Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №288/35/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/35/26

Провадження № 2/288/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

за участю секретаря судового засідання - Франчук Ю.О.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі- відповідач) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій вказує, що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мала Волиця Попільнянського району Житомирської області, помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач доводиться ОСОБА_3 рідною племінницею, оскільки є донькою рідної сестри померлого ОСОБА_4 , вона є спадкоємицею за заповітом, складеним ОСОБА_3 в селі Сокільча 30.05.2012 року, посвідченим секретарем Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області Хмара Т.В. 30.05.2021 року за реєстровим № 3 складеного зі слів ОСОБА_3 , відповідно до змісту якого останній заповів своїй племінниці ОСОБА_2 все своє майно, яке на день смерті буде йому належати, в тому числі житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Про існування заповіту позивач дізналась 28.05.2025 року від своєї двоюрідної сестри, рідної доньки померлого, яка передала їй заповіт.

Таким чином позивач має право на успадкування всього майна, належного померлому дядькові, в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 18225856010100100010, площею 0,62 га, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Попільнянський (на даний час Житомирський) район, село Маркова Волиця та розташованого на ній житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .

04.06.2025 року ОСОБА_2 належним чином зробила та оформила заяву про прийняття спадщини за заповітом після померлого дядька, яку через засоби Укрпошти надіслала 19.06.2025 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П., яким було оформлено спадкову справу № 04-2025 та здійснено реєстрацію у Спадковому реєстрі спадкової справи № 74255789 щодо спадкодавця ОСОБА_3 .

Проте, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

До того часу позивач не зверталась до нотаріуса з питань оформлення спадщини після померлого дядька, оскільки знала, що у нього є спадкоємець за законом першої черги – його донька ОСОБА_5 .

Станом на 29.10.2025 року позивач є єдиною особою, яка подала заяву на прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 .

На замовлення позивача було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також на її замовлення була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 05.11.2025 року, кадастровий номер 18225856010100100010 площею 0,62 га.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що причини пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини є поважними та такими, що не залежали від її волі.

Позивач просить визначити їй додатковий строк, у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого приблизно 15.10.2022 року ОСОБА_3 .

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, судові витрати покладає на позивача.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати без участі представника селищної ради згідно вимог чинного законодавства, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17 жовтня 2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 помер приблизно 15 жовтня 2022 року, про що складено відповідний актовий запис № 19625. /а.с. 13/

Відповідно до заповіту, посвідченого 30 травня 2012 року секретарем Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області Хмара Т.В., ОСОБА_3 все своє майно заповідає своїй племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт зареєстровано в реєстрі № 3. /а.с. 14/

Згідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04 листопада 1983 року Печерським відділом ЗАГС міста Київ, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , запис за № 1930. /а.с. 20/

Як вбачається з заяви від 28 листопада 2025 року, ОСОБА_5 підтверджує, що 28.05.2025 року вона дізналась про наявність заповіту, виданого її батьком ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , посвідченого 30.05.2012 року Хмара Т.В., секретарем Сокільчанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області за реєстровим № 3, про що негайно повідомила ОСОБА_2 та якій власноручно передала його 03.06.2025 року. /а.с. 21/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05 березня 1976 року, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , запис за № 231. /а.с. 22/

Згідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 28 червня 1978 року Центральним палацом одруження міста Києва, ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_11 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_12 », запис за № 2872./а.с. 23/

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 20 серпня 1988 року відділом ЗАГС Ленінського райвиконкому міста Київ, ОСОБА_13 20 серпня 1988 року уклала шлюб з ОСОБА_14 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_15 », запис за № 311. /а.с. 24/

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 130760, виданого 15 липня 2005 року, ОСОБА_3 на підставі рішення органу державної влади від 28.01.1994 року є власником земельної ділянки площею 0,6200 га, яка розташована в Житомирській області, Попільнянський район, село Маркова Волиця. Кадастровий номер 1822585601 01 001 00010. /а.с.25-26/

Згідно до Виписки з погосподарської книги, виданої комітетом Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області 28 листопада 2025 року за № 40, номер об`єкта № 01-0008-3 в погосподарській книзі № 1 за 2016-2025 роки відкритий на ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Адреса житлового будинку: АДРЕСА_2 . Зареєстрованих осіб немає. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (присадибна ділянка) становить 0,2500 га та знаходиться в користуванні. /а.с. 28/

Як вбачається з заяви ОСОБА_2 від 04 червня 2025 року поданої до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Овсійчук І.Г., вона приймає спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , і просить видати їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом./а.с. 29/

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 25 червня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи, спадкодавець ОСОБА_3 , номер Спадкової справи у нотаріуса 04-2025. /а.с. 32/

Згідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 387/02-31 від 27 червня 2025 року, винесеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що належало померлому приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. /а.с. 33/

Відповідно до роз`яснення № 388/02-14 від 27 червня 2025 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П., ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та запропоновано звернутись до суду. /а.с. 34/

Згідно до повідомлення № 577/02-14 від 29 жовтня 2025 року, винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., він повідомляє, що ним відкрита спадкова справа № 04-2025 після померлого приблизно 15.10.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 29 жовтня 2025 року єдиною особою, яка подала заяву на прийняття спадщини є ОСОБА_2 , інші особи, які б прийняли спадщину за законом та за заповітом, станом на 29 жовтня 2025 року, відсутні. /а.с. 35/

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданої 25 червня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., у Спадковому реєстрі знайдено інформацію щодо заповіту, заповідачем вказаний ОСОБА_3 , заповіт посвідчено 30.05.2012 року Сокільчанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області. /а.с. 36-37/

Відповідно до ідентифікатора об`єкта будівництва, виготовленого 06 листопада 2025 року та Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 , виготовленого 06 листопада 2025 року, ОСОБА_2 виготовили технічну документацію на вказаний житловий будинок. /а.с. 38-58/

Згідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованих 10 листопада 2025 року 13 листопада 2025 року, земельні ділянки: площею 0,3700 га з кадастровим номером 1824786200:02:002:0047, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_2 та площею 0,2500 га з кадастровим номером 1824786200:02:002:0050, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_2 , належали на праві власності ОСОБА_3 . /а.с. 58а- 80/

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тих підстав, що вона у встановлений законом шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що вона не знала про наявність заповіту, складеного на її ім`я, крім того є спадкоємець за законом першої черги на майно померлого.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 не подала своєчасно у шестимісячний строк з поважних причин, так як вона не знала про наявність заповіту складеного на її ім`я, про який вона дізналась лише ІНФОРМАЦІЯ_7 від двоюрідної сестри, рідної доньки померлого. Крім того, спадкова справа після померлого не заводилась та після того, як вона дізналась про наявність заповіту вона на протязі пару днів направила заяву до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом. Також вона знала, що у спадкодавця є спадкоємець за законом першої черги – його донька ОСОБА_5 .

Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 визначено: «77. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. 78. Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.»

В пункті 87 вищевказаної постанови визначено, що з урахуванням наведених мотивів цієї постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке: - необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права; - втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини; - спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; - тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Судом встановлено, що позивач не є спадкоємцем за законом першої черги на майно ОСОБА_3 , позивач не проживала разом із спадкодавцем на час його смерті, спадкова справа після його смерті не відкрита, про наявність заповіту позивач дізналася випадково, таким чином наявні підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, позивачем доведено наявність підстав для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущено з поважних, незалежних від позивача причин, які вказують на наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, які вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просила судові витрати віднести на рахунок позивача, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 212, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_8 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук