Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №363/5741/25 — Вишгородський районний суд Київської області

24.03.2026 Справа № 363/5741/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого – судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 липня 2016 року вона з відповідачем уклала шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сімейне життя між ними не склалося, та шлюбно-сімейні відносини фактично припинено. Зазначила, що на даний час дитина проживає із нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач є працездатним, а тому має можливість надавати допомогу на утримання дитини. Інших стягнень з відповідача не проводиться. Вважаючи збереження сім`ї неможливим, позивач просить шлюб розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти та утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 12.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, у якій заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, своїм правом на подання відзиву не скористався, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні установлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 19 липня 2016 року у Вишгородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 168, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 19.07.2016 року.

У сторін народилась дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09 серпня 2017 року.

Дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Шлюб подружжя на даний час носить формальний характер, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства і не мають спільного бюджету, примирення між ними стало неможливим.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому відповідно до ст. 112 СК України шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд дійшов таких висновків.

Відповідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВРУ № 789-ХП від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховуються дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що наразі дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, на відповідача, як на батька покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить зі змісту позовних вимог, та у відповідності до ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я дитини, стан здоров`я відповідача, його матеріальне положення, який у силу свого віку є працездатним, а також той факт, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд доходить до переконання, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за позовною вимогою про стягнення аліментів у розмірі 1 211,20 гривень, також підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у розмірі 1 211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 110-113, 181-183 СК України, ст. 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 19 липня 2016 року у Вишгородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 168 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, а саме з 30 вересня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя: Д.А.Свєтушкіна