Вирок від 22 березня 2026 р. у справі №753/21330/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21330/24

провадження № 1-кп/753/819/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

психолога ОСОБА_13 , ОСОБА_14

представника служби у справах дітей ОСОБА_15 , ОСОБА_16

представника ювенальної превенції ОСОБА_59 , ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024100020003609 від 21.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, студента Солом`янської гімназії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ :

20.08.2024 близько 21 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на загальному коридорі 8-го поверху, 2-го під`їзду, будинку АДРЕСА_2 , де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи у вказаний день та час, у зазначеному місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, почав наносити хаотичні удари кулаками обох рук в область голови потерпілого ОСОБА_20 , внаслідок яких останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_7 наніс декілька хаотичних ударів руками та ногами в область голови потерпілого ОСОБА_20 , внаслідок чого останній впав на підлогу, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: навколоочний синець зліва; субкон`юктивальні крововиливи лівого ока; субапоневротичний крововилив правої лобно-тім`яно-скроневої ділянки та лівої тім`яно-скроневої ділянки; множинні синці та садна обличчя; рана верхньої повіки зліва; рана в ділянці нижньої щелепи ліворуч; рана правої вушної раковини; ампутація мочки та частини лівої вушної раковини; множинні каверноми, з крововиливами в каверному лівої лобної ділянки та у валик мозолистого тіла; субарахноїдальний крововилив; гігроми обох лобних ділянок, що супроводжувалося розвитком коми та обумовило не ефективність дихання, які відповідно до висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_7 пальцями рук почав здушувати шию ОСОБА_20 , спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді саден у ділянці шиї, після чого ОСОБА_20 був госпіталізований до закладу охорони здоров`я.

Будучи допитаним у судовому засіданні, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 себе винним у вчиненні закінченого замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_20 не визнав, не заперечував, що тілесні ушкодження потерпілий отримав саме під час бійки з ним, проте бійка у них була обопільна. Вказав, що 20.08.2024 р. ввечері приблизно о 19-00 год. він зустрівся з потерпілим, з яким вони були знайомі не так давно. Вони зустрілися біля ліцею №303 по вул. Драгоманова, 9-а і знаходилися там. ОСОБА_20 вживав алкоголь, який і у якій кількості, ОСОБА_7 не знає, ОСОБА_7 алкогольні напої не вживав. Під час спілкування у них виник словесний конфлікт, в ході якого потерпілий висловлював образи нецезурними словами на адресу ОСОБА_7 , після чого потерпілий запропонував ОСОБА_7 піти до нього у під`їзд на АДРЕСА_3 , коли вони прямували до під`їзду, то потерпілий продовжував висловлювати образи та нецензурні слова, коли вони підійшли до будинку по АДРЕСА_3 , то ОСОБА_7 вирішив піти до свого будинку, однак почувши знову образи від потерпілого ОСОБА_21 , повернувся до нього. Далі вони зайшли в під`їзд та підійшли до ліфту, ОСОБА_20 викликав ліфт і поки чекали ліфт, потерпілий декілька разів упав на підлогу, оскільки був п`яний. Коли приїхав ліфт, потерпілий нажав 3-й поверх, так як ОСОБА_7 не знав на якому поверсі він живе, вони почали підніматися ліфтом і в цей час вони продовжували сваритися. На 3-у поверсі, коли зупинився ліфт потерпілий наніс ОСОБА_7 пару ударів правою та лівою рукою в обличчя, захищаючись у відповідь ОСОБА_7 також наніс йому декілька ударів правою рукою в обличчя. Всі ці події відбувалися у ліфті і на площадку вони в цей момент не виходили. Під час сутички, хтось із них випадково нажав кнопку 8-го поверху, куди вони і поїхали. Коли вони їхали в ліфті на 8-й поверх, бійка між ними припинилася, але потерпілий продовжував його ображати. Вийшовши на 8-у поверсі, у них продовжилася бійка, і вони обмінювалися ударами. В цей час ОСОБА_22 наносив йому удари в обличчя, голову та груди, ногами бив по його ногах та вкусив за плече. В свою чергу ОСОБА_7 захищаючись також наніс йому удари в обличчя та груди.

Відповідаючи на питання прокурора, обвинувачений ОСОБА_7 показав, що він ніякі спортивні секції не відвідував, з потерпілим вони були знайомі і часто зустрічалися на вулиці, до події в той вечір у них жодних конфліктів не було. В той вечір потерпілий перший почав його ображати ще біля школи, багато разів вдарив ОСОБА_7 та висловлював образи в його бік. Потерпілий покликав його з собою і він пішов за ним. Потерпілий вдарив його у живіт, перший удар був у ліфті, від якого ОСОБА_23 впав, потім потерпілий на поверсі вкусив його за плече. Під час бійки він фізично не міг його відштовхнути, оскільки потерпілий сидів на ньому. ОСОБА_7 вказав, що хотів піти але не зміг потерпілого відштовхнути. Потерпілий наносив йому удари, а він в свою чергу бив у відповідь. Можливості втікти у ОСОБА_60 не було, оскільки потерпілий старший по віку і більший по своїй комплектації. Але не заперечує, що коли він намагався вивернутися, то вдарив потерпілого і той ударився головою. Коли під час бійки шарпали один одного, то можливо тоді і сповз одяг з потерпілого. Потерпілий під час бійки розкидав речі по підлозі, і коли тягнув його за ногу, то ОСОБА_7 загубив кросівок. Коли з сумки потерпілого випало багато речей, ОСОБА_23 намагався їх підняти і в цей момент зайшли працівники поліції. Обвинувачений дуже шкодує, що так сталося, він не бажав таких тяжких наслідків для потерпілого, попросив у нього вибачення та постійно цікавиться про його стан здоров`я. Чому так себе поводив з поліцейськими, вказав, що був у шоковому стані та дезорієнтований.

На питання представника та захисника потерпілого, ОСОБА_7 вказав, що конфлікт першим почав потерпілий, який за весь час падав приблизно 10-15 разів. Як потерпілий отримав ушкодження на шиї, ОСОБА_7 пояснити не зміг, але вказав, що до його шиї він не торкався. Свою вину у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому визнає, та не заперечує, що саме під час їх бійки потерпілий отримав такі тілесні ушкодження.

Цивільний позов визнав.

Законний представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 суду пояснив, що 20.08.2024 р. у ввечері вони з дружиною чекали сина ОСОБА_24 додому, після 22.30 год. ОСОБА_24 на вайбер повідомив, що побився з кимось, відразу зателефонували працівники поліції і він поїхав на місце події. Очевидцем бійки він не був. Відвідував дитячу лікарню, де знаходився на лікування потерпілий ОСОБА_22 , цікавився станом його здоров`я, запитував які ліки потрібно, але йому відповідали, що все є. Починаючи з початку вересня 2025 р. їх сім`я двічі на місяць передає кошти для ОСОБА_25 . Всього передали 61 тис. грн. і на 1.700 грн. купили предмети гігієни. Постійно цікавиться у матері ОСОБА_25 про його стан, мати повідомляє, що ОСОБА_25 уникає розмови про обставини бійки. Також від усієї сім`ї просив вибачення у потерпілого.

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_20 суду пояснив, що 20.08.2024 він ішов додому, ОСОБА_26 захотів піти з ним, в ліфті ОСОБА_7 нажимав кнопку і ліфт зупинився, потерпілий не пам`ятає з ким вони були у ліфті, події пам`ятає не повністю, алкоголь не вживав. Коли ліфт зупинився, ОСОБА_7 його завалив і він втратив свідомість, приходив до тями на хвилини 2, проте ОСОБА_7 продовжував його бити, наносив удари руками та ногами по голові, він просив, щоб той його не бив, проте він не реагував, потерпілий кликав на допомогу, ОСОБА_27 він ударів не наносив, а той бив його постійно і душив, намотав на шию його сумку. Вказав, що обвинувачений не вибачався перед ним. Також йому не відомо, яку суму йому відшкодовано.

Законний представник потерпілого ОСОБА_20 - ОСОБА_12 суду пояснила, що вони проживають на 3 у поверсі по АДРЕСА_3 , прийшла сусідка з 8-го поверху та повідомила, щоб вона забрала свого сина, який лежить побитий на 8-у поверсі. Син був побитий, весь у крові, обличчя як один великий синяк, на шиї була сумка, яку лікар обрізав. Сина забрала швидка медична допомога, на місці події також була поліції. У швидкій у сина була зупинка серця. Обвинуваченого вона знає, він приходив до сина і вони сиділи у дворі, про їх конфлікт їй нічого не відомо. Син був в комі, в даний час ходить погано, деформована одна рука і нога, немає шматка вуха, отримав інвалідність 1 групи. Не заперечувала, що батько обвинуваченого сплатив десь 20-30 тис. гривень на лікування. Позов підтримала в повному обсязі.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_28 , яка проживає у будинку по АДРЕСА_4 на 8-у поверсі. Так свідок суду показала, що 20.08.2024 р. о 21-57 год. їй зателефонувала сусідка ОСОБА_29 та запитала чи чула вона, що відбувається на сходах на 8-му поверсі у будинку по АДРЕСА_3 . Вона підійшла до дверей і у дверне вічко побачила двох хлопців, які пошатувалися. Один був їх сусід ОСОБА_30 , вона його впізнала, він був одягнений у білу футболку і шорти. Іншого хлопця вона не знала, він худощавої статури і одягнений у темний одяг. Почула крик, зателефонувала сусідці ОСОБА_31 , яка сказала, що буде викликати поліцію. Хлопці стояли притиснувшись один до одного, про щось розмовляли, бійки не було. Коли свідок відійшла від дверей, то почула крик «допоможіть», хто цю фразу сказав, вона не знає, до цього вона чула фразу «то я тебе вб`ю». Ці дві фрази були сказані різними голосами. Пізніше сусідка написала у вайбері, що ОСОБА_32 сильно побили, приїхала поліція. Свідок ОСОБА_28 повідомила, що звуків бійки вона не чула, на сходи вона не виходила, а лише виходила до дверей тамбура. Свідок вказала, що вона подумала, що хлопці на підпитку, оскільки вони стояли похитуючись і мова їх не була чіткою. ОСОБА_25 вона впізнала по одягу, а іншого хлопця вона не знає. Впізнання проводили, але вона нікого не впізнала, хто просив допомоги вона не може сказати, воно було сказано російською мовою. Пізніше їй стало відомо, що ОСОБА_25 побили.

Допитана свідок ОСОБА_33 яка суду показала, що вона проживає на 8-у поверху в будинку по АДРЕСА_3 . 20.08.2024 р. приблизно о 22-00 год. вона почула, що відбувається якась вовтузня на поверсі, прислухалась, бо в цей час мав повертатися її старший син додому. Підійшла до дверей, чули голоси, але розібрати нічого не змогла, також нікого не бачила, бо її двері в кінці коридору. Зателефонувала синові, потім сусідці ОСОБА_34 , сусідка сказала, що її сина там немає. Повідомила, що двоє хлопців, один схожий на ОСОБА_25 , що живе в їх будинку на третьому поверсі. Вона вирішила викликати поліцію, оскільки у них неспокійний під`їзд. Вона двічі телефонувала до поліції, перший раз коли була вовтузня, потім були звуки схожі на удари баскетбольним м`ячем об підлогу. Окрім ударів, свідок нічого більше не чула. Було від 4 ударів, чула як один хлопець кричав «спасіть-допоможіть», після слів були удари. В поліцію телефонувала 2 рази, між першим і другим дзвінком було 4 хвилини, поліція приїхала через 2 хвилини, чула як зайшла поліція, потім забіг син - ОСОБА_35 і сказав, що ОСОБА_32 вбили. Вона бачила, що один хлопець лежав вздовж ліфтів, шорти і білизна були спущені вниз, футболка задерта доверху. Другого хлопця тримав поліцейський, хлопець лежав обличчям вниз, у нього довге волосся і його обличчя було відвернуте в іншу сторону, в чому був одягнений сідок не пам`ятає. Волосся темне, до плечей, скуйовджене. Чому його тримав поліцейський свідку невідомо, її сказали, що цього хлопця зняли з хлопця, що лежав. Хлопець, якого тримав поліцейський сказав, що він задихається, шо йому потрібно повітря і поліцейський виводив його на сходи. У хлопця, який лежав на підлозі була розбита голова, вона була у набряках, на стінах була кров, голова була у декілька разів більшою. На питання захисника, свідок показала, що вовтузня була і іншій стороні коридору, метрів 5-6 від її квартири, про що хлопці спілкувалися, вона не могла розібрати, наче зжована платівка, один замовк, а інший просив допомоги, говорив десь 4-5 разів. З нею проводили впізнання, але на обвинуваченому вона не бачила ушкоджень.

Судом допитаний свідок ОСОБА_36 , який суду показав, що він є далеким родичем потерпілого ОСОБА_20 . Знає, що потерпілий і обвинувачений були товаришами. 20.08.2024 р. він мав зустрітися з потерпілим, але за певних обставин не зустрівся. Наступного дня дізнався, що сталося, бабуся сказала, що ОСОБА_25 у лікарні у стані коми, в тяжкому стані. Бабуся попросила дізнатися про сан здоров`я ОСОБА_25 , свідок прийшов до лікарні і побачив рвані рани вух, сліди від удушення, дізнався, що потерпілому було нанесено багато травм головою об бетонну підлогу. Після спілкування з лікарями свідок поїхав до поліції, де йому показали відеозаписи з камер, сама подія на камерах не зафіксована. Подія відбувалася на 8-у поверсі, а камери встановлені біля під`їзду та на першому. На відео свідок впізнав ОСОБА_25 , а обвинуваченого можливо бачив десь. Свідок вказав, що потерпілий останнім часом цікавився щодо працевлаштування, ні про які конфлікти з друзями чи сусідами він не розповідав, потерпілий був зацікавлений у своєму розвитку, намагався себе знайти, займався футболом. Потерпілий агресії ніколи не проявляв, зустрічі з ним носили більш розважальний характер.

На питання сторони захисту свідок повідомив, що про тілесні ушкодження потерпілого, йому повідомили лікарі. На власні очі бачив у потерпілого чисельні травми головного мозку, рвані рани вух, сліди удушення на шиї. Поліцейські зафіксували сумку у потерпілого на шиї. Свідок вказав, що коли бачив потерпілого, то він був у стані коми, а в даний час йому важко говорити.

Також судом допитаний свідок ОСОБА_37 , який показав суду, що він є дядьком потерпілого ОСОБА_20 та проживає разом з мамою, сестрою і племінниками за місцем реєстрації у квартирі АДРЕСА_5 . Він виховував потерпілого ОСОБА_20 як батько, потерпілий дуже добра людина, працьовитий, мав трохи проблеми з навчанням. З обвинуваченим він не був знайомий. В той вечір спустилася сусідка ОСОБА_38 до них і сказала, щоб вони йшли забрали ОСОБА_25 , він лежав на підлозі, голова вся була у крові, на шиї стрічка від сумки була обрізана. Виглянув з балкону, побачив невідомого, якого намагалася затримати поліція, всюди була кров на підлозі, замість голови був суцільний синяк. Свідок охарактеризував потерпілого як доброго, неагресивного хлопця, до нього завжди тягнулися діти. Потерпілий про конфлікти не повідомляв. Коли свідок піднімався на ліфті, то працівників поліції вже не було, була поруч мама, кров була по всьому коридору. До обвинуваченого свідок не підходив, а бачив його з балкону.

У присутності психолога судом допитаний неповнолітній свідок ОСОБА_39 2009 р.н., який суду показав, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_20 близько року, має спільних знайомих, з потерпілим дуже близько не спілкувався, він має конфліктний характер, про деякі історії чув він інших друзів. В день події, свідок гуляв біля свого ліцею зі своїми товаришами, в альтанці, згодом туди прийшли обвинувачений із потерпілим, у них була колонка, лунала музика обвинувачений потанцював, потерпілий просто сидів. Вони були у стані алкогольного сп`яніння, в присутності свідка ще вживали алкоголь - пиво. В якій кількості свідок не бачив. Потерпілий був сильно п`яний. Свідок з потерпілим та обвинуваченим не товаришував, однак до обвинуваченого відноситься негативно, інколи бачив його у стані алкогольного сп`яніння, чув, що обвинувачений вживає наркотичні засоби, але разом з ним не вживав.

Свідок ОСОБА_40 суду показав, він перебуває на посаді поліцейського. Дату точно не пам`ятає, отримали виклик від чергового поліції, що на поверсі бійка, адресу не пам`ятає. Приїхали на виклик, відчинилися двері ліфта, і поліцейські побачили, що лежить оголена людина і над ними знаходився молодий чоловік, вийшли сусіди і повідомили, що між цими людьми була бійка. Потерпілий був без свідомості, обличчя було у крові, важко дихав. Обвинувачений казав, що йому погано, що він хворіє на астму. Тому старший екіпажу залишився з потерпілим та викликав «швидку медичну допомогу», а свідок з обвинуваченим спустилися вниз. Під час розмови, обвинувачений говорив, що у нього приступ астми, він хоче води, коли свідок пішов д автомобіля взяти води, то обвинувачений втік. Водій автомобіля його наздогнав і привів на місце події, приїхали СОГ і передали працівникам ювенальної поліції. Також свідок вказав, що коли вони піднялися на виклик на поверх, то обвинувачений стояв на колінах біля потерпілого, який був без руху. Свідок особисто не бачив, щоб обвинувачений наносив удари потерпілому, однак обвинувачений коли бачив поліцію, то він намагався втекти по сходах. Потім обвинувачений повідомив, що у них виникла бійка, казав, що він не нападав. Спочатку надав неправдиві анкетні дані, а коли прийшов його батько, то він назвав правильні. Обвинувачений двічі намагався втекти. Свідок вказав, що у потерпілого були тілесні ушкодження, була кров на обличчі та вухах, збиті кістки рук, кров на руках. Обвинувачений повідомив, що у них був конфлікт і що він захищався та наніс один удар потерпілому. Обвинувачений не намагався надати допомогу потерпілому, не цікавився його станом, просто сидів і пив воду. Потім вийшли сусіди і повідомили, що астма у потерпілого, а не у обвинуваченого. Поліцейський тримав його за комір, щоб той не втік, коли виводив на балкон. Відповідаючи на питання захисника, свідок сказав, що потерпілий лежав на підлозі без футболки, штани та нижня білизна були спущені до п`ят, сумки на потерпілому свідок не бачив. У обвинуваченого нічого не вилучали, у нього окрім телефону нічого не було, огляд не робили. На одязі слідів крові у обвинуваченого свідок не бачив, кисті та руки були у крові. Свідок знаходився з обвинуваченим на вулиці, а старший екіпажу був з потерпілим. Потім обвинуваченого передали працівникам ювенальної поліції, а потерпілого винесли на ношах.

Допитаний свідок ОСОБА_41 , який є поліцейським суду показав, що з обвинуваченим та потерпілим в ніяких стосунках не перебуває. Це було нічне чергування, дату точно не пам`ятає, надійшов виклик про бійку у під`їзді на поверсі, приїхали піднялися удвох із колегою, коли відкрилися двері ліфта, побачив наслідки бійки, розкидані речі, потерпілий лежав на підлозі у крові, зверху сидів обвинувачений, він чи то тримав за вуха чи за голову. Все фіксувалося на бодікамеру. Вони зняли обвинуваченого з потерпілого. Кайданки до обвинуваченого не застосовували, оскільки він неповнолітній. Колега тримав обвинуваченого, а свідок почав надавати першу допомогу потерпілому, перевірив чи є у нього пульс. В цей час обвинувачений сказав, що йому погано, що у нього астма, колега намагався його вивести на балкон подихати, його було важко утримати, бо він був у крові і намагався втекти. Потім прийняли рішення, що колега піде з обвинуваченим вниз. В цей час вийшли сусідки, які викликали поліцію і повідомили, що обвинувачений з потерпілим довго кричали у них був конфлікт. Свідок дочекався швидку медичну допомогу, допоміг винести потерпілого на ношах. Приїхала СОГ, ювенальна поліція та батько обвинуваченого. Записи з бодікмер вони надали. Свідок вказав, що коли вони приїхали, то те що він побачив його дуже шокувало. У потерпілого штани та спідня білизна були спущені до щиколотки, він був майже голий, голова була у крові, вуха ледь трималися, були забої. Пульс прощупувався на шиї, свідок його тримав, щоб не було хуже, а жінки які вийшли допомогли підтягнути одяг. Потерпілий дихав, слідів від паска на шиї свідок не бачив, оскільки все було у крові. Обвинувачений був у розхристаному одязі і запаху алкоголю він нього свідок не чув. У присутності свідка обвинувачений не пояснював що сталося, весь час казав, що йому не вистачає повітря, і йому треба вийти, намагався втекти, але його наздогнали. На питання захисника, свідок показав, що бодікамери були увімкнені з моменту підходу до під`їзду і до кінця події як у нього так і в його колеги. Той момент коли свідок був з потерпілим також фіксувалося на бодікамеру. Колега бачив теж саме, що і він там ліфт з широкими дверима. Запаху алкоголю ні від потерпілого, ані від обвинуваченого свідок не чув.

Заявлені стороною обвинувачення свідки ОСОБА_42 та ОСОБА_43 на неодноразові виклики до суду не з`явилися. ОСОБА_42 перебуває за кордоном, ОСОБА_43 на військовій службі.

У зв`язку з чим прокурор відмовилася від допиту вказаних свідків.

Також, в порядку ст. 358 КПК України судом досліджені наступні письмові докази, надані прокурором, зокрема:

Дані рапорту, відповідно до якого 20.08.2024 під час несення служби по ОПП в Дарницькому районі в складі ГШР «Резус 112» у складі майора поліції ОСОБА_44 , старшого сержанта поліції ОСОБА_45 та старшого сержанта поліції ОСОБА_46 о 22-06 год. від чергового по місту «ІНФОРМАЦІЯ_4» отримано виклик про те, що по АДРЕСА_3 у м. Києвів, другий під`їзд, на восьму поверсі бійка. По приїзду на місце виклику було виявлено громадянина ОСОБА_7 , 2008 р.н., на якому виявлені сліди крові, який намагався втекти з місця події та потерпілий ОСОБА_20 , який лежав без свідомості із слідами побиття, якого в подальшому передано бригаді швидкої допомоги №1701 для доставки до Сьомої лікарні політравми (т.1 а.с.74);

Дані протоколу огляду місця події від 20.08.2024 та ілюстративної таблиці до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є загальний коридор у житловому багатоповерховому, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, другий під`їзд, 8 поверх, праворуч від ліфту знаходиться прохід до загального коридору, вхід здійснюється через двері з матеріалу подібного до дерева, ліворуч розташований прохід до коридору у якому двері до квартир АДРЕСА_6 . У коридорі біля ліфту, на полу виявлено речовину бурого кольору, також на стінах в коридору виявлені краплі невідомої речовини бурого кольору. Було зроблено змиви, які поміщені до спецпакету (т.1 а.с.75-76);

Дані заяви ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою надано згоду на вилучення кросівок його сина для подальшого проведення експертизи (т. а.с.77);

Дані протоколу огляду місця події від 21.08.2024 та ілюстративної таблиці, відповідно до якого дізнавачем відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві лейтенантом поліції ОСОБА_47 у присутності спеціаліста-криміналіста Чарупи, із застосуванням технічних засобів фіксації о 02-26 год. проведено огляд приміщення по АДРЕСА_7 , де знаходиться ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своїм батьком ОСОБА_8 , 1961 р.н. ОСОБА_7 добровільно видав предмет, схожий на кросівки чорного кольору, з наявними плямами невідомої речовини бурого кольору. Даний предмет вилучено та запаковано до спецпакету. Також у ОСОБА_7 було здійснено змиви з правої та лівої руки, який також поміщений до спецпакету (т.1 а.с.78-79);

В судовому засіданні, в порядку ст. 359 КК України досліджено відеозапис до протоколу огляду місця події від 21.08.2024, який повністю відображає хід проведення огляду місця події (т.1 а.с.80);

Дані протоколу огляду речей і документів від 02.09.2024, відповідно до якого старшим слідчим СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві капітаном поліції ОСОБА_48 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020003609 від 21.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, пеедбаченого ч.1 ст.121 КК України у службовому кабінеті № 429 Дарницького УП ГУНП в м. Києві, з дотриманням вимог ст. 104, 105, 106, ст.223, 237, 228, 231 КПК України проведено огляд речей, вилучених 21.08.2024 зі слідами РБК. При розпечатуванні паперового конверту з биркою № NPP-0154344, всередині виявлені два коросівки з маркуванням літери «N»та слідами речовини бурого кольору на поверхні. Після огляду, кросівки поміщенні до паперового пакету NPP-1229998 (т.1 а.с.81-85);

Дані, що відображені у довідці КНП «Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району м. Києва», відповідно до якої адміністрація лікарні повідомляє, що дитина ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 госпіталізований до відділення анестезіології інтенсивної терапії КНП № ДКЛ№7 21.08.2024 о 00:10 год. з діагнозом: черпно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню з наявністю вогнища забою лівої лобної ділянки, субарахноїдальний крововилив, множинні забої рани обличчя, вушних раковин, м`яких тканин шиї, рвана рана лівого та правого вуха. Судомний синдром. Епістатус. Екзогенна інтоксикація? (т.1 а.с.91 );

Відповідно до довідок КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня№2» та КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» ОСОБА_20 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.1 а.с.93-94);

Дані карти виїзду швидкої медичної допомоги від 20.08.2024, відповідно до якої виклик надійшов за адресою: АДРЕСА_8, коридор біля ліфту, приводом до виклику було ножове поранення. Оглянутий ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередній діагноз: ВЧМТ, забій головного мозку, судомний синдром, підозра на вживання алкоголю. Зі слів матері, останній отримав травми 20.08.2024 о 22-00 год. під час бійки. Зі слів очевидців, опонент бив по голові, а потім головою об підлогу. При огляді відмічено чисельні травми голови, вух, скул та гематоми, також відмічено запах алкоголю ротової порожнини. Хворий доставлений до КМЦДН (т.1 а.с.97);

Дані висновку судово-медичної експертизи № 081-416-2024 та таблиці до нього, яка була проведена на підставі постанови ст. слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_48 від 03.09.2024 у період з 01.10.2024 по 03.10.2024, відповідно до якої кров гр. ОСОБА_20 відноситься до групи В(ІІІ), що по судово-медичній класифікації відповідає групі В з ізогемаглютиніном анти-А. В бурих плямах на кросівках (об.№№1-4), наданих на дослідження, знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої виявлений антиген В. Ця кров могла походити від потерпілого ОСОБА_20 (т.1 а.с.99-102);

Дані висновку судово-медичної експертизи № 081-415-2024, яка була проведена на підставі постанови ст. слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_48 від 03.09.2024 у період з 01.10.2024 по 02.10.2024, відповідно до якої в змивах правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 (об.№№1,2), наданих на дослідження, кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не знайдена (т.1 а.с.105-106);

Дані, що відображені у результатах дослідженні крові ОСОБА_20 від 05.09.2024, відповідно до якого кров останнього належить до групи крові В (ІІІ), Rh (+) (т.1 а.с.107);

Дані висновку судово-медичної експертизи № 081-463-2024 та таблиці до нього, яка була проведена на підставі постанови ст. слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_48 від 18.09.2024 у період з 07.10.2024 по 09.10.2024, згідно наданої завіреної копії результатів дослідження крові №1 «Дитяча клінічна лікарня №7» від 05.09.2024, кров ОСОБА_20 . 2007 р.н. відноситься до групи «В (ІІІ), що за судово-медичною класифікацією відповідає групі В з ізогемаглютиніном анти-А. В наданому на експертизу змиві з лінолеума з коридору (об.№1), виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об.№1 виявлений антиген В, що не виключає можливості походження цієї крові від ОСОБА_20 (т.1 а.с.110-112);

Дані протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2024, відповідно до якого у присутності понятих свідку ОСОБА_49 було пред`явлено для впізнання фото та з`ясовано чи може він впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що свідок ОСОБА_43 повідомив, що впізнати осіб зазначених на фото, один з яких наніс тілесні ушкодження, не може, також вказав, що жодну з пред`явлених йому осіб впізнати не може (т.1 а.с.114-117);

Дані протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2024, відповідно до якого у присутності понятих свідку ОСОБА_50 було пред`явлено для впізнання фото та попередньо з`ясовано чи може вона впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На що свідок ОСОБА_33 повідомила, що впізнати особу, яка 20.08.2024 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_20 не може, у зв`язку із сплином часу та тим, що дану подію на бачила, а тільки чула. Також вказала, що жодну з пред`явлених їй осіб впізнати не може (т.1 а.с.118-121);

Дані протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2024, відповідно до якого у присутності понятих свідку ОСОБА_28 було пред`явлено для впізнання фото та попередньо з`ясовано чи може вона впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На що свідок ОСОБА_28 повідомила, що впізнати особу, яка 20.08.2024 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_20 не може, у зв`язку із сплином часу та тим, що дану подію вона бачила через двірне вічко, що погіршувала видимість. Також вказала, що жодну з пред`явлених їй осіб впізнати не може (т.1 а.с.122-125);

Дані протоколу огляду предмету (відеозапису) від 27.08.2024, відповідно до якого було здійснено огляд предмету, зокрема: оптичного диску DVD-R із копіями відеозаписів камери зовнішнього спостереження, розташованих за адресою: м.Київ, АДРЕСА_9, 2 під`їзд. Під час перегляду відеозапису встановлено, що 20.08.2024 о 21:52:03 год. на відео фіксується два хлопці, один в білій футболці та білих шортах, інший в чорній футболці і чорних шортах, які знаходяться у 2 під`їзд по АДРЕСА_3 в м. Києві. Хлопець у чорній футболці та чорних шортах заходить до ліфта, а хлопець в білому одязі самостійно падає на підлогу. Після чого, хлопець у чорному одязі виходять з ліфта та стоїть біля хлопця в білому одязі, який лежить на підлозі. Далі, хлопець в чорному одязі відходить в зону, де не дістає відеокамера, а хлопець у білому одязі намагається самостійно піднятися на ноги. Хлопець в білому знову падає на підлогу, а хлопець в чорному проходить поруч нього. Потім хлопець в білому одязі самостійно піднімається на ноги та викликає на поверх ліфт, в цей час хлопець у чорному одязі знаходиться у проході в під`їзд. Далі хлопці обоє заходять у ліфт. (т.1 а.с.128-132).

В судовому засіданні, в порядку ст. 359 КК України досліджено відеозапис, який долучено до протоколу огляду від 27.08.2024, який повністю відображає події, які відбувалися у під`їзді №2 будинку по АДРЕСА_3 в м Києві (т.1 а.с.133);

Дані протоколу огляду предмету (відеозапису) від 27.08.2024, відповідно до якого було здійснено огляд предмету, зокрема: оптичного диску DVD-R із копіями відеозаписів камери зовнішнього спостереження, розташованих за адресою: м.Київ, АДРЕСА_9, 2 під`їзд. Під час перегляду відеозапису встановлено, що 20.08.2024 р. о 21:50:40 год. на відео фіксується два хлопці, один в білій футболці та білих шортах, інший в чорній футболці і чорних шортах, які підходять до будинку по АДРЕСА_3 в м. Києві, під`їзд №2. Хлопець в чорній футболці та чорних шортах підходить до автомобіля рудого кольору та здійснює сечовипускання в бік автомобіля, хлопець в білому продовжує стояти біля будинку, далі хлопець в чорній футболці та чорних шортах відходить подалі від будинку, а хлопець в білому підходить до вхідних дверей будинку. Коли хлопець в білому намагався відкрити вхідні двері будинку, до нього підбіг хлопець в чорному і штовхає хлопця в білому. О 21:51:59 год. хлопці заходять до під`їзду (т.1 а.с.135-139);

В судовому засіданні, в порядку ст. 359 КК України досліджено відеозапис, який долучено до протоколу огляду від 27.08.2024, який повністю відображає події, які відбувалися о 21:50:40 год. біля під`їзду №2 будинку по АДРЕСА_3 в м Києві (т.1 а.с.140);

Дані протоколу огляду предмету (відеозапису) від 02.09.2024, відповідно до якого було здійснено огляд предмету, зокрема: оптичного диску DVD-R із копіями відеозаписів камери зовнішнього спостереження, розташованих за адресою: м.Київ, АДРЕСА_9, 2 під`їзд. Під час перегляду відеозапису зафіксовано двір будинку за адресою: АДРЕСА_8, під`їзд №2- 20.08.2024 о 21:50:01, з правої сторони йдуть два хлопці, один в чорній футболці та чорних шортах, інший у білій футболці та білих шортах з сумкою через плече, далі хлопець в чорному одязі підходить до автомобіля припаркованого у дворі. Між хлопцями відбувається розмова, хлопець в темній футболці та шортах, йде в іншу сторону, а хлопець в білому йде у напрямку будинку та ніби падає, в цей час хлопець в темному біжить до нього. Більше хлопці з під`їзду не виходили (т.1 а.с.142-145);

В судовому засіданні, в порядку ст. 359 КК України досліджено відеозапис, який долучено до протоколу огляду від 02.09.2024, який повністю відображає події, які відбувалися о 21:50:01 год. у дворі біля під`їзду №2 по АДРЕСА_3 в м Києві (т.1 а.с.146);

Дані протоколу огляду предмету (відеозапису) від 10.09.2024, відповідно до якого було здійснено огляд предмету, зокрема: флеш карти з наявними на ній відеозаписами з назвами 20240820210754MEDIA.МР4; 20240820212651MEDIA.МР4; 20240820215651MEDIA.МР4; 20240820210758MEDIA.МР4; 20240820213757MEDIA.МР4; 20240820220757MEDIA.МР4 з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які 20.08.2024 відпрацьовували виклик за адресою: АДРЕСА_8. При перегляді відеозапису 20240820210754MEDIA.МР4, тривалість якого 12 хв. 22 сек., видно як до багатоквартирного будинку заходять працівники поліції, спілкуються з хлопцем, у якого запитують чи знає він, що та сталося, на що хлопець відповідає, що не знає, що йому мати сказала, що двоє луплять 16-и річного хлопця, далі всі заходять до ліфту і піднімаються. Хлопець каже поліцейським, що це не він викликав поліцію, а сусід. Вийшовши з ліфту на загальний коридор, працівники поліції побачили, як хлопець лежить без свідомості, неподалік нього інший хлопець, до якого підбігли поліцейські і сказали лягти на підлогу. Інший хлопець, в білому лежав на підлозі без штанів, шорти спущені до гомілок, на ньому біла футболка, на шиї сумка чорного кольору, обличчя все у крові. Поліцейський озвучує, що ножове порання, хлопець, що у чорному одязі, сказав, що ні у нього, ні у того, що лежить на підлозі немає ножового поранення. Хлопець у темному каже поліцейському, щоб вони притримали того, що лежить, бо він може його прибити. На питання поліцейського до хлопця в темній футболці, чи знає він того хлопця, чи це його знайомий, на що хлопець у темному відповідає, що знає, але той почав першим, а він в свою чергу вдарив його у вухо своїми руками, показавши при цьому свої руки. На питання поліцейського, як його звати останній відповів « ОСОБА_51 », а як звати того, що лежить, хлопець у чорному відповів « ОСОБА_30 ». На питання поліцейських, чи знайомі вони, на що хлопець у чорному відповів, що знайомі давно, що той що лежить, живе на три поверхи нижче. Далі хлопець у чорному просить його перевернути і каже. Що болить рука, а потім цією ж рукою поправляє футболку. Далі він же кричить і просить у поліцейських, щоб дали йому балончик, далі качається по підлозі і просить вивести на балкон, після того як його вивели поліцейські на балкон, він почав просити вивести його на перший поверх. Далі знову починає кричати, щоб тримали того іншого, бо він цього може прибити. Далі хлопець у темному одязі демонстративно падає на підлогу на балконі і кричить, що йому треба на перший поверх. Йому пропонують пройти до ліфтів, він падає на підлогу і стогне, каже, щоб його не тримали, бо він зараз помре, не хоче їхати ліфтом, а хоче щоб спустилися по сходах. Далі коли вони зайшли у ліфт, він каже, що йому треба холодна вода, щоб зводили його до колонки. Каже, щоб його не тримали, що він не бив того хлопця і він не збирається тікати. На вулиці поліцейський просить когось подати води, а хлопець у темному наполягає, об його відвели до колонки, коли його не ведуть до колонки, він падає і знову починає стогнати і кричати. Коли працівники поліції дали йому вимитися і на секунду відпустили, він раптово підірвався і втік. На наступному відеозаписі 20240820212651MEDIA.МР4, яке тривалістю 29 хв. 58 сек., видно як поліцейський веде хлопця і запитує чи не болять ноги, , на що той відповідає, що ноги не болять, а болять руки, вони повертаються у двір будинку. На питання поліцейського, що у них сталося, хлопець відповідає, що той інший запросив його у гості до себе, на іншому поверсі він вийшов і вдарив його у груди, а він у свою чергу дав йому у вухо. Вказав, що вони піднялися на балконі покурити. На питання поліцейського, хлопець відповідає, що його батьки пенсіонери і він не хоче їх турбувати. Далі він відповів, що вони вживали сьогодні пиво. Далі до них підійшла жінка, яка запитала чи він бив того іншого хлопця і сказала, що на ньому немає ніяких ушкоджень, на що цей відповів, що бив того у відповідь, і вміє добре відбиватися. На питання жінки чим він бив того, хлопець відповів, «бив руками, чим ще, ну можете мене обшукати, ногами, руками чим ще». Жінка каже, що у нього немає на руках слідів крові, у відповідь хлопець каже, що у нього збиті руки. На питання за що він його бив, хлопець відповідає, що той вдарив першим. Жінка говорить, що той інший без свідомості. Хлопець каже, що коли той прийде до свідомості, то щоб запитайте у нього що сталося, він не хоче за нього відповідати на це питання жінка кричала на нього, зі сторони вийшла інша жінка і сказала, що він «барижить травою». Поліцейські просять надати номер батька і запитують скільки йому років, на що він відмовляється. Потім каже, що його звати ОСОБА_7 . Далі переглядають третій відеозапис 20240820215651MEDIA.МР4, тривалістю 15 хв. 36 сек., на відеозаписі видно, як приїхав чоловік ,одягнутий у білу рубашку та білу кепку, з сумкою - це батько ОСОБА_60. На питання що сталося, хлопець відповів, що вони побилися з ОСОБА_52 , що той його почав перший бити. На питання батька, скільки разів він вдарив хлопця, цей відповідає, що три рази. В цей час підходить жінка, яка кричить, що «ти його просто вбив». Далі приїжджає ще один наряд поліції, один з поліцейських запитує, через що це сталося, на що хлопець відповідає, що той обізвав його дебілом, він у відповідь його, після чого той підійшов і вдарив його у ніс, у відповідь він вдарив того у вухо, потім той взяв його на залом, у відповідь, він дарив того хлопця і він впав і не встав. На питання батька, хлопець сказав, що все відбувалося на поверсі, спочатку вони на вулиці щось не поділили, пішли на балкон, щоб все вирішити, той його вдарив першим. Спочатку вони побилися біля машини і продовжили на поверсі. На питання поліцейських де у нього тілесні ушкодження, хлопець показав на руках і ногах, каже що у нього видимих немає, а є внутрішні синяки та гематоми. Далі переглядається відеозапис 20240820210758MEDIA.МР4, тривалістю 29 хв. 58 сек., яке є аналогічним відеозапису20240820210754MEDIA.МР4. На відеозаписі з назвою 20240820213757MEDIA.МР4 зафіксовано як транспортують потерпілого. Зі слів працівників швидкої медичної допомоги потерпілого буде госпіталізовано на Підвисоцького в центр дитячої нейрохірургії, з діагнозом вчмт, черепно-мозкова травма, кома пов`язана з травмою, стан важкий. Лікаря між собою спілкуються, що є сліди від удушення, странгуляційна борозна, можливо хлопця душили. Далі переглядається відеозапис під назвою 20240820220757MEDIA.МР4, тривалістю 09 хв. 41 сек. на якому відеозапис аналогічного змісту (т.1 а.с.151-165);

В судовому засіданні, в порядку ст. 359 КК України досліджено відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських, які долучено до протоколу огляду від 10.09.2024, який повністю відображають події, які відбувалися по АДРЕСА_3 в м Києві, коли на виклик приїхали поліцейські (т.1 а.с.166);

Дані висновку експертного дослідження № 041-1501-2024, яке було проведено 21.08.2024, відповідно до якого при проведені судово-медичного обстеження ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці - на волосистій частині в лобній ділянці справа, на волосистій частині в лобно-скроневій ділянці справа, в завушній ділянці справа, в проекції середньої третини закрутка лівої вушної раковини, на лівій лопатці, в міжлопатковій ділянці справа, в поперековій ділянці справа, на заднє-зовншній поверхні правого ліктьового суглобу, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на лівому скаті носа, в проекції нижнє-зонішнього краю лівої очниці, в лівій паховій ділянці, на ліктьовій поверхні правого передпліччя у нижній третині, на тильній поверхні правої кисті в проекції 5-ї п`ясної кістки, на передній поверхні лівого плеча у середній третині;садна - в підлопатковій ділянці зліва, на тильній поверні правої кисті в проекції 4-го міжпальцьового проміжку, проксимальних фаланг 4-го та 5-го пальців, на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, в проекції крила здухвинної кістки зліва. Характер, морфологія, локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися від не менше 20 дій (синці зав рахунок дії травмуючих сил під кутами, наближення до прямих; садна - за рахунок ковзання, тертя або удару під кутом) тупого (тупих) предмету (предметів): синець на передній поверхні лівого плеча у середній третині міг утворитися в результаті укусу людиною; характерні властивості травмуючих предметів, яким (якими) були спричинені інші ушкодження не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному у направленні, тобто 20.04.2024, не були небезпечними для життя так як у сукупності так і кожен окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров`я) (т.1 а.с.176-179);

Дані висновку експертного дослідження № 042-1481-2024, яке було проведено у період з 18.09.2024 по 25.10.2024, відповідно до якого при проведені судово-медичного обстеження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, з`ясування обставин, при яких вони могли утворитися виходить за межі компетенції судово-медичного експерта і є виключно компетенцією слідчих органів (т.1 а.с.182-186);

Дані протоколу доступу до речей і документів від 11.10.2024 та опису до нього, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03.10.2024 у приміщенні КНП «Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району м. Києва», що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Підвисоцького,4-б вилучено оригінал медичної карти стаціонарного хворого № 5697 на ім`я ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_2 на 582 арк. та один диск із написом « ОСОБА_20 » (т.1 а.с.189-189 б);

Дані протоколу огляду документів від 11.10.2024, відповідно до якого об`єктом огляду є медична документація потерпілого ОСОБА_20 , яка вилучена у КНП «Дитяча клінічна лікарня №7 Печерського району м. Києва», за допомогою технічного обладнання виготовлено сканкопії вказаних документі та долучено до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.190-191, 194-195);

Дані висновку судово-медичної експертизи №042-1645-2024, яка була проведена у період з 11.10.2024 по 18.10.2024 та експерту на дослідження було надано медичну карту №5697 стаціонарного хворого з КНП «ДКЛ №7» на імя ОСОБА_20 та диск із записами інструментальних досліджень на ім`я ОСОБА_21 , відповідно до якого проаналізувавши надані медичні документи, експерт дійшов висновку, що під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 21.08.2024 о 00-10 год. (під час огляду лікарем\лікарями стаціонару), з урахуванням даних, отриманих під час послідуючого проведення інструментальних досліджень та оперативних втручання, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_20 клінічними лікарями були виявлені наступні тілесні ушкодження:

а) закрита черепно-мозкова травма: навколоочний синець (без опису морфології) зліва; субкон`юктивальні крововиливи лівого ока; субапоневротичний крововилив правої лобно-тім`яно-скроневої та лівої тім`яно-скроневої ділянки; множинні синці та садна (без опису морфології) обличчя; рана (визначена клінічними лікарями як забита, без опису морфології, вказаними розмірами1,0 (см) верхньої повіки зліва; рана (визначена клінічними лікарями як рвана, без опису морфології, вказаними розмірами 2,0 (см)) в ділянці нижньої щелепи ліворуч; рана (визначена клінічними лікарями як рвана, без опису морфології, вказаними розмірами 2,5 (см)) правої вушної раковини; ампутація мочки та частини лівої вушної раковини(дно рани - хрящ); множинні каверноми, з крововиливами в каверному лівої лобної ділянки та у валик мозолистого тіла; субарахноїдальний крововилив; гігроми обох лобних ділянок, що супроводжувалося розвитком коми та обумовило не ефективність дихання, які за критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості виявленого тілесного ушкодження, є критерії небезпеки для життя (ізольовані крововиливи множинної локалізації, які обумовили розвиток небезпечно-загрозливого для життя стану - коми, не ефективності дихання), а тому відповідно до п.п.2.1.1/а, 2.1.2., 2.1.3/г/о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» вищевказані тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження;

б) садна (конфігурація яких клінічними лікарями описана як «сліди пальців рук») у ділянці шиї, відповідно до п. п. 1.5.2., 2.3.3 та 4.6 «Правил» відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження. Разом з цим, експерт зазначає, що враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень та окремі морфологічні складові, є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися до 00 годин10 хвилин 21.08.2024. Виходячи з морфології наявної черепно-мозкової травми, є підстави стверджувати, що комплекс ушкоджень у ділянці голови був обумовлений ударною дією тупих предметів (на кшталт ударів взутими ногами або руками) та обумовив ротаційне ушкодження речовини головного мозку. Відома морфологія ушкоджень у ділянці шиї (*) дозволяє стверджувати, що вказані тілесні ушкодження утворилися за рахунок стиснення шиї пальцями рук. (*) клінічними лікарями було описано динаміку змін та регресу наявних саден у ділянці шиї впродовж стаціонарного лікування. (т.1 а.с.198-204);

Дані висновку судово портретної експертизи № СЕ-19/111-24/54047-ФП від 22.01.2025, відповідно до висновку якого експертом встановлено, що на відеофайлах «D02_20240820215008», D04_20240820215200», на яких зображена особа чоловічої статі, одягнута в кофту темного кольору з малюнком на грудях, шорти темного кольору та взуття (типу спортивних кросівок) чорного кольору з елементами білого кольору, які надані для проведення ідентифікаційного дослідження осіб за ознаками зовнішності та зображення особи чоловічої статі на файлах «photo_2024-09-02_14-49-30.jpg», «photo_2024-09-03_20-13-58.jpg», «Витяг з ДМС.pdf» зображена одна й та сама особа - ОСОБА_7 (т.2 а.с.53-61);

Відповідно до положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження тощо.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.

Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Європейський Суд з прав людини вказує, щостаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких правил допустимості доказів як таких, це завдання внутрішнього права.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 26.09.2002 у справі «Перрі проти Сполученого Королівства» (Perry v United Kingdom), зазначив, що важливо, щоб була справедлива процедура розгляду питання про прийнятність та перевірку надійності спірних доказів.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство, протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме у вчиненені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. ст. 115 КК України .

В судовому засіданні захисник ОСОБА_9 не погодився з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, оскільки стороною обвинувачення під час судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами кваліфікацію дій ОСОБА_7 як замах на умисне вбивство, оскільки ніхто з допитаних свідків в судовому засіданні не надали жодних пояснень та підтвердження обставин, викладених у обвинувальному акті, пов`язаних з наявністю у ОСОБА_7 умислу на позбавлення потерпілого життя. Також з досліджених в суді відеодоказів також не вбачається, що Коли ОСОБА_20 лежав на підлозі, ОСОБА_7 в той час наносив йому удари ногами та руками в область голови. Навпаки, з досліджених відеофалйів біля будинку вбачається, що ОСОБА_20 першим почав конфлікт та намагався вдарити ногою ОСОБА_7 , в під`їзді ОСОБА_20 неодноразово падав, в цей час у нього через плече була сума, в результаті якої він міг отримати травму на шиї. Пояснення свідка ОСОБА_53 , який пояснив суду, що коли вони вийшли із ліфту, то ОСОБА_7 сидів на потерпілому також спростовуються відеозаписом з боді камери, де зафіксовано, коли поліцейські зайшли на поверх, то потерпілий лежав на підлозі, на шиї у нього сумка, а інший хлопець стоїть в стороні. Також захисник просив суд звернути увагу на висновки експертиз, відповідно до яких була надана оцінка ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_20 . Однак, у висновку експерта від 18.10.2024 № 042-1645-2024 експертом не надано відповіді про можливий зв`язок інтоксикації потерпілого невідомою речовиною з його тяжким станом, який не купувався введенням сібазону та інших ліків, що могло значно погіршити стан потерпілого, крім того у висновку експерта від 18.10.2024 № 042-1645-2024 експертом не вказано, яким чином та внаслідок яких дій утворилися тілесні ушкодження у потерпілого у ділянці шиї, а тому твердження сторони обвинувачення, що ОСОБА_7 вчиняв дії направлені на умисне вбивство є лише припущенням. Захисник вважає, що в даному випадку у обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_20 була обопільна бійка, в результаті якої потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження. Разом з цим, судом досліджений висновок експерта, в якому вказано про тілесні ушкодження, які були у ОСОБА_7 та які відповідають часу утворення 20.08.2024 р., що в черговий раз підтверджує бійку між потерпілим та обвинуваченим.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 після приїзду працівників поліції на місце події, який спочатку назвався не своїм іменем та весь час намагався втіки з місця події, суд розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене, та в силу свого віку не до кінця розумів тяжкість наслідків від вчиненого.

Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 та ч. 3 ст. 337 КПК України, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, зазначені вище безпосередньо досліджені докази, вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення за обставин встановлених судом.

Разом із тим, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Дослідивши та проаналізувавши зміст показань обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_20 , свідків ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_28 , ОСОБА_53 , ОСОБА_40 , ОСОБА_57 , а також надані прокурором письмові докази, врахувавши позицію сторони захисту, який посилається на неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 , які на його думку необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_20 тяжкі тілесні ушкодження, суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому діяння за ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України передбачено, що замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Із наведеного вище видно, що закінчений замах може бути тоді, коли особа має прямий умисел на вчинення певного кримінального правопорушення. Тому, за умови доведеності наявності в діях особи прямого умислу на вбивство, діяння, яке не було закінчено з причин, що не залежали від волі особи, яка його вчиняє, може бути кваліфіковане як закінчений замах та той чи інший злочин.

Як свідчать описані вище докази сторони обвинувачення, потерпілий ОСОБА_20 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, перед входом до під`їзду почав штовхати обвинуваченого ОСОБА_58 , перед входом до ліфту, декілька разів впав на підлогу, при цьому у нього весь час через плече була сумка, вказане підтверджується відеозаписами з камер зовнішнього спостереження, які встановлені у будинку по АДРЕСА_3 . під час допиту в суді події, що відбулися між ним та обвинуваченим пам`ятає погано. Допитані судом свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_28 , які проживають на 8-му поверсі в вказаного будинку не були очевидцями події, а лише чули звуки конфлікту, за подіями спостерігали у двірне вічко та впізнати дійових осіб конфлікту не можуть. Свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_36 , які є родичами потерпілого також очевидцями конфлікту не були. Про події знають з чужих слів. Також зазначили, що ніколи не чули про будь який конфлікт між ними, хоча знають, що вони неодноразово зустрічалися та гуляли разом. Свідок ОСОБА_39 , спільний знайомий ОСОБА_20 та ОСОБА_7 також не був очевидцем конфлікту, проте характеризуючи потерпілого, вказав, що останній схильний до конфлікту. Свідки ОСОБА_41 та ОСОБА_40 , які є поліцейськими та одночасно прибули на місце події, дали суперечливі між собою покази. Свідок ОСОБА_41 вказав, що коли вони піднялися на ліфті на 8-й поверх, то побачили потерпілого на якому сидів обвинувачений та тримав його за голову, вказані пояснення повністю спростовуються відеозаписом з відеокамер поліцейських, які ретельно були досліджені судом та на яких не зафіксовано момент, коли ОСОБА_7 сидів на потерпілому та тримав його за голову. В свою чергу свідок ОСОБА_40 не був свідком такого моменту, прибувши на місце конфлікту. Таким чином допитані судом свідки не підтвердили обставин, викладених у обвинувальному акті, пов`язаних із наявністю у ОСОБА_7 умислу на позбавлення життя ОСОБА_20 , який він не зміг довести до кінця, оскільки прибули працівники поліції. Також з досліджених відеофайлів не вбачається, як ОСОБА_7 наносив удари ногами та руками потерпілому в область голови. Про наявність обопільного конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_20 20.08.2024 р. свідчить висновок експерта від 25.10.2024 № 041-1481-2024, відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та обличчі, в області лоба, носа, правого ока, синці в області вуха, на ліктях, кисті, плечах, в паху, садна на спині під лопаткою, на правій кисті, лівому коліні, в області таза, синець на плечі від укусу зубами, які по часу утворення відповідають 20.08.2024 р. Наявність таких тілесних ушкоджень, їх характер та локалізація свідчать про обопільну бійку між ОСОБА_7 та ОСОБА_20 із нанесенням один одному тілесних ушкоджень. Крім цього, у дослідженому судом висновку експерта №042-1645-2024 від 18.10.2024 зазначено про інтоксикацію ОСОБА_20 невідомою речовиною. Проте при підведенні підсумків експерт вказує, що «Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості виявленого тілесного ушкодження є критерії небезпеки для життя (ізольовані крововилив множинної локалізації, які обумовили розвиток небезпечно-загрозливого для життя стану -коми, не ефективності дихання), а тому відповідно до п. 2.1.1/а, 2.1.2.,2.1.3/г/о «Правил» зазначене тілесне ушкодження, вказане у п. а) даних Підсумків, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Разом з цим, стан «коми не ефективності дихання» є також симптомами екзогенної інтоксикації, яка була виявлена у потерпілого, однак експерт не надає відповіді про можливий такий зв`язок інтоксикації потерпілого невідомою речовиною з його тяжким станом. Також у висновку експерта № 042-1645-2024 від 18.10.2024не зазначено про механізм утворення тілесних ушкоджень, які описані як «сліди пальців рук» у ділянці шиї, а лише вказано, що вони відносяться до категорії легких.

Умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.

Верховний суд у справі№ 286/4163/19, зазначив, що визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

На необхідності врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня2018 року у справі № 760/4968/15-к,від 18 жовтня 2018 року у справі № 348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к тощо.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

Так, під час розгляду вказаного кримінального провадження судом встановлено, що між потерпілим ОСОБА_20 та обвинуваченим ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків сталася обопільна бійка, під час якої обвинувачений наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відтак, під час дослідження доказів, судом не встановлено про наявність у ОСОБА_7 умислу саме на вбивство потерпілого ОСОБА_20 , а тому за вказаних обставин органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані невірно, а наявність в його діях умислу на вбивство потерпілого не доведено.

Аналізуючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, а саме заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Враховуючи вищенаведене, суд користуючись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 337 КПК України, вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують окарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначене покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для призначення такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що пливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжкого злочину, особу ОСОБА_7 , який є неповнолітнім на момент вчинення злочину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, також не перебував на обліку у ССД Дарницького РДА у м. Києві, як такий, що перебуває у складних життєвих обставинах, на час вчинення злочину навчався у «Слов`янській гімназії», де характеризувався посередньо, в даний час є студентом факультету інформаційних технологій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проживає у родині з обома батьками та позитивно характеризується за місцем проживання, ставлення обвинуваченого до наслідків вчиненого ним кримінального правопорушення - жалкує, що так сталося, просив вибачення у потерпілого, частково відшкодував збитки на лікування потерпілого, також суд враховує поведінку потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп`яніння та також наносив удари обвинуваченому та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.

На підставі викладеного та враховуючи обставини вчинення злочину, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_7 ст. 104, 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання, на думку суду є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Розвязуючи заявлений цивільний позов, суд виходить з наступного. Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ПП ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому, який на момент вчинення злочину також був неповнолітнім, перенесено ряд негативних емоцій у виді психологічного стресу і порушення звичного ритму життя, пов`язаного з розладом здоров`я і необхідністю звернення за медичною допомогою допомогою, втратив можливість спілкуватися з друзями та вести звичайний спосіб життя.

Таким чином, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню - на суму 1000 000 грн. Саме така сума, на думку суду, є співмірною з душевними та психологічними стражданнями, які переніс потерпілий внаслідок вчинення щодо нього кримінального правопорушення і саме така сума підлягає стягненню з обвинуваченого на його користь.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_7 ст. 104, 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Зобов`язати ОСОБА_7 відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_20 моральну шкоду в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень .

Речові докази: кросівки чорного кольору зі слідами бурого кольору, які передані на зберігання до камери схову речових доказів - знищити, оптичні носії DVD-R, із записами камер спостереження, оптичний носій (флеш-носі) з відеозаписами з нагрудних відоереєстраторів працівників поліції, диск із результатом МРТ на ім`я ОСОБА_20 , скан-копія медичної карти стаціонарного хворого №5697 на ім`я ОСОБА_20 , які долучені до матеріалів справи - залишити при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому , який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору

Суддя: