Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №534/3646/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/3646/25

Провадження №1-кп/534/365/25

В И Р О К

Іменем України

25 березня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025175520000297 від 21.11.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Салівка, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянина України, українця, пенсіонера, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та непрацездатних осіб, місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України,

встановив:

До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

(1) Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. 20.11.2025 близько 12 год 00 хв, ОСОБА_4 знаходився за місцем проживання: АДРЕСА_2 , де у нього виник конфлікт із ОСОБА_5 , під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . У ході конфлікту ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння тілесного ушкодження, підійшовши до ОСОБА_5 , яка знаходилася на кухні, взяв до правої руки металеву сковорідку після чого здійснив нею один удар по верхній частині голови потерпілої.

Унаслідок дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження увиді забійної рани в тім`яній ділянці справа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та що підтверджується висновком судово-медичної експертизи .

1.2. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, зокрема, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

(2) Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

2.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, зазначив, що обставини правопорушення викладені в обвинувальному акті вірно. Під час допиту обвинувачений дав показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), подібні тим, що зазначені в обвнувальному акті (див пункт 1.1 цього вироку). Також зазначив, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_6 . Деякий час проживав у потерпілої в СТ «Мічурінець» 4 алея, буд. 415. Наразі повернувся до дружини, з якою проживає в с.Пришиб.

2.2. Згідно з ч. 3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

2.3. Враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , думку прокурора, обвинуваченого, які зазначили, що бажають закінчити судовий розгляд без дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин згідно з ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд пересвідчився, що обвинувачений розуміє зміст обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, роз`яснив, що в цьому випадку останній позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому, у відповідності до вимог ч.4 ст. 349 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

2.4. Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні означеного кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

2.5. Таким чином, зіставляючи дії, вчинені обвинуваченим, із диспозицією частини другої статті 125 КК України суд доходить висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що полягає в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

(3) Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

3.1. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлені.

3.2. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Суд не приймає доводи сторони обвинувачення стосовно такої обтяжуючої обставини як вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, позаяк обвинувачений перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою, ОСОБА_6 (див пункт 2.1 ціого вироку). Цей факт, з огляду на норми статті 25 СК України виключає сімейні відносини обвинуваченого з потерпілою (постанова ВС від 25.04.2019 у справі №759/4596/18, постанова ВС від 13.05.2024 у справі №727/8026/23, справи щодо факту проживання однією сім`єю).

(4) Мотиви призначення покарання.

4.1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

4.2. Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують покарання.

4.3. Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальні правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

4.4. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03) де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, та має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

4.5. Суд дослідив дані про особу обвинуваченого та встановив, що останній пребуває в шлюбі з ОСОБА_7 , який зареєстровано 28.06.1986 Пришибською с/Радою, що слідує з відмітки в паспорті обвинуваченого. На обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, що підтверджено довідкою КНП «ЛІЛ І рівня м.Горішні Плавні» від 26.11.2025 №1013/01-14.

4.6. Згідно з довідкою-характеристикою від 26.11.2025 ОСОБА_4 за період проживання скарг від сусідів не надходило, конфліктних ситуацій з сусідами і мешканцями села не зафіксовано, не порушував громадський порядок, до адміністративної відповідальності не притягався.

4.7. Зважаючи на інформацію від 02.12.2025, наданою УІАП ГУНП в Полтавській області, вважається таким, що не має судимості.

4.8. При призначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно із класифікацією злочинів, є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, що обвинувачений не працює, досяг пенсійного віку, є пенсіонером, процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, думку прокурора щодо призначення покарання обвинуваченому.

4.9. Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім є покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді пробаційного нагляду.

4.10. Відповідно до ч.1 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів.

4.11. Таке покарання, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення відповідатиме принципу індивідуалізації покарання та буде достатнім для виправлення обвинуваченого. Розглядаючи можливість призначення більш м`яких покарань в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, ураховуючи заборони, визначені статтями 56 (частина 3),57 (частина 2) КК України, суд вказує, що обвинувачений є пенсіонером, тому призначення покарання у виді штрафу, громадських та виправних робіт не може братися судом за основу.

4.12. Підстав для застосування положень статей 69 та 691 КК України суд не знаходить.

(5) Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Цивільний позов у справі відсутній.

5.2. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

5.3. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

5.4. Процесуальні витрати по справі відсутні.

6. Керуючись ст ст. 349 (ч.3), 370, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд, =

ухвалив:

1. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

2. Відповідно до пп 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

3. Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

4. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

7. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

8. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8