Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №572/295/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 572/295/26

Провадження № 2-а/572/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Ведяніної Т. О.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу № 572/295/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача адвокат Козінцева Л.В. звернулася в інтересах позивача ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Житомирській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№ 6299765 від 07.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події адміністративного правопорушення, також стягнути судові витрати.

Представником позивача в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 07 грудня 2025 року о 19 год. 10 хв. поліцейським Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області Дикуном В.Л. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофору та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вважає дану постанову протиправною та такою що підлягає скасуванню. Так, у м.Звягель та рухаючись за встановленим маршрутом, ОСОБА_1 керуючи автобусом марки «Astromega Van Hool» із державним номерним знаком НОМЕР_1 під`їжджав до перехрестя вулиць на зелений миготливий сигнал світлофора, який відповідно до Правил дорожнього руху дозволяє рух. Після того, як автобус безпосередньо перетнув лінію розмітки 1.12 (стоп-лінія) відбулося увімкнення жовтого сигналу світлофора, що об`єктивно унеможливлювало застосування екстреного гальмування без порушення вимог пункту 8.10 Правил дорожнього руху України, а також без створення перешкод та потенційно аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху. ОСОБА_1 завершуючи маневр проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофору діяв з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху згідно п.8.11 Правил дорожнього руху. Із відеозапису, який був продемонстрований на місці зупинки для водія , не вбачається факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. На відеозапису відсутня чітка фіксація моменту перетину автобусом лінії розмітки 1.12 (стоп-лінії) саме на жовтий сигнал світлофора, що є обов`язковим елементом для кваліфікації дій за ч.2 ст.122 КУпАП. Крім того, відеозапис, здійснювався з транспортного засобу працівників поліції, які рухалися позаду автобуса, у зв`язку з чим об`єктивно унеможливлюється фіксація моменту перетину стоп-лінії передньою частиною транспортного засобу. Відеозапис не дозволяє достовірно встановити обставини події та не може вважатися належним і допустимим доказом. Просять скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області Яремчуком О.В. подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого він вказує, що відносно позивача була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора. Дане порушення було зафіксовано на відео і відео доказ долучено до матеріалів відзиву. Відеозаписи здійснені на підставі ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не надав доказів своєї невинуватості. Відповідач вважає, що постанова винесена правомірно, тому просить в позові відмовити.

13 лютого 2026 року від представника позивача адвоката Козінцевої Л.В. надійшла відповідь на відзив відповідно до якої вказують, що відповідач у своєму відзиві формально зазначає, що факт порушення Правил дорожнього руху нібито підтверджується матеріалами справи, однак не наводить жодного належного аналізу цих матеріалів та не спростовує ключових доводів позивача, які викладені у позовній заяві. Посилання відповідача на наявність постанови про адміністративне правопорушення не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 , оскільки ця постанова є предметом оскарження і не має наперед встановленої доказової сили. ОСОБА_1 завершуючи маневр проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофору, діяв з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху згідно п.8.11. Правил дорожнього руху. У зв`язку з цим, у його діях відсутнє порушення пункту 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України, а отже відсутні й підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. До аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у Постанові по справі №671/1926/22 від 15.02.2023 року, у Постанові по справі №676/4518/25 від 21.10.2025 року. Натомість, у своєму відзиві відповідач повністю ігнорує положення пункту 8.11 Правил дорожнього руху, який передбачає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Жодних контраргументів або доказів, які спростували б ці обставини відповідач не навів. Надані відповідачем відеозаписи не містять чіткої та беззаперечної фіксації моменту перетину стоп-лінії транспортним засобом марки «VAN HOOL ASTROMEGA» з н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 саме на заборонений сигнал світлофора; зйомка здійснювалася зі службового автомобіля, який рухався позаду автобуса, що об`єктивно унеможливлює визначення відстані до стоп-лінії у момент зміни сигналу світлофора. При цьому сам по собі факт руху транспортного засобу на жовтий сигнал світлофора не утворює складу адміністративного правопорушення без встановлення можливості безпечної зупинки перед стоп-лінією без застосування екстреного гальмування, як того прямо вимагає пункт 8.11 Правил дорожнього руху України. Таким чином, відповідачем на якого покладено обов`язок доказування, будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, а тому постанова серії ЕНА №6299765 від 07.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами , відповідно до ч.5 ст.262 КАС України.

В даному випадку спір між позивачем та відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, виник з приводу оскарження рішення відповідача (індивідуального акту) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вказані правовідносини регламентуються нормами КУпАП, Закону України «Про національну поліцію».

Із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6299765 від 07.12.2025 року, винесеної поліцейським Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області Дикуном В.Л.., встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн.

Відповідно до вказаної постанови – ОСОБА_1 в порушення вимог п.8.7.3. ґ Правил дорожнього руху України о 19 год. 10 хв. 07 грудня 2025 року в м.Звягель Новоград-Волинський район, по вул.Житомирська,11 керуючи автобусом марки «Astromega Van Hool» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.

Позивач посилається на ті обставини, що перетинання лінії розмітки 1.12 відбулося ще до увімкнення жовтого сигналу світлофора, що унеможливлювало застосування екстреного гальмування.

Згідно із ч.2 ст.122 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає, в тому числі, за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Відповідно до п. 8.7 ПДР України світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

Крім цього, згідно п. 8.7.3.ґ ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Саме порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху інкриміновано відповідачем позивачу, відповідальність за яке і передбачено ч.2 ст.122 КУпАП.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що до основних повноважень поліції відносяться, в тому числі: вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.

Відповідач в обґрунтування заперечень посилається на ті обставини, що поліцейським безпосередньо було виявлено правопорушення, вчинене позивачем.

Як вбачається із матеріалів справи, постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6299765 від 07.12.2025 року винесена уповноваженою на те посадовою особою, а також за формою і змістом відповідає вимогам ст. ст. 255,256,283 КУпАП.

Крім того, з оглянутого відеозапису долученого представником відповідача, вбачається, що дійсно транспортний засіб марки «Astromega Van Hool» із державним номерним знаком НОМЕР_1 проїхав на заборонений «жовтий» сигнал світлофора. Автомобіль під`їжджав до регульованого перехрестя вже з мигаючим зеленим сигналом, і почав рух на жовтий сигнал світлофора, не зупинив не зупинився та проїхав його. На відеозапису зафіксовано пояснення позивача стосовно того, що він під`їжджаючи до перехрестя був ще мигаючий зелений сигнал світлофора, тому щоб не створювати аварійну обстановку проїхав на жовтий сигнал . Даному водієві були надані відео докази порушення ним правил дорожнього руху.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд приймає у якості належного та допустимого доказу відеозапис подій, що був наданий відповідачем.

Доводи позивача з приводу того, що він мав право здійснити проїзд перехрестя у відповідності до п. 8.11 Правил дорожнього руху, то судом встановлено, що проїзд перехрестя мав місце на жовтий сигнал, що не забезпечує безпеку дорожнього руху та відповідно до п. 8.11 Правил не надавало водію можливості рухатися.

Також, слід зазначити, що позивач зобов`язаний був на мигаючому зеленому сигналі світлофору зменшити швидкість, оскільки зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнений сигнал, який забороняє рух, та здійснити повільне гальмування і зупинитися на жовтий сигнал світлофору. Однак, ОСОБА_1 , як вже зазначалося вище, здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора.

Посилання сторони позивача на той факт, що він мав право здійснити проїзд на жовтий сигнал світлофора, оскільки у разі екстреного гальмування могла бути створена аварійна ситуація не може бути належним. Адже, враховуючи те, що як вже зазначено вище, зеленим миготливим сигналом світлофора було здійснено відповідне попередження, а враховуючи рух автомобілів, дозволену швидкість автомобілів в межах населеного пункту та те, що з відео вбачається, що транспортні засоби рухались із такою швидкістю та інтервалом, яка дозволяла реагувати на сигнали світлофора, зменшувати швидкість, здійснювати зупинку.

Однак, жодної причини, яка б унеможливлювала зупинку керованого позивачем транспортного засобу на перехресті перед світлофором на його забороняючий сигнал, позивачем не наведено.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, ч.4 ст.161 КАС України передбачає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оскаржуваній постанові, тому доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є необґрунтованими.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем було надано до суду докази в підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена правомірно, є законною та скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, ст.ст. 280, 284, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області ( місце знаходження: м.Житомир вул.Старий Бульвар,5/37) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: