Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №549/17/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/17/26

Провадження № 1-кп/549/13/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів – ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

потерпілого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи кримінальне провадження №12026175580000006 від 08.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Чорнухи Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою базовою освітою, не працює, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 07.01.2026, близько 16 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні, де ОСОБА_6 здійснює ремонт мобільних телефонів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після того як наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6 , виявив на столику банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 облаштовану чіпом безконтактної оплати, яка згідно ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБ України від 05.11.2014 №705, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку належну ОСОБА_6 та вирішив її викрасти.

Після цього, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що після нанесеного удару ОСОБА_6 підіймався з підлоги та не бачив його дії, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав вищевказану банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , належну потерпілому ОСОБА_6 , якою в подальшому розпорядився на власний розсуд, а саме поклав до кишені та разом з викраденим покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 357 КК України, а саме незаконне заволодіння офіційним документом.

Начальник Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 вважав за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визначивши наступний порядок дослідження доказів: допитати обвинуваченого, дослідити характеризуючі матеріали на особу обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні тим, що викладені в обвинувальному акті та не заперечував проти розгляду обвинувального акта відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за правилами, передбаченими ч.3 ст.349 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування. Надав суду показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що він у приміщенні, де ОСОБА_6 здійснює ремонт мобільних телефонів, яке розташоване в селищі Чорнухи Лубенського району Полтавської області виявив на столику банківську картку АТ КБ «Приват Банк», яку згодом таємно викрав. Проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечував.

Докази його вини, здобуті досудовим розслідуванням визнав повністю і не оспорював. Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції, не заперечує щодо здійснення судового розгляду за правилами, передбаченими ч.3 ст.349 КПК України.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд знаходить їх достатніми та істинними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд, враховуючи згоду обвинуваченого, думку прокурора, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотиви кримінального проступку, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували. У суду не виникало сумнівів у добровільності позицій сторін.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документа.

Ухвалою Чорнухинського районного суду від 20 січня 2026 року кримінальне провадження в ч.1 ст. 125 КК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України в зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

При призначені покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, а саме: за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність відомостей про перебування на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога в КНП «Чорнухинська лікарня Чорнухинської селищної ради», на обліку центру пробації не перебуває, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, особи винного, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_5 за час досудового розслідування та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, зробив для себе належні висновки, а тому, беручи до уваги, зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 357 КК України, за якою кваліфіковано його діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувався підстав для його обрання до набрання вироком законної сили судом не встановлено, відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 369, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: банківська картка АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 вилучена в ОСОБА_5 , яку передано під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , вважати повернутою власнику.

DVD-R диск із відеозаписом з магазину «Аврора», що розташований за адресою: вул.Центральна,17 селище Чорнухи від 11.01.2026 залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12026175580000006 від 08.01.2026.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1