Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №398/7599/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7599/25

провадження №: 2/398/1136/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23662,31 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.01.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та відповідачем укладено Договір № 2949399. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти відповідачу в порядку і на умовах передбачених договором. Відповідач свої зобов`язання не виконує, гроші не повертає, проценти не сплачує. 26.01.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно умов якого ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 2949399. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договором № 2949399. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов`язань за Договором № 2949399, заборгованість ОСОБА_1 становить 23662,31 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5683,01 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 17979,30 грн. На підставі зазначеного позивач просить стягнути суму боргу та сплачений судовий збір і витрати на правничу допомогу.

24.12.2025 ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Відповідач, належним чином повідомлений про наявність справи у суді шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

16.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим за допомогою одноразового ідентифікатора підписав анкету-заяву № 2949399, паспорт споживчого кредиту № 2949399, договір про споживчий кредит № 2949399. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн, строк кредиту 360 днів, строк повернення кредиту до 11.01.2022, спосіб надання - переказ на Картковий рахунок, проценти за користування кредитом складають 10931,38 грн, які нараховуються за ставкою 180,00 відсотків річних, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту: в період прострочення проценти нараховуються за базовою ставкою 360.00 відсотків річних. Пролонгації кредиту за договором не передбачено (п. 2.3 Договору).

ТОВ «Мілоан» надав кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача 16.01.2021.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, сплату за кредитом здійснив лише частково, внаслідок чого утворилася заборгованість по тілу кредиту та нарахованих і несплачених відсотках.

Згідно з договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року та Реєстру боржників від 26.01.2022 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за Кредитним договором № 2949399, укладеним з ОСОБА_1 . Згідно з договором № 10-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року та Реєстру Боржників від 10 січня 2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за Кредитним договором № 2949399, укладеним з ОСОБА_1 .

На підтвердження суми боргу позивачем надано до суду розрахунок заборгованості за наданим кредитом, здійснений первісним кредитором ТОВ «Мілоан» за період з 16.01.2021 по 11.01.2022 року у розмірі 15421,95 грн, яка складається з 5683,01 грн заборгованості за тілом кредиту та 9738,94 грн заборгованості по процентам.

ТОВ «Вердикт Капітал» після отримання права вимоги до ОСОБА_1 здійснило нарахування відсотків за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 за відсотковою ставкою 5 % денних на суму 8240,36 грн.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості визначена як 5683,01 грн заборгованості за тілом кредиту та 17979,30 грн заборгованості по відсотках.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Судом встановлено, що, між позивачем та відповідачем в результаті відступлення права вимоги виникло зобов`язання за кредитним договором від 01.11.2021 року № 4231866. Не виконуючи належним чином зобов`язання за кредитним договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, у межах строку кредитування, тобто до 11.01.2022 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними платежами кожного місяця.

Із поданих позивачем до суду відомостей щодо нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором № 2949399 вбачається, що у період з 16.01.2021 по 11.01.2022 року, тобто в межах строку кредитування відповідачу нараховувалися відсотки відповідно до умов договору за ставкою 180 відсотків річних, а у період прострочення – за ставкою 360 відсотків річних на суму 9738,94 грн.

Разом з тим, згідно з розрахунком заборгованості відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» ОСОБА_1 на суму богу 5683,01 грн нараховано відсотки за ставкою 5% денних за період з 26.01.2022 по 23.02.2022.

Верховний Суд сформував висновок, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

Так, у абзаці 2 п. 2.2.3 кредитного договору № 2949399 встановлено, що незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватися кредитом після пливу терміну (дати) повернення кредиту (частини ередиту), проуенти за стандартною (базовю) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 ЦК України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.

Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової згоди (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже, суд виходить з того, що строк кредитування, протягом якого кредитор мав право нараховувати договірні відсотки за договором № 2949399 становив 360 днів та сплив 11.01.2022.

Щодо нарахованих після закінчення цього періоду відсотків суд зауважує, що з матеріалів позовної заяви позбавлений можливості встановити підставу та порядок нарахування заборгованості по відсоткам за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 за ставкою 5 % денних, а тому з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, відсотки за договором підлягають стягненню лише до 11.01.2022 включно, тобто протягом строку кредитування.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач просив суд стягнути з відповідача, понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 13000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: договору № 02-09/2024-7 про надання правової допомоги від 02.09.2024 року, тарифи на послуги ФОП ОСОБА_2 , заяви на надання юридичної допомоги № 10 від 01.10.2025 року, відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» замовляє надання наступних правових послуг по супроводу стягнення із ОСОБА_1 заборгованості: усна консультації з вивченням документів тривалістю 2 години на загальну вартість 4000,00 грн, та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалістю 3 годин на загальну вартість 9000,00 грн, витягу з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, відповідно якого позивачем отримані послуги з правничої (правової) допомоги на загальну суму 13000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 386/5757/23 наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 2500,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1578,92 грн (65,18 % від 2422,4 грн).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором № 2949399 про надання споживчого кредиту від 16.01.2021 в розмірі 15421 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн 95 коп., яка складається з 5683,01 грн заборгованості по тілу кредиту та 9738,94 грн заборгованості за відсоткам.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1578 (одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім) грн 92 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 26.03.2026.

Суддя І.П. Шинкаренко