка складає такий протокол.

За клопотанням сторони захисту у судовому засіданні була допитана у якості свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що ОСОБА_1 та її колишня невістка ОСОБА_4 разом з її дитиною (онуком ОСОБА_3 ) в кінці грудня їхали на автомобілі до неї в гості в с-ще Бессарабське святкувати Різдвяні свята, везли гостинці. Їй зателефонувала невістка та повідомила, що на блокпості в с-щі Бессарабське по вул. Красна їх зупинили та не пропускають з невідомих їй причин. ОСОБА_3 під`їхала на блокпост забрала невістку і онука, а ОСОБА_5 залишився, його затримали прикордонники і кудись повезли. Причину затримання не пояснили.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 , покази свідка та дослідивши матеріали протоколу суд дійшов таких висновків.

Статтею 204-1 КУпАП встановлено, що перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади є адміністративним правопорушенням.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Державний кордон України - є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору (ст.1 Закону України від 4 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон України» (у чинній редакції – далі Закон № 1777-XII).

Режим державного кордону - це порядок перетинання державного кордону України плавання і перебування суден та кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України (ст. 8 Закону № 1777-XII).

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством (ст. 9 Закону№1777-XII).

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України, зокрема, регламентує правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб (частина 1 статті 23 Закону №1777-XII).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1998 року № 1147 «Про прикордонний режим» (у чинній редакції, далі - Постанова №1147) прикордонний режим встановлюється, зокрема в межах прикордонної смуги (завширшки 5 км вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд) та прикордонних районах (визначаються, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів).

Цією ж постановою затверджене Положення про прикордонний режим (далі – Положення), який визначає порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.

Згідно з встановленим Положенням порядком громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) (п.7 Положення).

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) ( п.8 Положення).

Окрім цього з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов`язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби (п.11 Положення).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 р. № 1199 Болградський район віднесено до переліку районів та міст на території якого установлюються контрольовані прикордонні райони.

Наведені норми чинного законодавства не забороняють громадянам України перебувати у контрольованих прикордонних районах або прикордонних смугах, за умови дотримання встановленого законом порядку перебування. Недотримання такого порядку особами, може свідчити про наявність в їх діях об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП, а саме порушення прикордонного режиму.

Саме по собі перебування у контрольованому прикордонному районі або прикордонній смузі без вчинення активних дій, спрямованих на перетин кордону, не можуть кваліфікуватися як спроба перетину державного кордону.

Надаючи правову оцінку доказам у цій справі суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У матеріалах протоколу відсутні докази, які б вказували на активні дії з боку ОСОБА_1 , спрямовані на спробу незаконного перетину кордону. Відомості схеми про місце затримання ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту уповноваженої особи про події правопорушення не узгоджуються, оскільки за схемою та протоколом особу затримано в районі прикордонного знаку 0732, разом з цим відстань від кордону складає 5000 м, а в рапорті зазначено, що ОСОБА_1 затримано в районі прикордонного знаку 0732/40. Отже надані докази не дають можливості встановити місце затримання особи.

Таким чином матеріали справи не містять допустимих доказів для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, зазначеного у протоколі серії ПдРУ №380728 від 26.12.2025 року.

Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Конституційний принцип презумпції невинуватості є обов`язковою складовою справедливого судового розгляду справ, в яких особа обвинувачується у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У справах про адміністративні правопорушення обов`язок збирання доказів та доведення вини особи покладається на осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення ( ч.2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч.1 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 283- 285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 204-1 ч. 1 КУпАП закрити провадженням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.М. Кирилюк