Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №206/6726/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/838/26 Справа № 206/6726/25 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Маслака І.П., поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що 14.11.2025 року о 02 год. 16 хв. в м. Дніпро, вул. Електрична, буд.42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови суду у зв`язку з незаконністю та необґрунтованістю.

В обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції допустив істотні порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, розглянув справу за відсутності сторони захисту, чим порушив право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на правову допомогу.

Наголошує, що апелянт ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у зв`язку з чим його можливість особистої участі в судових засіданнях об`єктивно залежить від виконання наказів, завдань служби. Водночас, за твердженням апелянта, ОСОБА_1 з моменту розгляду справи наполягав на реалізації права на захист і користувався правничою допомогою адвоката.

Звертає увагу, що з матеріалів постанови прямо вбачається, що він неодноразово звертався до суду з клопотаннями про визначення порядку і часу ознайомлення з матеріалами справи, надання матеріалів в електронній формі та відкладення розгляду, а також, що судом питання доступу до матеріалів вирішувалося із затримкою.

На думку апелянта, перенесення судових засідань було пов`язане з об`єктивними причинами, зокрема, його службовим відрядженням, тимчасовою непрацездатністю, зайнятістю в інших судових засіданнях, перебуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на лікарняному.

Апелянт зазначає, що незважаючи на об`єктивні причини, суд визнав таку поведінку сторони захисту зловживанням процесуальними правами та розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що фактично позбавило ОСОБА_1 можливості повноцінно реалізувати право на захист, передбачене ст.268 КУпАП та ст.59 Конституції України.

Поміж іншого в апеляційній скарзі захисник вказує, що суд першої інстанції безпідставно визнав наявність ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота та тремтіння пальців рук, які були суб`єктивними та самі по собі не є тотожними факту сп`яніння та можуть мати інші причини.

Наголошує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є військовослужбовцем і тривалий час перебуває в умовах підвищеного стресу та навантаження, і тому на цьому фоні можливі прояви, які зовні можуть бути помилково сприйняті, як ознаки алкогольного сп`яніння (тремтіння, нестабільний стан, прискорене серцебиття тощо).

Зазначає, що ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю, та через проблеми з серцем на фоні війни останній періодично приймає серцеві краплі, заспокійливі препарати, які часто містять етиловий спирт у складі. Саме вживання таких препаратів на думку апелянта могло зумовити запах, схожий на алкогольний, без факту сп`яніння.

Вказує, що ці обставини сторона захисту хотіла донести суду першої інстанції, однак через розгляд без належної участі захисту суд фактично не забезпечив повноцінне з`ясування причин таких ознак і не надав їм належної оцінки.

Апелянт також звертає увагу на порушення процедури огляду на стан сп`яніння. Оскільки, поліцейські не дотримались порядку, передбаченого ст.266 КУпАП та інструкцією №1452/735, так як у матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, а у разі відмови - належним чином оформлено направлення до закладу охорони здоров`я та забезпечено доставлення до нього. Суд першої інстанції, посилаючись переважно на протокол, рапорт та відеозапис, не навів переконливих даних, які б підтверджували дотримання поліцейськими встановленої процедури.

Зауважує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам та фактично обмежився формальним посиланням на наявність у протоколі відомостей про відмову від проходження огляду. Водночас, сам по собі запис у протоколі або рапорт працівника поліції не може вважатись достатнім доказом вчинення правопорушення без підтвердження дотримання встановленої законом процедури.

Крім того, апелянт посилається на практику апеляційних судів, відповідно до якої недотримання процедури проведення огляду або неналежне оформлення направлення до медичного закладу свідчить про недопустимість таких доказів та є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На думку апелянта, суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного дослідження обставин справи, не перевірив дотримання процедури огляду на стан сп`яніння та дійшов передчасних висновків щодо винуватості особи.

На підставі наведеного захисник просить постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року скасувати та постановити нову, якою провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційної інстанції захисник Маслак І.П. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повторно не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №512469 від 14.11.2025 року; рапорт інспектора патрульної поліції; відеозапис з камери патрульних поліцейських.

Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №512469 від 14.11.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 14.11.2025 о 02:16:00 в м. Дніпро, по вул. Електрична, 42, водій ОСОБА_1 керував т.з. FORD FOCUS, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Подію зафіксовано на нагрудні камери працівників поліції № 471367, 475793, 475892, 471025.

Свідки: не залучалися.

У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення вказано, що останній відмовився давати пояснення.

Вказано, що вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце розгляду справи, від підпису останній відмовився.

З рапорту поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області Будєєва Олександра убачається, що 14 листопада 2025 року приблизно о 02 годині 10 хвилин, за адресою: м.Дніпро, Самарський район, вул. Електрична, будинок 42 було зупинено ТЗ FORD FOCUS, днз: НОМЕР_1 під час комендантської години згідно п.7 ч.1 ст.35 ЗУпНП, під час керуванням особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якого під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився пройти його в становленому законом порядку, за що було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (ЕПР1 № 512469), також ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ, за що було винесено постанову (ЕНА №6147261) за ч.1 ст.126 КУпАП. Водія було відсторонено від керування ТЗ шляхом евакуації ТЗ до штраф майданчику. Зазначено, що подію було зафіксовано на б/к: 475793, 471367 (а.с.4).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 14.11.2025 о 02.16 годин водія ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров`я КП "ДБК ЛПД" ДОР для проходження огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук (а.с.4).

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозаписи, які міститься на трьох DVD+R дисках (зворотня обкладинка справи), долучених до матеріалів справи, на яких наявні три файли під назвою: «export-u47xk» «export – uu128» «export – ykb21», які є тотожними за змістом та відображають однакові обставини.

На відеофайлі під назвою «export-u47xk» наявна інформація з реєстратора поліцейської патрульної машини від 14.11.2025.

О 02:15:41 відеозапис починається з того, що транспортний засіб Ford Focus, державний номер НОМЕР_1 рухається по дорозі, після чого зупиняється та з автомобіля виходить особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Надалі на відеофайлі під назвою «export – uu128» наявна інформація з нагрудної камери працівника поліції №475793 від 14.11.2025.

О 02:17:05 відеозапис починається з того, що працівник поліції підходить до траспортного засобу FORD FOCUS, державний номер НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_1 . Поліцейський представляється та повідомляє про здійснення відеофіксації.

Поліцейський: Пане водій, звідки та куди направляєтесь?

ОСОБА_1 : Додому.

Поліцейський: Алкогольні напої вживали?

ОСОБА_1 : Ні.

Поліцейський: А в дверцятах у Вас, що знаходиться?

ОСОБА_1 : Пусті банки.

Поліцейський: Давно пусті?

ОСОБА_1 : Так.

Поліцейський: Ви військовий?

ОСОБА_1 : Так.

Поліцейський: Дихніть будь ласка!

ОСОБА_1 : Мужики, ось отсюда до додому, чесно є паролі, все є.

Поліцейський: Розумію, але зараз комендантська година.

ОСОБА_1 : “Понимаю, просто неожидал” (мовою оригіналу).

Поліцейський: У вас виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 : Знаю, знаю.

Поліцейський: Ви пили алкоголь?

ОСОБА_1 : Ні.

Надалі на відеозаписі зафіксовано, як інший працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 . Інструкцію №1452/735, Постанову №1103 та положення ст.266 КУпАП.

Поліцейський: Пане водій, залишайтесь на місці, зараз приїде драгер, Ви згодні пройти огляд на алкостестер драгер?

ОСОБА_1 : В мене є варіанти?

Поліцейський: У вас є варіанти: поїхати в лікарню або пройти на місці.

ОСОБА_1 : Тут двадцять метрів.

Поліцейський: зараз комендантська година, пересуватись безпідставно заборонено, тим паче Ви військовий, керувати в стані алкогольного сп`яніння також заборонено.

ОСОБА_1 : Мужики, я в відпустці, приїхав з жінкою там трошки.

Поліцейський: Ви ж могли пішки, тим паче Вам недалеко, навіщо керувати?

ОСОБА_1 : Міг би.

Поліцейський: Ви ж могли пішки?

ОСОБА_1 : Міг би .

Поліцейський: Ви будете проходити огляд на місці за допомогою драгеру?

ОСОБА_1 : Мужики, пожалуйста.

02:20:02 Поліцейський: Пане водій, за допомогою алкотестеру драгер будете проходити тест?

02:20:07 ОСОБА_1 : Якщо надо, то пройду.

Поліцейський: Добре, очікуйте на місці драгер, зараз колеги підвезуть, посвідчення маєте з собою?

ОСОБА_1 : Так, яке?

Поліцейський: Можна будь ласка посвідчення водія та реєстраційний документ.

ОСОБА_1 : Відповідає нецензурною лексикою.

Поліцейський: Давайте нормально! Надайте посвідчення водія та реєстраційний документ.

ОСОБА_1 : Ви зараз мені зіпсуєте відпустку.

Поліцейський: Ми нічого не псуємо, відкрийте будь ласка двері.

ОСОБА_1 : Ці бутилки стоять з позавчора.

Поліцейський: Ви ж на камеру сказали, що Ви пили.

ОСОБА_1 : Нє, то що пили, то пили, а те що стоїть, то з позавчора, то не є доказом.

Поліцейський: Я Вам запропонував три варіанти.

ОСОБА_1 : Якщо немає варіантів інших.

Поліцейський: Можна будь ласка посвідчення водія та реєстраційний документ.

ОСОБА_1 : Тех паспорту немає, в Дії.

Поліцейський: Можна будь ласка посвідчення водія, щоб ми переконались в особі.

Поліцейський: Реєстраційного немає?

ОСОБА_1 : в Дії.

ОСОБА_1 : Мужики, давайте я її тут оставлю, заглушу і піду далі пішки.

Поліцейський: Ні, зараз згідно ст.266 КУпАП, Ви відстороняєтесь від керування транспортним засобом.

Поліцейський: ОСОБА_2 , у Вас виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, і виражене тремтіння пальців рук.

Подальшою відеозйомкою зафіксовано, що ОСОБА_1 починає дуже голосно виражатись нецензурною лексикою на вищевказане поліцейським.

Надалі на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 шукає в телефоні реєстраційний документ на траспортний засіб.

Поліцейський: У Вас немає реєстраційного не в Дії, не з собою?

ОСОБА_1 : Ні.

Поліцейський: За це також буде складатись постанова.

Подальшою відеозйомкою зафіксовано, що ОСОБА_1 підходить до інших поліцейських та починає виражатись нецензурною лексикою.

Поліцейський: Ви не будете проходити тест?

ОСОБА_1 : “Мужики, у Вас есть совесть?” (мовою оригіналу)

Поліцейський: Ви ж погодились проходити.

ОСОБА_1 : Так, я погодився, я ось залишив машину і пішов.

Поліцейський: Ви готові проходи огляд?

ОСОБА_1 : Готовий.

Надалі на відеозаписі зафіксовано, що поліцейські починають налагоджувати алкотестер Драгер для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в цей час ОСОБА_1 починає сперечатися з поліцейським.

Поліцейський: Зараз я нажму кнопку і Вам потрібно дмухати до щелчка.

ОСОБА_1 : А ви мене зупиняли?

Поліцейський: я ж Вас зупинив, ми в двох.

ОСОБА_1 : Де той водій цього автомобіля?

Поліцейський: Ви!

ОСОБА_1 : Я не буду.

Поліцейський: Що не будете?

ОСОБА_1 : Це не я, як Ви так і я.

Поліцейський: Так видно ж на реєстраторі, що ми зупиняли.

ОСОБА_1 : Покажіть.

Поліцейський: Ще раз питаю, будете проходити?

ОСОБА_1 : Покажіть мені відео, що дійсно я.

Поліцейський: Ви будете проходити чи відмовляєтесь? Ви вийшли з автомобіля, показали нам банки з пивом.

ОСОБА_1 : Я вам взагалі нічого не показував.

Поліцейський: Ще раз питаю, будете проходити?

ОСОБА_1 : Я ішов, Ви мене зупинили, кажете будете проходити чи ні.

Подальшою відеозйомкою зафіксовано, що ОСОБА_1 починає сперечатися з працівниками поліції нецензурною лексикою, вказує, що він рухався пішки та не керував транспортним засобом, та вимагає надати докази того, що саме він керував транспортним засобом.

Надалі на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 починає відходити від працівників поліції. Поліцейські наздоганяють його, застосовують до нього спеціальний засіб - кайданки, після чого доставляють до відділу поліції.

Також відеозйомкою зафіксовано, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 складені протоколи за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 185 КУпАП, повідомили про передачу матеріалів до Самарського районного суду міста Дніпра із призначенням розгляду справи 17 грудня 2025 року. ОСОБА_1 від підпису та отримання копії протоколу відмовився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вилучили посвідчення водія.

На переконання апеляційного суду досліджені судом відеозаписи мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозаписом зафіксовано реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан сп`яніння.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів її винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

Також слід визнати неспроможними посилання захисника щодо порушення процедури огляду на стан сп`яніння, оскільки з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1) та відеозаписів з нагрудних боді камер поліцейських (зворотня обкладинка справи), вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При цьому з відеозапису «export – uu128» видно, що на початку спілкування з поліцейським він повідомив про намір пройти відповідний огляд, "02:20:02 Поліцейський: Пане водій, за допомогою алкотестеру Драгер будете проходити тест? 02:20:07 ОСОБА_1 : Якщо надо, то пройду." Однак, у подальшому у ОСОБА_1 поведінка змінилась, і з розвитку розмови та його висловлювань логічно випливає фактична відмова від проходження такого огляду.

Крім того, доводи апелянта щодо порушення поліцейським порядку проведення огляду на стан сп`яніння є безпідставними, оскільки положення Інструкції, на яку він посилається, застосовуються у випадках, коли водій відмовляється від проходження огляду на місці зупинки або не погоджується з результатами проведеного огляду, що зумовлює необхідність проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я. Водночас із наявних матеріалів справи вбачається, що у даному випадку особа фактично відмовилась від проходження огляду, а не висловлювала незгоду з результатами огляду чи вимогу його проведення у медичному закладі.

Щодо апеляційних доводів про те, що запах з порожнини рота та тремтіння пальців рук могли бути викликані іншими причинами, не спростовують висновків суду першої інстанції. Наявність таких ознак є підставою для суб`єктивного сприйняття поліцейським можливого перебування особи у стані сп`яніння, у зв`язку з чим і передбачено проведення огляду з метою перевірки наявності або відсутності такого стану. Саме результати відповідного огляду мають підтвердити або спростувати факт сп`яніння.

Аналізуючи доводи захисника про порушення судом першої інстанції права на захист у зв`язку з розглядом справи за відсутності захисника, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, розгляд неодноразово відкладався за клопотанням сторони захисту, що свідчить про належне забезпечення судом першої інстанції можливості реалізації права на захист передбачених ст.268 КУпАП. Водночас суд першої інстанції в своєму рішенні обгрунтовано звернув увагу на поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника під час розгляду справи, а також на неодноразовість заявлених клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи за їх відсутності.

При цьому, посилання апелянта з цього приводу на певні рішення інших апеляційних судів є некоректним, оскільки існуюча в Україні система права, зокрема, про адміністративні правопорушення, не передбачає його джерелом, судовий прецедент. Згідно ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже рішення місцевих чи апеляційних судів, зокрема й ті, на які посилається апелянт, не створюють правових позицій, які б формували єдність судової практики в Україні.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, захисник оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи захисника Маслака І.П. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року, є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Маслака Ігора Петровича, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , — залишити без задоволення, а постанову судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО