Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №205/3842/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3842/26

Номер провадження1-кп/205/728/26

Провадження №1-кп\205\728\26

Справа №205\3842\26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Новокодацький районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12026047120000069 від 14 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , згідно заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 01 жовтня 2013 року, зобов`язаний до сплати аліментів на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_5 , у розмірі 1\3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня ухвалення рішення. В той же час, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи обізнаним про рішення суду та попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, ігноруючи вимоги державного виконавця Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпро про необхідність виконання аліментних зобов`язань за рішенням Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 01 жовтня 2013 року, в період часу з 01 січня 2025 року до 01 березня 2026 року почав злісно ухилятися від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, іншої будь-якої матеріальної допомоги не надавав, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів та усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, реалізуючи свій злочинний умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього судовим рішенням зобов`язання по виплаті аліментів, жодних виплат по аліментам на утримання неповнолітньої дитини не здійснював та іншої допомоги не надавав, офіційно до Дніпровського міського центру зайнятості не звертався та заходів до працевлаштування не приймав, не маючи при цьому протипоказань за станом здоров`я до працевлаштування та інших поважних причин для відмови в працевлаштуванні, на попереджувальні листи Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м.Дніпро погасити заборгованість та сплачувати аліменти не реагував, в результаті чого у нього утворилася заборгованість по аліментах за період з січня 2025 року по березень 2026 року в сумі 98989 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Загальна сума заборгованості сплаті аліментів станом на 01 березня 2026 року складає 524281,78 грн.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфікується за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_3 додана письмова заява обвинуваченого, яка складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та без його участі.

Потерпіла ОСОБА_5 також звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та за відсутності всіх учасників справи.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання, суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, проте із застосуванням до нього обмеження прав і свобод, наглядових та соціально-виховних заходів, у зв`язку з чим вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк, в межах санкції статті обвинувачення та покладанням обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку покарання у вигляді пробаційного нагляду ОСОБА_3 рахувати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд м. Дніпра, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційного порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1