Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №200/10336/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №200/10336/25

Суддя: Блохін Анатолій Андрійович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року справа №200/10336/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 200/10336/25 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не поновлення нарахування та виплати пенсії за вислугу років з листопада 2014 року; зобов`язання відновити нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 7 листопада 2014 року, виходячи з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення, згідно з наявною вислугою 30 років у пільговому обчисленні (відповідно до ст.13 Закону Україні № 2262-ХІІ); зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за посадою старшого оперуповноваженого СБУ, що включають усі щомісячні додаткові забезпечення (надбавки, доплати, премії) за відповідною посадою; зобов`язання виплатити одноразово однією сумою заборгованість по пенсії за період з листопада 2014 року по дату фактичного поновлення виплат з урахуванням компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, без обмеження будь-яким строком, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України №2262-ХІІ; зобов`язання здійснювати виплату заборгованості та призначеної пенсії за вислугу років шляхом перерахування коштів на банківський рахунок за вибором позивача, а саме: у Республіці Польща: 1.Отримувач: Kostyantyn Romanyuk, Назва банку: PKO Bank Polski S.A., Номер рахунку (IBAN): НОМЕР_1 , SWIFT/BIC: BPKOPLPW Валюта рахунку: Польський злотий (PLN) 2.Отримувач: Kostyantyn Romanyuk, Назва банку: PKO Bank Polski S.A., Номер рахунку (IBAN): НОМЕР_2 , SWIFT/BIC: BPKOPLPW Валюта рахунку: Євро (EUR) в Україні: 3. Отримувач: Романюк Костянтин Станіславович Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК” Номер рахунку(IBAN): НОМЕР_3 Валюта рахунку: ОСОБА_2 (UAH).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом приведення позовної заяви відповідно до вимог статті 160 КАС України стосовно позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з наданням відповідних доказів, подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку і зазначенням інших підстав для його поновлення та докази поважності причин його пропуску.

В установлений судом строк позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк та витребувати довідки про грошове забезпечення від Департаменту господарського забезпечення СБУ. Заява обґрунтована тим, що позивач не виявляв пасивної поведінки, протягом 2022-2025 років тривав судовий розгляд справи № 640/19782/22. Лише рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 р. було встановлено, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Одразу після отримання правової визначеності щодо належного суб`єкта владних повноважень позивач звернувся з даним позовом. Крім того, позивач протягом 2014-2022 років неодноразово звертався з письмовими заявами до ПФУ та Міністерства соціальної політики України з питаннями поновлення виплати пенсії, що підтверджує постійні спроби позивача відновити свої права в досудовому порядку. Крім того, зазначив, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом ПФУ, особа не обмежена будь-яким строком звернення до суду. Факт остаточної бездіяльності Відповідача зафіксовано лише у липні 2025 року, коли Позивач отримав офіційні листи-відмови ГУ ПФУ в Донецькій області (№ 26155-23829/P-02/8 0500/25 від 25.07.2025 та № 27706-24599/Р-02/8-0500/25 від 31.07.2025), з яких стало відомо про відмову в поновленні виплати пенсії. Стосовно обґрунтування позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з наданням відповідних доказів зазначив, що факт помилкового нарахування пенсії підтверджується протоколом розрахунку від 25.06.2025 року, де відповідач застосував закон №1058 замість належного Закону №2262-ХІІ. Надати оновлені довідки неможливо, оскільки вони оформлюються СБУ та направляються до ПФУ за спеціальною процедурою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 200/10336/25 у задоволенні заяви позивача про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку – відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення, згідно з наявною вислугою 30 років у пільговому обчисленні (відповідно до ст. 13 Закону Україні № 2262-ХІІ) за період з 07 листопада 2014 року по 29 червня 2025 року включно; зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за посадою старшого оперуповноваженого СБУ, що включають усі щомісячні додаткові забезпечення (надбавки, доплати, премії) за відповідною посадою – повернуто позивачеві.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви в частині вимог та прийняти нове судове рішення, яким визнати причини пропуску строку поважними, враховуючи системний збій у роботі судової влади (ліквідація ОАСК), статус позивача як міжнародного викривача корупції та тривале онкологічне лікування.

Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті в повному обсязі позовних вимог.

Зобов`язати здійснити розгляд справи іншим складом суду, враховуючи наявність обґрунтованого конфлікту інтересів судді Троянової О.В. з Позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що посилання суду на рішення КОАС як на підставу для визнання причин пропуску строку неповажними є маніпулятивним. Рішення КОАС встановило факт неналежного відповідача (ПФУ м. Київ), але воно ж одночасно є доказом того, що Позивач протягом 2022–2025 років перебував у процесі судового захисту, що є поважною причиною для поновлення строків.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача у повному обсязі. Позивачем надано відповідь на відзив відповідача, в якому просить суд доводи відповідача, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу відхилити у повному обсязі. Визнати причини пропуску строку звернення до суду (якщо суд вважатиме їх пропущеними) поважними, з огляду на безперервний процес захисту прав у справі № 640/19782/22, стан здоров`я Позивача та триваючу бездіяльність держави щодо виконання міжнародних зобов`язань.

Апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач, зокрема, просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату мені пенсії за вислугу років з 7 листопада 2014 рока, виходячи з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення, згідно з наявною вислугою 30 років у пільговому обчисленні.

Суд встановив на підставі наявного у матеріалах позовної заяви розрахунку пенсії за вислугу років від 01.12.2008 року, що основний розмір пенсії позивача становить 50% сум грошового забезпечення, виходячи з вислуги 20 років.

При цьому, позивач посилається як на підставу звернення до суду з даним позовом з дотриманням встановленого строку звернення до суду лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.09.2025 року № 38020-34150/Р-02/8-0500/25, в якому вказано, що згідно з електронною пенсійною справою позивача загальна вислуга років - 30, календарна вислуга років - 20.

Щодо дотримання строків звернення, судом першої інстанції зазначено наступне.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого процесуальним законом у спорах цієї категорії, а саме:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

Отже, вказаними нормами встановлений шестимісячний строк звернення до суду з позовом у вказаних правовідносинах.

Вирішуючи ж питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

При цьому, поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 зазначено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Верховний Суд у справі № 240/12017/19 зазначив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. За висновком Суду, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

При цьому, звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій Пенсійного фонду України з невиплати пенсії за вислугу років у справі №640/19782/22 не змінює момент, коли позивач повинен був дізнатися про порушення його прав щодо виплати пенсії за вислугу років в неналежному розмірі, а тому не є поважною причиною щодо пропуску строку звернення до суду стосовно позовних вимог про зобов`язання здійснити нарахування пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення з 07 листопада 2014 року.

Суд звертає увагу, що пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений за наявністю поважних причин, проте позивач не зазначив об`єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме з моменту отримання пенсії після її перерахунку позивач дізнався про порушення відповідачем його права на щомісячної доплати до пенсії, та відповідно з цієї дати для нього розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду.

При цьому, отримання листів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.09.2025 року № 38020-34150/Р-02/8-0500/25, від 25.07.2025 року № 26155-23829/P-02/8 0500/25, від 31.07.2025 року № 27706-24599/Р-02/8-0500/25 не змінює момент, коли позивач дізнався про порушення його прав на отримання пенсії в належному розмірі, а лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Тобто, позивач пропустив строк звернення до суду з причин, які не є поважними.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що пропуск строку звернення до суду пов`язаний з позовними вимогами стосовно нарахування пенсії, виходячи з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення, згідно з наявною вислугою 30 років у пільговому обчисленні.

Позивач звернувся із даним позовом 29.12.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Щодо позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення судом першої інстанції зазначено наступне.

Позивач у заяві зазначив, що факт помилкового нарахування пенсії підтверджується розрахунком пенсії на підставі Закону України №1058 замість Закону України №2262-ХІІ.

При цьому, позивач не надав жодних доказів порушених рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача його прав на перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за посадою старшого оперуповноваженого СБУ, що включають усі щомісячні додаткові забезпечення (надбавки, доплати, премії) за відповідною посадою, та не навів належного обґрунтування, якими саме діями, бездіяльністю або рішеннями суб`єкта владних повноважень не проведено перерахунок його пенсії за вислугу років на підставі зазначених вище довідок.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві в частині позовних вимог про зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 80% відповідного грошового забезпечення, згідно з наявною вислугою 30 років у пільговому обчисленні (відповідно до ст. 13 Закону Україні №2262-ХІІ) за період з 07 листопада 2014 року по 29 червня 2025 року включно; зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням оновлених довідок про розмір грошового забезпечення за посадою старшого оперуповноваженого СБУ, що включають усі щомісячні додаткові забезпечення (надбавки, доплати, премії) за відповідною посадою.

З висновком суду першої інстанції частково не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом установлено, що позивач отримує пенсію за нормами Закону України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( далі Закон № 2262).

Відповідно до приписів статті 1-1 Закону № 2262 законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно частини 2 статті 46 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви в частині вимог.

Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 200/10336/25 – скасувати, а справу № 200/10336/25 – направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повне судове рішення – 26 березня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua