Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №607/14260/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14260/25Головуючий у 1-й інстанції Якімець Т.І.

Провадження № 33/817/79/26 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Фігурського М.А. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Згідно постанови, 28 червня 2025 року о 01 год. 55 хв. на вул. Поліська, 8, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі – ТЗ) «Renault Megane» НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоналізатора Alcotest 6810 №ARCD-0524 (повірка дійсна до 04 червня 2026 року), що підтверджується тестом номер 3804 від 28 червня 2025 року, результат огляду становить 0,75 ‰ проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не погодився. Після чого огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №255 від 28 червня 2025 року, чим порушив п.2.9.а. ПДР – керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Фігурський М.А. просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:

з відеозаписів наявних у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 вживає невідому речовину, а вже через хвилину розпочато тест на приладі Драгер, що є порушенням Інструкції до газоаналізатора Alcotest 6810, яка вимагає витримати інтервал не менше 15 хвилин після потрапляння будь-яких речовин у ротову порожнину, оскільки це критично впливає на достовірність результату;

у матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку, видане на 1 рік, що суперечить технічним вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки;

висновок КНП “ТОМЦСНЗ” “ТОР” № 225 від 28 червня 2025 року лише констатує стан сп`яніння без опису будь-яких інших досліджень;

матеріали справи не містять доказів повірки технічних засобів, що використовувалися в лікарні;

суд першої інстанції не перевірив, чи огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі здійснено повністю з дотриманням вимог Інструкції МОЗ/МВС;

суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без участі ОСОБА_1 , чим обмежив право останнього на захист та надання особистих пояснень щодо обставин вживання речовин перед тестом.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Фігурський М.А. не з`явились, хоча були повідомлені про час і місце апеляційного розгляду. Повідомлень про причини неявки в судове засідання та клопотань про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило.

За таких обставин відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний розгляд проведено у їх відсутності.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 374839 від 28 червня 2025 року (а.с.1); матеріалах відеофіксації з нагрудних камер 477658, 472368 файли «part_00000_export-e6qc9», «part_00001_export-e6qc9», автореєстратора файл «IMG_0426» (а.с. 2); свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0698 103 25 від 04 червня 2025 року, чинним до 04 червня 2026 року (а.с.5); роздруківці приладу «Alсotest 6810» від 28 червня 2025 року, тест № 3804, прилад ARCD-0524 (а.с.6, 7); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.8); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 28 червня 2025 року о 02 год. 15 хв. (а.с.4); висновку № 255 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28 червня 2025 року (а.с.3); рапорті командира взводу 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції П. Слободи від 28 червня 2025 року (а.с.9); довідці УПП в Тернопільській області ДПП від 28 червня 2025 року (а.с.10).

Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Доводи апелянта про недійсність результатів огляду на стан сп`яніння через те, що технічне обслуговування газоаналізатору “Alcotest 6810” має проводитися кожні шість місяців, апеляційний суд відхиляє у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Статтею 17 згаданого вище Закону передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно-визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.23 «Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці», затвердженого Постановою КМУ від 04.06.2015 р. № 374та пп.5) ч.1ст. 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» газоаналізатори відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, оскільки використовуються у сфері контролю безпеки дорожнього руху.

Відповідно до положень Національного стандарту України «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №375 від 27.12.2006р., калібрувальні лабораторії повинні відповідати вимогам цього стандарту та пройти акредитацію (атестацію) й мати відповідний сертифікат.

Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, а тому газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 N 1747 і становить 1 рік.

Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 68'0» №ARCD-0524 було проведено 04 червня 2025 року, станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, а саме: 28 червня 2025 року встановлений чинним законодавством річний інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

Зазначене дає підстави апеляційному суду стверджувати, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був проведений за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатор Drager, термін повірки (калібрування) якого не сплинув на час огляду, тому відповідні доводи захисника суд апеляційної інстанції оцінює критично.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що висновок КНП “ТОМЦСНЗ” “ТОР” № 225 від 28 червня 2025 року лише констатує стан сп`яніння без опису будь-яких інших досліджень, так як зі змісту самого висновку №255 (а.с.3) вбачається, що обґрунтований висновок про перебування особи у стані сп`яніння зроблено лікарем-наркологом на підставі даних, що містяться в Акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 255, складеному о 02 год 45 хв. 28 червня 2025 року.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, огляд ОСОБА_1 проводився лікарем-наркологом КНП “ТОМЦСНЗ” “ТОР” ОСОБА_2 . При цьому, заключний діагноз зроблений не тільки за результатами спеціального тестування за допомогою газоаналізатора, а й за наслідками медичного огляду ОСОБА_1 , хід якого зафіксовано у відеоматеріалах (файл part_00001_export-e6qc9.mp4 з 02:42:10 год), в ході якого на запитання лікаря “Коли вживали алкоголь, що і скільки?” ОСОБА_1 повідомив що пив пиво.

Зазначений висновок щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Посилання ж апелянта на те, що матеріали справи не містять доказів повірки технічних засобів, що використовувалися в лікарні, апеляційний суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до п.9 розд. ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Втім, чинними нормативно-правовими актами не встановлено обов`язку медичних працівників під час огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу надавати останньому на огляд відповідні сертифікати.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду висновок лікаря, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Однак, ОСОБА_3 попри отримання копії відповідного висновку, що підтверджується матеріалами справи, доказів того, що висновок щодо результатів медичного огляду від 20 серпня 2022 року був оскаржений у встановленому законодавством порядку, суду не надано.

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі вищенаведеного висновку було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374839 від 28 червня 2025 року, з якого вбачається, що 28 червня 2025 року о 01 год. 55 хв. на вул. Поліська, 8, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі – ТЗ) «Renault Megane» НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоналізатора Alcotest 6810 №ARCD-0524 (повірка дійсна до 04 червня 2026 року), що підтверджується тестом номер 3804 від 28 червня 2025 року, результат огляду становить 0,75 ‰ проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не погодився. Після чого огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №255 від 28 червня 2025 року. Слід відмітити, що під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 він ніяких заперечень стосовно цього в протоколі не висловив, протокол підписав без зауважень.

Не відповідають дійсності доводи захисника про те, що суд першої інстанції не перевірив, чи огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі здійснено повністю з дотриманням вимог Інструкції МОЗ/МВС, так як вбачається із оскаржуваної постанови суд першої інстанції надав належну оцінку порядку проведення огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в умовах медичного закладу, перевірив дотримання вимог Інструкції МОЗ/МВС, проаналізував наявні у справі докази та дійшов мотивованого висновку про законність і допустимість результатів таких оглядів.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу 12 січня 2026 року без належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи у цей день підтверджуються матеріалами справи, однак не можуть бути безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КупАП.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, призначений на 17 липня 2025 року судовий розгляд було відкладено за заявою ОСОБА_1 і в подальшому судові засідання неодноразово відкладався за ініціативи як ОСОБА_1 так і його захисника — адвоката Фігурського М.А.: 20 серпня 2025 року; 20 жовтня 2025 року; 31 жовтня 2025 року; 17 листопада 2025 року та 17 грудня 2025 року, що підтверджує те, що суд першої інстанції дотримався вимог закону і вжив усіх заходів для належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи. Про судове засідання захисник був повідомлений шляхом доставлення на його електронну адресу судової повістки (а.с.32).

Також, для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП, в тому числі подати нові докази і викласти свої доводи щодо суті правопорушення, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 також не з`явився і не надав суду доказів поважності причин його неприбуття, що свідчить про його небажання особисто реалізувати вказані процесуальні права і формальність доводів апеляційної скарги в цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Фігурського М.А. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2026 року, відносно ОСОБА_1 — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя