Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №553/2593/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2593/25

Провадження № 3/553/14/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.03.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду м. Полтави Ткачук Ю.А., за участю захисника Зеленського С.В., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Полтави, надійшли матеріали про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 15.06.2025 близько 03 год. 14 хв. в м. Полтаві, по вул. Богдана Хмельницького, 5/2, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки з застосуванням приладу Drager ALCOTEST 7510, результат огляду позитивний 1.21‰, з результатом огляду погодився. Огляд проводився із застосуванням технічних засобів відеозапису, а саме бодікамери №468914, згідно з постановою КМУ «1103 від 17.12.2008, зі змінами від 20.01.2023, внесеними постановою КМУ №51, та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Захисник просив визнати причини його неявки, пов`язані із проходженням військової служи, поважними та провести судовий розгляд без його участі.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, а також те, що інтереси особи під час судового розгляду представляє захисник, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Зеленський С.В. заперечував щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , підтримав подані письмові заперечення, та зазначав, що проведення огляду на встановлення алкогольного сп`яніння проводилось з суттєвими порушеннями. Так, з наданого суду відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє, що випив лише келих пива, тобто не перебував в забороненому стані алкогольного сп`яніння. На відеозаписі не зафіксовані зазначені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння. На питання поліцейського про згоду із результатом дослідження ОСОБА_1 відповідає «ні», однак йому не запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Крім того, під час проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера, ОСОБА_1 видихає дим з цигарки, що могло вплинути на результат.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи захисника, суд вважає встановленим таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є, зокрема, керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до розділу І пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп`яніння, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями пункту 3 розділу І вищезазначеної Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

З урахуванням того, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення саме п.п. А п. 2.9 ПДР України, предметом розгляду у справі є встановлення факту керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362229 від 15.06.2025;

-карткою обліку адімінстративного правопорушення від 15.06.2025;

- чеком приладу Drager ALCOTEST 7510 доданим до протоколу серії ЕПР1 №362229 від 15.06.2025;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-довідкою УПП ДПП від 16.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався.

- відеозаписами, зробленими 15.06.2025 за допомогою нагрудних відеокамер поліцейських, які записані на dvd-диску і знаходяться в матеріалах справи, та на яких зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та момент його зупинки, повідомлення працівникам поліції ОСОБА_1 про наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю із порожнини рота, та пропозицію пройти огляд на встановлення алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера або в закладі охорони здоров`я. В подальшому водій ОСОБА_1 , визнавши, що випив келих пиава, намагався уникнути проходження огляду пропонуючи працівникам поліції неправомірну вигоду, вмовляючи та в подальшому висловлюючи докори в бік працівників поліції. Згодом, водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці за допомогою алкотестера, та після встановлення результату 1.21‰, з результатом огляду погодився та відразу підписав чек приладу. Згодом, під час подальшого спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив що випив три чарки коньяку та дві пляшки пива.

Щодо доводів сторони захисту стосовно того, що поліцейськими було виявлено та названо формальні ознаки алкогольного сп`яніння, без їх підтвердження, відповідно до п.3 Розділу І Інструкції, суд зазначає, що виявлення ознак сп`яніння відноситься до дискреції співробітників поліції, оскільки відповідно до ст. 6 КУпАП працівники поліції здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Крім того, відповідно до Закону України «Про поліцію» Національна поліція - орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Отже, саме на співробітників поліції покладено обов`язок, при виявленні в водія ознак сп`яніння, пропонувати та проводити відповідний огляд із використанням спеціальних технічних засобів.

Доводи захисника щодо не надання правопорушнику пройти альтернативні види дослідження на встановлення алкогольного сп`яніння є безпідставними. З відеозапису судом було встановлено, що про незгоду із результатом алкотестеру повідомляє пасажир автомобілю Ford, н.з. НОМЕР_2 , який перебуває в значно сильному стані алкогольного сп`яніння. Натомість ОСОБА_1 не заперечуючи факт вживання алкоголю, погоджується з результатами огляду, що відразу підтверджує особистим підписом та не наполягає на проведені огляду в закладі охорони здоров`я.

Разом з цим, суд зазначає, що посилання адвоката на паління ОСОБА_1 цигарок під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не заслуговує на увагу, оскільки ані у Інструкції, ані у КУпАП не передбачено обов`язкової заборони паління тих чи інших сигарет (цигарок), кальянів та інших тютюнових виробів за певний проміжок часу або без такого до проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Як наслідок, роз`яснення таких вказівок не входить до повноважень співробітників патрульної поліції згідно з діючого законодавства.

Крім того, на відеозапису не зафіксовано видихання ОСОБА_1 під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager тютюнового диму.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновку суду про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

Отже, суд вважає доведеним, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в вигляді 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283-285 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

Роз`яснити що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня винесення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанова суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук