Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №707/4769/25 — Черкаський районний суд Черкаської області

№707/4769/25

1-кп/707/93/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025255330000751від 16.07.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Черкаської області, Черкаського району, села Руська Поляна, громадянин України, українець, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, з середньою освітою, пенсіонер, інвалід ІІ групи, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом, учасником бойових дій не являється, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , , раніше судимий:

- 09.04.2025 вироком Черкаського районного суду Черкаської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційногонаглядустроком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ст.. 390-1 КК України

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.04.2025 у справі №707/1087/25 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пунктів 3,4,5 частини 1 стаття 91-1 КК України, строком на 3 (три) місяці застосовано наступні обмежувальні заходи: заборонити ОСОБА_5 наближатися на відстань ближче 50 метрів до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , а також до місця роботи ОСОБА_6 в ПП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство» «Черкасиліфт» за адресою: місто Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 221; заборонити ОСОБА_5 листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 , а також інші контакти через засоби зв`язку чи електронні комунікації з ОСОБА_6 особисто або через третіх осіб; направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників у Черкаському міському центрі соціальних служб.

Окрім цього, рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.04.2025 у справі № 712/4372/25 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, яким визначені наступні заходи тимчасового обмеження його прав: заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці постійного фактичного проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань ближче 200 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-яких спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Дане рішення про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Проте, ОСОБА_5 , будучи належним чином ознайомлений з вищевказаним вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.04.2025 у справі №707/1087/25 та рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.04.2025 у справі №712/4372/25, що підтверджується його особистим підписом, 11.07.2025 та 07.10.2025, у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, маючи умисел на невиконання обмежувального припису та обмежувальних заходів, усвідомлюючи, що згідно з вище вказаним вироком та рішенням суду йому заборонено перебувати в місці постійного фактичного проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та наближатись на відстань ближче 50 та 200 метрів до її місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , знаходився за вказаною адресою проживання останньої, чим порушив вимоги обмежувального припису, передбаченого рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 09.04.2025 та обмежувальних заходів визначеними вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.04.2025.

Разом з тим, ОСОБА_5 , маючи умисел не невиконання обмежувального припису та обмежувальних заходів, усвідомлюючи, що згідно з вище вказаним вироком та рішенням суду йому заборонено вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку чи електронні комунікації особисто або через третіх осіб, в період часу з червня 2025 по серпень 2025, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, здійснював листування з останньою за допомогою застосунку «Вайбер», чим порушив вимоги вказаного обмежувального припису та обмежувальних заходів.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Учасники процесу не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, пояснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, провів судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненому кримінальному проступку, підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті, щодо вчинених ним діянь, однак відмовився давати пояснення по суті. Суд приймає до уваги право обвинуваченого не свідчити проти себе. Разом з тим, підтвердив, що всі інкриміновані йому дії, він вчинив, у скоєному щиро розкаюється.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст. 390-1 КК України – умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України та обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосований судом.

Підстав, у відповідності до ч. 3ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також мотиви суду при призначенні покарання

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 ,передбачені ст. 66 КК України – не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 ,передбачені ст. 67 КК України – не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий: 09.04.2025 вироком Черкаського районного суду Черкаської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, офіційно не працює, є пенсіонером по інвалідності, 2 група, довічно, неодружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколого не перебуває.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи із засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу, мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності, обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 суд враховує відсутність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Окрім того суд враховує, що ОСОБА_5 , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є пенсіонером по інвалідності, 2 група встановлена довічно.

Санкцією ст.. 390-1 КК України передбачено покарання у виді у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

У відповідності до ч. 3 ст.61КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

На момент розгляду кримінального провадження ОСОБА_5 встановлена друга група інвалідності довічно, а тому обмеження волі до нього не застосовується.

У відповідності до ч. 5 ст.59-1КК України пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 09.04.2025 ОСОБА_5 засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України.

У зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України, під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду, зазначений вид покарання не може бути застосований до ОСОБА_5 . Альтернативного покарання (крім обмеження волі, яке не може бути застосовано до ОСОБА_5 з вищезазначених причин) - ст.390-1КК України не визначає.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в абзаці 7 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності підстав, відповідно до ст. 7 КПК України повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Оскільки судом не встановлено підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 390-1 КК України, а передбачений санкцією цієї статті вид покарання не може бути до нього застосований як до особи, що має другу групу інвалідності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання, передбаченого санкцією ст.. 390-1 КК України, у зв`язку з відсутністю процесуальної можливості призначення покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки покарання, передбачене санкцією ст.. 390-1 КК України, не може бути застосовано до ОСОБА_5 та він звільняється від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 390-1 КК України, у суду відсутні підстави для призначення йому покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався та підстав для його обрання немає.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ст.. 390-1 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, передбаченого ст.. 390-1 КК України, у зв`язку з відсутністю процесуальної можливості призначення йому покарання, передбаченого санкцією цієї статті.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили:

-аудіо файл з повідомленням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по спеціальній лінії 102, по факту події, що мала місце 11.07.2025 року, який міститься на диску лазерної системи зчитування «DVD-RAxent 4.7 GB 16X 120 min», що зберігається при матеріалах кримінального провадження №12025255330000751 від 16.07.2025 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

-копії скриншотів листування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3-х арк., що зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12025255330000751 від 16.07.2025 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

-фотозображення характеристик та ідентифікуючих ознак мобільного телефону марки ZTEBladeA55, моделі Z2450, чорного кольору на 3-х арк., що зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12025255330000751 від 16.07.2025 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1