Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №709/452/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/452/26

1-кп/709/103/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12026250370000298, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с-щі Комінтерн (теперішнє Привітне) Чорнобаївського (теперішнього Золотоніського) району Черкаської області, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором аварії на ЧАЕС та учасником бойових дій не являється, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше несудимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

07 березня 2026 року близько 23:53 інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старший сержант поліції ОСОБА_6 перебували у добовому наряді, здійснювали патрулювання у селищі Чорнобай Золотоніського району Черкаської області на службовому автомобілі «Renault Duster» (д.н.з. НОМЕР_2 на синьому фоні), де, рухаючись по вул. Спортивна, здійснили зупинку транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 2107»

(д.н.з. НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_3 .

Під час спілкування ОСОБА_3 з працівниками поліції було виявлено, що у останнього маються явні ознаки наркотичного сп`яніння у вигляді відсутності реакції зіниць очей на світло, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та останній керував транспортним засобом без відповідних документів, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП

Під час перебування на місці зупинки у ОСОБА_3 , який усвідомив, що його імовірно буде притягнуто до відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дії в його інтересах, з використанням влади та службового становища, а саме не притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пропозицію надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в його інтересах будь-якої дії, приблизно о 00:03 08 березня 2026 року ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що поліцейські сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 та старший сержант поліції ОСОБА_6 , є службовими особами органів Національної поліції України, відповідно до примітки до

ст. 364 КК України, перебували в однострої, представлялися та мали при собі нагрудний жетон, в посадові обов`язки яких входить робота, пов`язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, з мотивів запобігання настання негативних правових наслідків для себе, з метою уникнення притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 126 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході розмови висловив словесну пропозицію надати поліцейському СРПП ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 5000,00 гривень, на що останній відмовився, тим самим здійснивши пропозицію службовим особам надати їм неправомірну вигоду.

При цьому ОСОБА_3 , не зважаючи на неодноразові попередження працівників поліції, діючи умисно, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, неодноразово наполягав на своїй пропозиції надати працівникам поліції неправомірну вигоду з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, у сумі

5000,00 гривень, після чого ОСОБА_5 негайно в межах своїх повноважень відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про запобігання корупції» вжив невідкладних заходів щодо припинення та фіксації кримінального правопорушення та здійснив виклик на лінію «102».

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, не заперечував жодної з обставин, викладених в обвинувальному акті. Показав, що того вечора дійсно керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», був зупинений працівниками поліції, яким запропонував хабар.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового засідання, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на викладене суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 дослідивши матеріали, які характеризують його особу, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі

ст. 67 КК України, судом визнано вчинення кримінального правопорушення в стані наркотичного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин; ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєного; особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше несудимий; наявність пом`якшуючої обставини, а саме щире каяття, наявність обтяжуючої обставини, а саме вчинення кримінального правопорушення в стані наркотичного сп`яніння, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого

ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді штрафу.

При цьому суд вважає за можливе відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, з огляду на заявлене обвинуваченим ОСОБА_3 клопотання, враховуючи його майновий стан, зокрема відсутність стабільного доходу, призначити штраф із розстрочкою виплати частинами строком на 6 місяців.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

До обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 349, 369-371, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити сплату призначеного ОСОБА_3 штрафу у розмірі 17000,00 гривень на 6 (шість) місяців шляхом його сплати рівними частинами по 2833,33 (дві тисячі вісімсот тридцять три гривні

33 копійки) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме DVD-диск з двома відеозаписами з портативного відео-реєстратора поліцейського СРПП ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та двома відеозаписами з портативного відео-реєстратора поліцейського СРПП ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 за період з 07 по 08 березня 2026 року, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1