Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 25 березня 2026 р.
Справа: №202/9662/25
Суддя: Бєльченко Л. А.
Справа № 202/9662/25
Провадження № 2/202/1179/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Бельченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра за позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів залишено без руху.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 19.11.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування вимог позивач указав, що у вересні 2023 року він придбав гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГСК «Янтарний», розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, у ОСОБА_2 . Оскільки право власності на гаражний бокс за відповідачем не було зареєстровано, вони з відповідачем звернулися до бухгалтера гаражного кооперативу ОСОБА_3 , де 25.09.2023 ОСОБА_2 написав заяву про те, що він виходить із членства гаражного кооперативу та просить закріпити гаражний бокс за ним, позивачем. В свою чергу, він ОСОБА_1 , передав відповідачу за гаражний бокс 5 5000 доларів США, після чого ОСОБА_2 передав йому ключі від гаражного боксу і написав розписку про отримання грошових коштів у розмірі 5 5000 доларів США за продаж гаражу.
На початку весни 2024 року від охоронця гаражного кооперативу йому стало відомо, що придбаний ним гаражний бокс опечатаний працівниками поліції, і він не має можливості ним користуватися. Від голови гаражного кооперативу Юрескула О.С. йому стало відомо, що гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГСК «Янтарний», розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, приватизований іншою особою. За даним фактом в ЄРДР були внесені відомості.
У зв`язку з тим, що він не має можливості користуватися гаражем, вартість якого він сплатив ОСОБА_2 , позивач просив стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 500 доларів США.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що підтримує позов, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання двічі поспіль не з`явився, про розгляд справи повідомлений, відзив на позов на надав, про причини неявку до суду суд не повідомив.
За таких обставин, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, на підставі положень ст. 280 ЦПК України.
З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.09.2023 відповідач ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5 500 доларів США за продаж гаражу № НОМЕР_1 в ГСК «Янтарний», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, що підтверджується розпискою, копія котрої надана позивачем до справи.
З пояснень позивача встановлено, що від голови гаражного кооперативу йому стало відомо, що вказаний гараж приватизований іншою особою.
Зазначене свідчить про те, що гараж № НОМЕР_1 в ГСК «Янтарний», розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 6, не належав відповідачеві на час його продажу ОСОБА_6 .
Відповідно до частини першої і третьої ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму(ст.655 ЦК України).
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ( ч.1 ст. 181 ЦК України).
Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 не мав права продавати ОСОБА_7 гараж № НОМЕР_1 в ГСК «Янтарний», оскільки не був його власником, сторонами не було укладено договір купівлі-продажу відповідно до положень ст. 657 ЦК Украіни. Видана ОСОБА_5 розписка не є договором, оскільки не містить всіх істотних умов, а лише підтверджує факт отримання відповідачем грошових коштів від позивача.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України, особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було, набуте, згодом відпала.
Положенням ст. 216 ЦК Украъни встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК Украіни, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права,за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Реституція, як спосіб захисту цивільного права (частина перша ст. 216 ЦК України) застосовується лише р разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або , який визнано недійсним.
Наявність між сторонами договору, який є нікчемним, або, який визнано недійсним, виключає можливість стягнення переданих на його виконання коштів на підставі ст. 1212 ЦК України. У тому разі, якщо договір між сторонами не був укладений, тобто правова підстава передачі коштів у момент їх передачі відсутня, до правовідносин застосовується стаття 1212 ЦК України.
Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 договір купівлі – продажу гаражу № НОМЕР_1 в ГСК «Янтарний» не укладався, відтак не укладання договору не можна ототожнювати з його нікчемністю через недодержання вимог щодо форми, тому до спірних правовідносин не застосовуються вимоги ст. 216 ЦК України.
Встановивши, що ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5 500 доларів США за продаж гаражу, який йому не належав, і у подальшому договір купівлі-продажу цього гаражу укладений не був, суд приходить до висновку про те, що грошві кошти відповідачем набуті за відсутності правових підстав, у зв`язку з чим позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірів 2 277,55 грн.
Керуючись ст. ст.10, 12,13,81,89, 141,263-265,259,268, 280-282 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 55 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua