Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №753/12563/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12563/25

провадження № 3/753/21/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №347553 від 31.05.2025),-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347553, ОСОБА_1 31.05.2025 о 21 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Тростянецькій, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Від проходження огляду лікарем на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за допомогою алкотестеру «Драгер» відмовився, що зафіксовано портативними відео реєстраторами 473506 та 472996.

Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 та/або його представника адвоката Різника І.А. у судовому засіданні, правопорушник та/або його представник до суду не з`явилися, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та/або його представника адвоката Різника І.А., оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Тростянецькій проїзжав автомобіль, в якому за кермом сидів п`яний водій і він ледь не збив дітей, рухався на авто ВАЗ 2109 з номерним знаком НОМЕР_2 .

Згідно пояснень свідка, ОСОБА_3 по вул. Тростянецькій водій ледве не збив чотирьох дітей за кермом був чоловік.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків, відео-записами з бодікамер поліцейських.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається уповноваженими на те посадовими особами органів поліції за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи, тобто відповідати вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376.

Статтею 130 КУпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або впливу ліків, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова від огляду є порушенням, за яке передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом`якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст.ст.33-35 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення, передбачене санкцією статті 130 ч. 4 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б свідчили про необхідність звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак, слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665,60 гривень.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя В.Л. Котвицький