Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №160/25310/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25310/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року (головуючий суддя Златін С.В.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , 04.09.2025 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач-2), просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.08.2025 № 046050015189, щодо відмови у призначені, нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 на підставі її заяви від 30.07.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427 зарахувати ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання з 01.09.1982 по 30.06.1986 та період роботи з 21.08.1986 по 28.06.1991 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 провести призначення, нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 на підставі її заяви від 30.07.2025 р.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2. За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення від 06.08.2025 № 046050015189 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі того, що відсутній пільговий стаж. Позивач не погоджується з таким рішенням пенсійного органу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 р. позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, щодо відмови від 06.08.2025 № 046050015189 у призначені, нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 на підставі її заяви від 30.07.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання з 01.09.1982 по 30.06.1986 та період роботи з 21.08.1986 по 28.06.1991 року;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 30.07.2025 р., з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 58 років. 30.07.2025 звернулася до органу Пенсійного Фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії доданих до неї документів та наявних у Пенсійному Фонді України відомостей, органом Пенсійного Фонду встановлено наступне. Страховий стаж особи становить 41 рік 5 місяців 10 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди з 21.08.1986 по 28.06.1991, оскільки у рішенні Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 14.03.2023 №22 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, зазначено, що зарахувати вищевказаний період до пільгового стажу за Списком №2 не має підстав. Також не враховано період навчання з 01.09.1991 по 28.02.1994, оскільки даний період перетинається (співпадає) з періодами роботи. Для підтвердження цього періоду необхідно надати уточнюючу довідку з зазначенням форми навчання, видану на підставі первинних документів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 30.07.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2.

Заява передана на розгляд Головного управлінням ПФУ у Вінницькій області в порядку екстериторіальності.

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення від 06.08.2025 року № 046050015189 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Додатково в рішенні від 06.08.2025 року № 046050015189 зазначено:

страховий стаж особи становить 41років 05 місяців 10 днів,

пільговий стаж роботи за Списком № 2 відсутній.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 21.08.1986 по 28.06.1991, оскільки у рішенні Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.03.202 № 22 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, зазначено, що зарахувати вищевказаний період до пільгового стажу за Списком № 2 немає підстав.

Позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 06.08.2025 року № 046050015189.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частиною 1 статті 114 Закону України № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону, зокрема, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Також пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано:

періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Матеріалами справи підтверджується, шо пенсійним органом не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 2:

період навчання з 01.09.1982 по 30.06.1986 та

період роботи з 21.08.1986 по 28.06.1991 року.

При цьому, щодо періоду роботи з 21.08.1986 по 28.06.1991 року в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 21.08.1986 року зазначено, що ОСОБА_1 працювала у Криворізькому виробні «технічному підприємстві - в/о "Укрчорметавтоматика", яке реорганізовано у Держпідприємство з правом колективної власності "Укрчорметавтоматика":

- з 21.08.1986 року - електромонтером по ремонту електрообладнання ремонтної дільниці №3;

- з 02.01.1987 року - у зв`язку із введення нових тарифних ставок і перетарификації роботи встановлена професія електромонтер по ремонту електрообладнання в основних цехах гірничозбагачувального комбінату

- з 28.06.1991- звільнена.

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними штампами та печатками підприємства.

Водночас, жодних зауважень щодо їх змісту, форми, наявності всіх необхідних реквізитів, тощо відповідачами не зазначено.

Такі записи трудової книжки не скасовані та в судовому порядку недійсними не визнавались.

Архівною довідкою Архівного відділу Виконкому Криворізької міської ради від 19.10.2022 року №М-329/25-02 підтверджується, що:

«В наказах з кадрових питань (особового складу), особових картках звільнених працівників Криворізького виробничо-технічного підприємства в/о «Укренергочормет» (07.1992 - 07,1993 р. – Криворізьке орендне виробничо-технічного підприємства «Укренергочормет»; 08.1993 - 2000 рр. Криворізьке підприємства «Укренергочормет» з правом колективної власності) « мовою оригиналу « ОСОБА_2 29.04.1967 г.р. (так у документі) значиться «электромонтером 2 разряда но ремонту электрооборудования, ремонтный участок №3» з 21 серпня 1986 року (наказ №120к от 20.08.86);

«электромонтером 2 разряда по ремонту электрооборудования, ремонтный участок №3» з 02 листопада 1987 року (наказ № 198 від 02.11.87);

звільнена 28 червня 1991року року «с/ж» /ст.38 КЗоТ УССР/ (наказ №81к від 28.06.1991).

В наказах з кадрових питань (особового складу) вищезазначеного підприемства відсутні накази про переведення на іншу роботу, роботу з неповним робочим днем.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що підставою незарахування періоду стало те, що трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про роботу в шкідливих умовах.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що пенсійним органом був застосований надмірний формальний підхід під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставне неврахування до пільгового стажу періодів роботи позивача 21.08.1986 по 28.06.1991 року, відтак рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 06.08.2025 № 046050015189 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 слід скасувати.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1982 по 30.06.1986 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Слід зазначити, що період навчання позивача підтверджується копією диплому Криворізького технікуму гірничої електромеханіки серії КТ №689472 від 28.06.1986 за спеціальністю мовою оригиналу «эксплуатация автоматических установ в горной промышленности» про присвоєння ОСОБА_2 кваліфікації «технік-електромеханік».

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України.

Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності.

Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону України «Про професійну-технічну освіту» визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Згідно статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також:

навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

В матеріалах справи знаходиться свідоцтво про одруження, у якому зазначено, що ОСОБА_2 змінила прозвище на ОСОБА_1 .

Згідно з записами в трудовій книжці позивача, вона почала працювати на займаних посадах за списком №2 з 21.08.1986 року, тобто менше ніж через три місяці після закінчення навчання, отже, позивачем дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», тому період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1982 по 30.06.1986 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 30.07.2025р., то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки відповідач, виконуючи зазначене рішення суду, повинен буде здійснити розрахунок пільгового стажу позивача.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції правильно зазначим, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З огляду на приписи розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління ПФУ у Вінницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

В свою чергу Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснило лише повідомлення позивача про прийняте рішення Головним управління ПФУ у Вінницькій області.

Таким чином, саме Головне управління ПФУ у Вінницькій області зобов`язано прийняти рішення про призначення пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки зазначений відповідач не вчиняв будь-яких дій та не приймав яких-небудь рішень пов`язаних з розглядом заяви позивача від 30.07.2025 р., а отже права позивача Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області не порушені.

Оскільки рішення від 06.08.2025 № 046050015189 прийняте Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області, то саме на нього (Головне управління ПФУ у Вінницькій області) покладаються зобов`язання:

- зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 період навчання з 01.09.1982 по 30.06.1986 та період роботи з 21.08.1986 по 28.06.1991 року

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 30.07.2025 р.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб`єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.

Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 20.03.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко