Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №691/1635/25 — Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1635/25

провадження № 3/691/11/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., при секретарі судових засідань Шмунь Н.В., за участю прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Початенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення №691/1635/25 провадження №3/691/11/26, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с.Старосілля Черкаського району Черкаської області, українка, громадянство України, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , місце роботи Мліївська сільська рада Черкаського району Черкаської області, депутат,

за ч.1ст. 172-6 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-

встановив:

ОСОБА_1 , будучи депутатом Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області та відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2025, а декларація фактично подана 11.11.2025, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення.

У судовому засіданні учасники процесу не заперечили проти підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, дослідивши матеріали судової справи та оцінивши надані суду докази на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, робить висновок про підстави для застосування вимог с.36 КУпАП та наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст. 172-6 КУпАП, в силу наступного.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність .

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За змістом статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", корупція це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей. В рішенні Конституційного Суду України від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов`язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов`язків. Таким чином, при розгляді справи про корупційне правопорушення, обов`язково має встановлюватись умисний характер вчиненого. З об`єктивної сторони дане корупційне правопорушення характеризується умисною формою вини, а саме, прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб`єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні.

За нормами статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно п.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

За змістом ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Із змісту вивчених письмових доказів у справі про адміністративне правопорушення №691/1625/25 провадження №3/691/11/26 судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до пп. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до рішення Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області №1-1/VIII від 30 листопада 2020 року «Про початок повноважень депутатів Мліївської сільської ради» ОСОБА_1 набула повноважень депутата Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області по виборчому округу №7.

У розумінні «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. З 01 січня до 31 березня 2025 року включно суб`єкти декларування повинні були подати щорічні декларації за 2024 звітний період (крім тих, які мають право на відтермінування).

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не припиняла повноваження депутата Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області за матеріалами судової справи №691/1635/25 провадження №3/691/11/26, то граничним терміном подачі декларації щорічна за 2024 рік є 31 березня 2025 року.

Управлінням стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного Державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, і установлено, що ОСОБА_1 лише 11 листопада 2025 року в порушення вимог ч.1ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (щорічна).

Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 , вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, а саме: протоколом №641/2025 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 25 листопада 2025 року (а. с.2-10); копією рапорту ДСР НПУ №44887-2025 від 12 листопада 2025 року про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за формою щорічна (а.с. 13); копією декларації з електронного ресурсу ЄДРД щодо дати публікації декларацій ОСОБА_1 (а.с.14-18); копією листа ДСР НПУ №115441-2025 від 10 жовтня 2025 року про причини несвоєчасного подання декларації (а.с.19-22);копією відповіді Мліївської сільської ради №1396/02-27 від 13 жовтня 2025 року про несвоєчасне подання декларацій депутатами (а.с.23-30).

Обставин, які б об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно подати декларації за формою щорічна чи поважність причин, які б цьому перешкоджали, в ході розгляду справи не встановлено, жодних доказів в заперечення цих фактів суду, особою, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності не надано.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнала.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, остільки вважає, що такий вид стягнення сформує у неї звичку законослухняної поведінки.

Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.68 Конституції України, ст.ст.8, 83 Закону України «Про державну службу», ст.ст.3,45 Закону України «Про запобігання корупції», Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 №1975-VIІІ, ст. ст. 176-2 ч.1, 1, 9, 23, 33, 34,35,36, 40-1, 254, 248, 249, 251, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень) грн. 00 коп. із стягненням на користь Держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в прибуток Держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 і ч.1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Направити постанову до Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та ОСОБА_1 для відому і виконання.

Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне

правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання

апеляційної скарги.

Суддя О. М. Савенко