Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №199/15642/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/388/26 Справа № 199/15642/25 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула матеріали за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Федорчука К.Ю. на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно працевлаштованого у Дніпровській міській раді на посаді депутата, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,

за участі:

секретаря судового засідання Власової В.О.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

адвоката Федорчука К.Ю.

прокурора Панібрат В.Ю.

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

При обставинах, встановлених місцевим судом, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської міської ради восьмого скликання, в супереч Закону України «Про запобігання корупції», як суб`єкт декларування, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а саме у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, не зазначив про свій дохід у вигляді бонусів у розмірі 338,28 грн, джерелом якого є АТ КБ «ПриватБанк»; у розділі 12 «Грошові активи» декларації, не зазначив про залишок коштів на кінець звітного періоду, розміщений ним на рахунку АТ «Креді Агріколь Банк» у розмірі 76,44 дол. США що становить 3 213.46 гривень; не зазначив відомості про залишок коштів на кінець звітного періоду, розміщений ним на рахунку АТ «Сенс Банк» у розмірі 207,18 дол. США що становить 8 709.64 гривень; не зазначив відомості про залишок коштів на кінець звітного періоду, розміщений ним на рахунку АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 176,53 дол. США що становить 7 421.14 гривень; зазначив відомості, які не відповідають дійсності про розмір активу, розміщеного ним на рахунках АТ КБ «Приватбанк» вказавши 813 882.00 гривень, а відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», Національного Агентства, залишок коштів, розміщених суб`єктом декларування на рахунках банку – 962 314.86 гривень. Тобто, суб`єкт декларування вказав відомості, які не відповідають дійсності на 148,432,86 грн; зазначив відомості, які не відповідають дійсності про розмір активу, розміщеного ним на рахунках АТ «Креді Агріколь Банк» вказавши 1 841 459.00 гривень, а відповідно до інформації АТ «Креді Агріколь Банк», Національного Агентства, залишок коштів, розміщених суб`єктом декларування на рахунках банку – 1 847 028.00 гривень. Тобто, суб`єкт декларування вказав відомості, які не відповідають дійсності на 5 569,00 гривень.

Крім вказаного, ОСОБА_1 будучи депутатом Дніпровської міської ради восьмого скликання, в супереч Закону України «Про запобігання корупції», як суб`єкт декларування, у розділі 14 «Видатки та правочини суб`єкта декларування» декларації, не зазначив відомості про правочин, що спричинив разовий видаток у розмірі 195 362,00 гривень, вчинений ним 23.01.2024 у виді перерахованих грошових коштів ТОВ «KOMFI TREJD» на суму 195 362,00 грн; не зазначив відомості про правочин, що спричинив разові видатки у вигляді перерахованих грошових коштів ОСОБА_2 , а саме 24.01.2024 у розмірі 771 638, 29 гривень та 16.05.2024 у розмірі 249 917,77 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 338.28 гривень, чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону; у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 173 346.10 гривень, чим не дотримав вимоги п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону; у розділі 14 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 1 216 918.00 гривень, чим не дотримав вимоги п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 7, 8, 10 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі:

- адвокат Федорчук К.Ю. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вказує, що при заповненні декларації ОСОБА_1 не мав жодного умислу на приховування інформації чи подання недостовірних відомостей. Усі виявлені неточності є виключно результатом технічної помилки, а не свідомих дій, спрямованих на приховування майна чи доходів. Відповідно, у діях ОСОБА_1 відсутня суб?єктивна сторона правопорушення, яка є обов?язковим елементом складу адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представника, - адвокат Федорчук К.Ю. підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити, прокурор Панібрат В.Ю. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Так, відповідно з абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської міської ради восьмого скликання, є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень і правопорушень, пов`язаних з корупцією, та суб`єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у п. 1, підпункті "б" цього Закон зобов`язані, щорічно до першого квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.

Вважаю, що в матеріалах адміністративної справи наявні достатні докази вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 1048 від 14 листопада 2025 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Дніпровської міської ради восьмого скликання, в супереч Закону України «Про запобігання корупції», як суб`єкт декларування, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Згідно встановлених судом першої інстанції відомостей, ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 338.28 гривень, чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону; у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 173 346.10 гривень, чим не дотримав вимоги п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону; у розділі 14 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 1 216 918.00 гривень, чим не дотримав вимоги п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону.

Наведені відомості підтверджується також дослідженою судом першої інстанції інформацією, отриманої від НАЗК, а також інформаційними довідками, зокрема від АТ «Креді Агріколь Банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «Сенс Банк», інформації від «KOMFI TREJD», щодо здійснення разового видатку ОСОБА_1 , а також інформацією щодо здійснення разових видатків у вигляді перерахованих грошових коштів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, в даному випадку слід звернути увагу, що адвокат Федорчук К.Ю. фактично оскаржує розміри внесених в декларацію недостовірних відомостей, однак оскаржує факт наявності умислу у ОСОБА_1 на здійснення цих дій.

Однак, такі доводи адвоката не можуть бути прийняті до уваги, оскільки подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, є адміністративним правопорушенням із формальним складом.

За своєю правовою природою правопорушення з формальним складом вважається закінченим з моменту вчинення передбаченого законом протиправного діяння, незалежно від наявності чи відсутності суспільно небезпечних наслідків та незалежно від встановлення спрямованості умислу особи на досягнення певного результату.

У зв`язку з цим, доведення мотивів поведінки особи або її внутрішнього ставлення до наслідків подання недостовірних відомостей не входить до предмета доказування у справах цієї категорії, оскільки обов`язковим елементом складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, є об`єктивна сторона, яка полягає у самому факті подання декларації із завідомо недостовірними відомостями.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несе підвищений обов`язок дотримання вимог фінансового контролю та зобов`язана вживати необхідних заходів для забезпечення повноти, точності та достовірності відомостей, що зазначаються у декларації. Невиконання цього обов`язку, незалежно від причин чи пояснень, свідчить про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Для визнання зазначеного правопорушення закінченим не потрібне настання наслідків - воно вважається умисним за умови усвідомлення особою протиправного характеру своїх дій чи бездіяльності.

Таке усвідомлення презюмується, адже особа, зазначена в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», була допущена у встановленому законом порядку до виконання функцій держави, пройшла спеціальну перевірку, подала відповідну декларацію та подає щорічні декларації, була попереджена і виконувала вимоги законодавства щодо фінансового контролю в частині подання щорічних декларацій.

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 був ознайомлений з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі і щодо вимог про фінансовий контроль і, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, не міг не розуміти, що стосовно нього застосовуються вимоги щодо фінансового контролю, в тому числі й вимоги щодо подання декларації із достовірними відомостями.

При цьому, як було встановлено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подавав за минулі роки щорічні декларації, тобто був обізнаний про порядок та строки подачі відповідної декларації у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання корупції».

Що стосується додаткових зауважень адвоката стосовно того, що не зазначення ОСОБА_1 залишків коштів на банківських рахунках, є технічними помилками, а здійснення видатку «KOMFI TREJD» на суму, яка перевищує 50 ПМ, сталося через неуважність, то ці обставини жодним чином не спростовуються наведених вище висновків, щодо вимог фінансового контролю.

При цьому, також погоджуюсь і висновком судді про те, що ОСОБА_2 , на рахунок якого ОСОБА_1 здійснював видатки, не зазначений в розділі декларації, де зазначається інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування, у зв`язку з чим, такі видатки на користь іншої особи, які перевищує 50 ПМ, підлягають безумовному декларуванню.

Інші обставини, на які посилається адвокат Федорчук К.Ю. як на такі, що свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, не є підставами, які звільняють особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від обов`язку особисто забезпечити повноту, точність та достовірність відомостей, внесених до декларації, а також не знімають з неї персональної відповідальності за її зміст.

Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції були повно, всебічно та об`єктивно з`ясовані всі обставини по справі та дана їм належна оцінка, а викладені у постанові суду висновки повністю їм відповідають. За таких обставин підстав для скасування вірного по суті рішення не вбачається, а доводи адвоката щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, є необґрунтованими і такими, що не відповідають матеріалам справи.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Федорчука К.Ю., - залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 28 листопада 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста