Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №215/3662/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №215/3662/25

Суддя: Добродняк І.Ю.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 215/3662/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року

у справі №215/3662/25

за позовом ОСОБА_1

до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради

про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради в якому просив про встановлення наявності компетенції відповідача створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту після розгляду заяви від 26.12.2024 року вх С-468-П, визнати таку процедуру протиправною бездіяльністю та зобов`язати не створювати перешкоди.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 р. у справі № 215/3662/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання дій протиправними – повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач у визначений судом строк не усунув недоліки позовної заяви.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №215/3662/25, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні, а судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 повернутий позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Переглядаючи судове рішення, колегія суддів доходить наступного висновку.

Зі змісту ухвали про залишення позову без руху та оскаржуваної ухвали про повернення позову слідує, що однією з підстав для повернення слугувала несплата позивачем судового збору.

Оцінюючи вказані висновки суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про таке.

Статтею 161 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає позовну заяву, додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено як одну з умов для звільнення від сплати судового збору - обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

При цьому, Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем надано довідку з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради від 28.03.2025 року №1746, у якій зазначено, що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з січня 2024 р. по грудень 2024 року у сумі 27 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що навіть не зважаючи, що з цієї довідки неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору не перевищує 5 відсотків зазначеної в ній сумі.

З огляду на наведене, є вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

З урахуванням наведеного, у межах встановленого судом першої інстанції строку, а також станом на день постановлення оскарженої ухвали недоліки позовної заяви усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що у суду першої інстанції були підстави, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Згідно частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку оскаржена ухвала прийнята судом першої інстанції у відповідності до наведених вище вимог КАС України, підстави для її скасування або зміни відсутні, з огляду на що, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №215/3662/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua