Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №207/8156/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1044/26 Справа № 207/8156/25 Суддя у 1-й інстанції - Скиба С. А. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу захисника Стрельник Наталії Миколаївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Південного районного суду міста Кам`янського від 27 січня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Стрельник Н. М.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Південного районного суду міста Кам`янського від 27 січня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 30 листопада 2025 року о 17.30 годині по провулку 3-й Нагорний в м. Кам`янське ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду на стан сп`яніння становить 0,61 проміле.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, скасувати її та провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження захисник вказує, що оскаржена постанова не була вручена в день її проголошення, а її копія була отримана лише 19 лютого 2026 року.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що до протоколу долучено акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, але відсутня сама роздруківка алкотестеру драгер, яка є офіційним документом, що фіксує результати огляду на стан сп`яніння та яка має обов`язково містити дані щодо дати та часу проведення тесту, серійний номер приладу, результати вимірювання та температуру приладу, що гарантує його коректну роботу. Проте долучена фотографія алкотестера драгер з показником 0,61 проміле алкоголю не містить жодних даних окрім результату і, на думку захисту, таке фото може бути зроблено поліцейським у будь-який час, а відеозапис не містить даних який саме показник видав драгер.

Крім того ОСОБА_1 неодноразово на відеозаписі просив поліцейського доставити його до медичного закладу для проходження огляду, на що останній відмовив, посилаючись на те, що достатньо буде огляду на стан сп`яніння за допомогою драгер. В той же час в матеріалах справи наявне направлення на проходження огляду до медичного закладу, проте відсутні докази його оформлення.

Відеозапис не містить початку та закінчення спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , інформації про підстави зупинки транспортного засобу з дотриманням вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

На думку захисту, наведені обставини свідчать про недотримання поліцейськими вимог Інструкції та ч. 2 ст. 266 КУпАП щодо залучення двох свідків і не дозволяють суду використати відеозапис як належний доказ. До протоколу також не долучено доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом, поліцейським не роз`яснено ОСОБА_1 його право звернутися за захистом до адвоката.

Крім того, суд проігнорував клопотання сторони захисту щодо виклику свідків події, ОСОБА_2 , який є на відеозаписі, інспектора старшого лейтенанта поліції Луценка Олексія та сержанта поліції Єнченко О. О. для надання пояснень.

Захисник також вказує про відсутність в матеріалах справи доказів керування транспортним засобом.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 також пояснив щодо обставин, які відбувалися в день події, він заперечував щодо проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу драгеру, оскільки не довіряв йому та був впевненим у відсутності в нього стану сп`яніння, адже не вживав алкоголь, при цьому він неодноразово просив поліцейських доставити його на огляд до лікарні, однак йому відмовили, мотивуючи це тим, що в цьому немає необхідності і результату драгера буде достатньо.

Мотиви апеляційного суду.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, апеляційний суд доходить висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим підлягає поновленню з метою забезпечення права на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколу та досліджених судом в суді першої та апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2025 року, поясненнями ОСОБА_1 , фотознімком із спеціального технічного засобу Drager із показником 0,61 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого під час огляду у ОСОБА_1 виявлені такі ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя. Результат огляду становить 0,61 проміле, що також підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, чим в сукупності доводять, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.

Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може в повній мірі з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі — Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі — Інструкція) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я (ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку, п. 7 Розділу І Інструкції).

Згідно з п. 9 Розділу І Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як видно з дослідженого відеозапису, який розпочинається з того, що поліцейський в патрульній машині, спілкуючись з ОСОБА_1 , заповнює письмові пояснення зі слів водія, останній повідомив, що вчора ввечері вживав пиво та не є в стані алкогольного сп`яніння наразі, на що поліцейський вказує, що «він чує від нього перегар і в них є драгер та зараз той продує його». Однак ОСОБА_1 одразу наполіг на проходженні огляду в медичному закладі, на що поліцейський відповів, що в цьому немає сенсу, якщо драгер покаже, то це все законно і офіційно. Проте ОСОБА_1 в ході всього спілкування з поліцейським не погоджувався на проходження огляду на місці за допомогою приладу драгер та неодноразово просив проїхати до медичного закладу для проходження огляду, наполягаючи на тому, що він не перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 , поліцейський наполіг на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою драгера, та зрештою ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд, результат якого виявився 0,61 проміле, що здивувало водія. Після проведення огляду водія поліцейський вказує на наявність стану алкогольного сп`яніння та повертається до машини для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 питає в поліцейського: «якщо я з драгером не згоден?», на що останній відповів: «ми можемо поїхати до лікарні... який в цьому сенс... якщо ви надієтеся на лікарню, то ви там будете дути такий самий драгер...»

Поліцейський всупереч вимогам Інструкції та Порядку, посилаючись на позитивний результат приладу “Драгер”, почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Надалі поліцейські запевнили ОСОБА_1 у необхідності погодитися та підписати усі надані документи, незважаючи на його неодноразові заперечення щодо проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу драгер та висловлення своєї незгоди з таким результатом.

В долученому акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками як різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя, проте на відеозаписі не зафіксовано, що поліцейський встановив та повідомив ОСОБА_1 взагалі ці ознаки алкогольного сп`яніння. Більш того, з відеозапису не вбачається взагалі таких ознак як виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя, на підставі яких можливо було б дійсно стверджувати про можливе перебування його в стані алкогольного сп`яніння. Натомість видно, що поведінка останнього в ході спілкування з працівниками поліції була спокійною та врівноваженою, без жодних ознак агресії чи іншого неадекватного поводження.

При цьому відеозаписом взагалі не зафіксовано роз`яснення працівниками поліції порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння та його право пройти такий огляд в медичному закладі у разі непогодження з його проходженням на місці зупинки або заперечувати проти результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу і що у такому разі працівники поліції зобов`язані доставити водія до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду.

Крім того, згідно з абз. 3 п. 10 розділу ІІ Інструкції якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, до протоколу не долучено роздруківки з спеціального технічного засобу — приладу «Драгер» та відомостей, що технічними характеристиками даного технічного засобу не передбачено роздрукування на папері його показників, матеріали справи не містять. Натомість до протоколу була долучена фотокопія приладу з показником 0,61 проміле без зазначення номеру приладу, тесту, дати та часу проходження.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що відеозапис містить факт незгоди водія на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та його незгоди з результатами спеціального технічного приладу “Драгер”. ОСОБА_1 заперечував щодо позитивного результату та перебування його в стані алкогольного сп`яніння, однак поліцейські його запевнили, що проходити огляд в лікарні не має сенсу і йому слід погодитися з позитивним результатом, підписавши усі надані ними документи.

Проте такі дії поліцейських суперечать вимогам ст. 266 КУпАП, положенням Інструкції та Порядку, адже за таких обставин працівники поліції мали б забезпечити та доставити водія до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду. Водночас відомостей про здійснення працівниками поліції таких дій та належного виконання вимог ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку та п. 7 Розділу І Інструкції у справі відсутні, як і відсутній медичний висновок за результатами медичного огляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вказані обставини та положення закону суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП буде мати місце при наявності об`єктивної сторони, що передбачає необхідність обов`язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення – перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння.

З аналізу вказаної норми слідує, що законодавець детально передбачив порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння: на місці зупинки транспортного засобу поліцейським за допомогою спеціального засобу (алкотесту), а після відмови або у випадку незгоди з результатами – в медичному закладі.

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних елементів. Відсутність хоча б одного елементу означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

За таких обставин, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння у даній справі не підтверджується належним доказом, а саме медичним висновком, який мав бути долучений до протоколу.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні всі елементи об`єктивної сторони, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені факти свідчать про недопустимість та недостатність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в межах даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги захисника, тому її слід задовольнити, а постанова місцевого суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Стрельник Наталії Миколаївни задовольнити та поновити їй строк апеляційного оскарження постанови Південного районного суду міста Кам`янського від 27 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Стрельник Наталії Миколаївни задовольнити.

Постанову Південного районного суду міста Кам`янського від 27 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун