Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №930/2662/25 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2662/25

Провадження №2/930/285/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12.03.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.,

розглянувши в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 30 червня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (далі ТОВ "ФК ЦФР") та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №6764788646. Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК ЦФР», які розміщені на сайті TOB «ФК ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких позичальник приєднався підписавши Договір, складають єдиний кредитний договір. 07.10.2016 право вимоги за кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення прав вимоги № ТАСЦФР-10-2016. 21.03.2023 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № НІ/11/9-Ф, згідно умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/9-Ф від 21.03.2023 реєстру прав вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 332,76 грн., з яких: 7 533,91 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,98 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; 7 797,87 грн. заборгованість по комісії. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 21.03.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №6764788646 від 30.06.2020 в сумі 15 332,76 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 07 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином, відзиву на позов не подав, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що представник позивача цього не заперечує, суд ухвалив по справі провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.04.2020 ОСОБА_1 підписав заяву-анкету на отримання послуг в ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ». Цього ж дня, між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №6764788646, згідно з умовами якого позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 13 949,38 грн. строком на 24 місяці, зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідно до паспорту кредиту №4788646 загальні витрати за кредитом становлять 8 672,56 грн., загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 22 621,94 грн., реальна процентна ставка 65,20%.

07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» укладено Договір факторингу №ТАСЦФР-10-2016, згідно з яким ТОВ «ФК «ЦФР» передав (відступив) АТ «ТАСКОМБАНК» свої права вимоги до позичальників.

21.03.2023 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №НІ/11/9-Ф від 21.03.2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними Договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 21.03.2023 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6764788646 від 30.06.2020 на суму 15 332,76 грн., з яких: 7 533,91 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,98 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; 7 797,87 грн. заборгованість по комісії.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення до вимог права).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, в них не міститься відомостей, що підтверджують перехід права вимоги за Договором факторингу №ТАС ЦФР від 07.10.2016 року, згідно з яким ТОВ «ФК «ЦФР» передав (відступив) права вимоги до АТ «ТАСКОМБАНК», як це передбачено розділами 2,3 Договору, оскільки до вказаного до договору факторингу не додано ні акту передачі реєстру прав вимоги, ні самого реєстру , а також доказів оплати фактором суми, обумовленої в Договорі, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників.

У постанові по справі №175/35/16-ц від 01.06.2022, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що передаються, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені кредитними договорами, а відповідач ці кошти отримав.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором містить інформацію про те, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №6764788646 від 30.04.2020 становить 15 332,76 грн., з яких: 7 533,91 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,98 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; 7 797,87 грн. заборгованість по комісії.

Однак вказаний розрахунок заборгованості, сформований позивачем та без підтвердження боргу первинними фінансовими документами, не може бути належним та допустимим доказом такого боргу, оскільки дані викладені в такому розрахунку, повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони - сторони позивача.

Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеним кредитним договором позивачем суду не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази на підтвердження заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитним договором, а також докази, які б свідчили про передачу прав вимоги за договором факторингу №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст.2,12,13,76-79,81,82,141,258,259,263-265,268,273,274,277-279,280,281,352,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6764788646 від 30.04.2020 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Т. Є. Войницька