Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №560/2035/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 25 березня 2026 р.

Справа: №560/2035/26

Суддя: Михайлов О.О.

Справа № 560/2035/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.01.2026 №222330001838 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до до стажу державної служби періоди роботи з 01.05.2016 по 05.12.2025;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 31.12.2025 року на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування і виплачувати призначену пенсію з 31.12.2025 в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках від 29.12.2025 №205-Ф, №206-Ф з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" та відмовлено у зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи з 01.05.2016 по 05.12.2025.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.02.2026 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 04.03.2026 направило відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволені позову відмовити. Зазначає, що після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723 вік і страховий стаж.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві на позов також просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду в Хмельницькій області як особа з інвалідністю II групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переходу з пенсії по інвалідності Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.01.2026 (у рішенні помилково зазначено дату 07.01.2025) позивачці відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про державну службу.

Позивачка, не погодившись із таким рішенням відповідача, звернулася з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Отже, умовами для призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІособам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, є наявність у цих осібне менше 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 32 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За змістом частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі 507/926/17, до набрання чинності Законом "Про державну службу" 2015 року, право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ виникало у осіб, визнаних інвалідами І або ІІ групи з моменту набуття ними 10-річного стажу державної служи та за умови припинення державної служби.

При цьому, таке право у зазначених осіб виникло незалежно від того чи фактично воно було реалізовано шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії або переведення на неї.

Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можливо стверджувати про те, що у разі якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 37 Закону "Про державну службу" 1993 року, які підвищують, зокрема, необхідний стаж для призначення пенсії, то такі зміни звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд зазначає, що відповідно до записів в трудовій книжці позивачка працювала з 01.05.2016 по 05.12.2025 в органах пенсійного фонду. В спірний період ОСОБА_1 присвоювались ранги державного службовця, що також підтверджується записами трудової книжки.

Отже, період проходження служби в пенсійних органах зараховується до стажу державної служби, який надає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", була визнана особою з інвалідністю ІІ групи під час перебування на державній службі, станом на 01.05.2016 позивач перебував на державній службі, стаж державної служби станом на 01.05.2016 становив більше 10 років, що не заперечується відповідачем та підтверджується записами у трудовій книжці позивача, перед зверненням за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" позивач працював на посаді віднесеній до категорії посад державних службовців.

При цьому суд зазначає, що Закон №3723-ХІІ не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №687/545/17.

Таким чином позивач відповідає усім вимогам передбаченим для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", відтак має право на пенсійне забезпечення відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.01.2026 №222330001838 про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату позивачці з 31.12.2025 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.12.2025 №205-Ф, №206-Ф.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.01.2026 (дата, зазначена у рішенні - 07.01.2025) №222330001838 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 01.05.2016 по 05.12.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 31.12.2025 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування і виплачувати призначену пенсію з 31.12.2025 в розмірі 60% суми заробітної плати зазначеної у довідках від 29.12.2025 №205-Ф, №206-Ф.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.О. Михайлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua