Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №362/9835/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 24 березня 2026 р.

Справа: №362/9835/25

Суддя: Попович О. В.

справа № 362/9835/25

провадження № 2/362/1475/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Суд установив:

Суть і підстави позову. Позиція учасників справи

17 грудня 2025 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 (надалі також відповідач, ОСОБА_2 ) на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі також ОСОБА_3 ), в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення останньою 23-х річчя за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Позов обґрунтований тим, що донька сторін навчається на другому курсі ступеня вищої освіти «бакалавр» денної форми навчання за спеціальністю «менеджмент» навчально-наукового інституту Європейська школа бізнесу Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний Європейський Університет», вартість навчання в якому складає 28’000,00 грн. у рік. Пославшись на приписи статей 199, 200 СК України, наполягаючи на необхідності забезпечення дочки всім необхідним для навчання й указавши, що відповідач є фізично здоровим, працює на ТОВ «Українсько-словенське спільне підприємство «Київський обласний хлібопекарський комплекс» і має регулярний стабільний дохід, позивач вважає, що з відповідача належить стягувати аліменти в заявленому розмірі.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги визнав частково. Так, відповідач зазначив, що не заперечує свого обов`язку утримувати дочку на період її навчання, водночас висловив такі зауваження. Відповідач уважає, що згідно з довідкою навчального закладу терпін закінчення навчання дочки зазначений 01 липня 2028 року, а тому саме ця дата має бути кінцевим днем стягнення відповідних аліментів. Також відповідач зазначив, що дня нього 1/4 частина всіх видів доходу є значною і поставить його сім`ю у скрутне становище. Так, відповідач послався на те, що з 14 лютого 2017 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також навчається та потребує коштів на забезпечення. До того ж відповідач зазначив, що його дружина ОСОБА_4 є людиною з інвалідністю ІІІ групи довічно, отримує мінімальну пенсію. Крім того, відповідач послався на незадовільний стан власного здоров`я. Тому відповідач зазначив, що як він, так і його дружина мають проблеми зі здоров`ям і, як наслідок, потребують значних коштів для періодичного лікування та підтримання стану здоров`я. З цих підстав відповідач погодився виплачувати позивачці аліменти на утримання їхньої доньки на період її навчання у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу, вважає такий розмір аліментів законним і справедливим.

Третя особа заяв по суті до суду не подавала.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Суд установив, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 16 січня 2008 року серії НОМЕР_1 .

До повноліття доньки відповідач сплачував аліменти відповідно до судового наказу, виданого 28 лютого 2019 року Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі № 362/750/19 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2019 року.

ОСОБА_3 є студенткою 2-го курсу навчання ступеня вищої освіти «бакалавр» денної форми навчання за спеціальністю «менеджмент» навчально-наукового інституту Європейська школа бізнесу Приватного закладу вищої освіти «Міжнародний Європейський Університет», що підтверджується довідкою зазначеного навчально-наукового інституту від 18 листопада 2025 року № 173/25.

Відповідно до договору про навчання від 25 липня 2024 року (а.с.15-19) та додаткової угоди до нього від 28 серпня 2025 року (а.с.13-14) вартість навчання ОСОБА_3 становить 28’000,00 грн. у рік.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось відповідачем, що станом на дату подання позову донька сторін спору проживає разом із позивачем і перебуває на її утриманні.

Своєю чергою, ОСОБА_2 з 14 лютого 2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб від 14 лютого 2017 року. Остання є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням. Від шлюбу подружжя має дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження від 30 листопада 2017 року серії НОМЕР_2 ).

Відповідачем також надано ряд медичної документації на підтвердження стану його здоров`я.

Нормативно-правове регулювання та мотиви суду

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Конструкція даної статті передбачає обов`язок батьків утримувати своїх дітей, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, надавати таку допомогу до досягнення ними двадцяти трьох років або до припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Указаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Оскільки донька сторін є студенткою, навчається на денній формі навчання, вона обмежена у можливості самостійно забезпечувати себе та потребує матеріальної допомоги також з боку батька.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню доньку, яка продовжує навчатися, суд не встановив наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітньої доньки.

Однак, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на повнолітню доньку, суд, урахувавши відповідно до статті 182 СК України стан здоров`я відповідача, наявність у нього іншої малолітньої дитини, а також беручи до уваги, що нинішня дружина відповідача є особою з інвалідністю ІІІ групи, вважає, належним, достатнім і справедливим розміром аліментів буде 1/5 частина його заробітку (доходу).

В іншій частині аргументі відповідача суперечать вимогам СК України та судом до уваги не беруться.

Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 (однієї п`ятої) частини його заробітку (доходу) щомісячно з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з 17 грудня 2025 року і до досягнення дитиною 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

3. Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Дата складення повного судового рішення: 25 березня 2026 року.

Суддя О.В. Попович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua