Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №560/9241/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/9241/25

РІШЕННЯ

іменем України

26 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Херсонській області від 07.02.2025 № 221350004626;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2000 по 30.09.2001, з 01.11.2002 по 31.10.2003, з 01.10.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2006, з 01.07.2009 по 31.12.2009, з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2016; періоди роботи з 01.10.2004 по 31.11.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005 в торгово-роздрібному кооперативному підприємстві; період роботи в колгоспі з 18.11.1992 по 31.12.1999 роки та призначити дострокову пенсію за віком згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Проте, йому відмовлено в її призначенні з підстав протиправного не зарахування трудового стажу.

До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить відмовити в задоволення позовних вимог. Зазначає, що права на призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV позивач не має у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом подати відзив не скористалося.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 суддею Тарновецьким І.І. відкрито провадження в адміністративній справі №560/9241/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 20.01.2026 справу №560/9241/25 прийнято до провадження судді Фелонюк Д.Л.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 14.12.2022, позивач є учасником бойових дій.

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2022 №122 позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) ДР Афганістан, в період з 05.1987 по 08.1988 в складі в/ч пп НОМЕР_2 . Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

В архівній довідці від 16.01.2023 №М-45, виданій Архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, зазначено, що ОСОБА_1 працював шофером в колгоспі «Поділля», КСП «Поділля» с. Попівці Старокостянтинівського району, і його заробітна плата та відпрацьовані людино-дні за 1990 - 1999 роки становлять: 1990 рік - відпрацьовано 291 людино-днів, сума - 2843,30; 1991рік - відпрацьовано 230 людино-днів, сума - 4335,94; 1992 рік - відпрацьовано 212 людино-днів, сума - 31632,28; 1993 рік - відпрацьовано 245 людино-днів, сума - 845314,00; 1994 рік - відпрацьовано 222 людино-днів, сума - 12150390,00; 1995 рік - відпрацьовано 201 людино-днів, сума - 26097700,00; 1996 рік - відпрацьовано 276 людино-днів, сума - 735,71; 1997 рік - відпрацьовано 223 людино-днів, сума - 621,34; 1998 рік - відпрацьовано 197 людино-днів, сума - 527,03; 1999 рік - відпрацьовано 199 людино-днів, сума - 462,40. Також вказано, що встановлений мінімум не зазначено.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою від 29.01.2025 про призначення йому пенсії згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.02.2025 № 221350004626 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Зазначено, що вік заявника 57 років 1 місяць 18 днів, страхових стаж - 20 років 5 місяців 12 днів (при необхідному не менше 25 років).

За результатами розгляду заяви позивача про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 25.03.2025 повідомило, що рішенням від 07.02.2025 №221350004626 відмовлено в призначенні пенсії згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (25 років). При зверненні за призначенням пенсії позивач не надав трудову книжку. Згідно з Витягом з єдиного реєстру страхувальників позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.11.1999 по 24.09.2020. Страховий стаж позивача становить 20 років 5 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховані періоди:

- роботи з 01.02.2000 по 27.07.2002 згідно довідки від 25.07.2024 №6, виданої ТОВ «Пересувна шляхово-будівельна колона», оскільки вказаний період роботи перетинається з періодом роботи з 01.02.2000 по 01.10.2003 згідно довідки від 14.10.2014 №655, виданої АТ «Меркурій». Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перевірку первинних документів згідно зазначених довідок. За результатами перевірки встановлено, що довідку від 25.07.2024 №6 перевірити неможливо, оскільки за період роботи з 01.02.2000 по 27.07.2002 в ТОВ «Пересувній шляхово-будівельній колоні» відсутні будь-які первинні документи. Крім того, довідку від 14.10.2014 №655 також перевірити немає можливості, оскільки в книгах наказів з кадрових питань АТЗТ «Меркурій» за 2000 - 2003 роки « ОСОБА_1 » не значиться;

- здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2000 по 30.09.2001, з 01.11.2002 по 31.10.2003, оскільки відсутні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) (свідоцтво про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування);

- роботи з 01.10.2004 по 30.11.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005 в торгово-роздрібному кооперативному підприємстві, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нараховані суми заробітної плати та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України;

- здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.07.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2011 по 31.12.2016, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нараховані суми заробітної плати та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регламентоване статтею 115 Закону №1058-IV.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.

Як встановив суд, позивач, на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком (29.01.2025), згідно з паспортними даними досяг віку 55 років (вік заявника на час звернення - 57 років 1 місяць 18 днів), що не заперечується сторонами.

Також не є спірним наявність у позивача статусу особи, визначеної пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV.

Спірною є наявність в позивача не менше 25 років страхового стажу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).

В оскарженому рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 20 років 5 місяців 12 днів.

Підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів:

- з 01.01.2000 по 30.09.2001, з 01.11.2002 по 31.10.2003 слугували висновки відповідача про відсутність документів, передбачених Порядком №22-1, а саме, свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування;

- з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.07.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2011 по 31.12.2016 слугували висновки відповідача про відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомостей про нараховані суми заробітної плати та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Щодо цих висновків суд зазначає та враховує таке.

Статтею 11 Закону №1058-IV визначено перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Пунктом 2 статті 11 Закону №1058-IV визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з статтею 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно сплати страхових внесків). Страховий стаж обчислюється у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою ніж мінімальний страховий внесок.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону №1058-IV, згідно з пунктом 3-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказане до страхового стажу включаються періоди здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);

- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Враховуючи наведене, а також наявність Витягу з єдиного реєстру страхувальників, відповідно до якого позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що зазначено відповідачем, але відсутність при цьому підтвердження обраної системи обліку і звітності, немає підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2000 по 30.06.2000.

Умовою для включення до страхового стажу періодів з 01.07.2000 по 30.09.2001, з 01.11.2002 по 31.10.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.07.2009 по 31.12.2009, з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2016 є сплата страхових внесків (єдиного внеску).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Будь-які інші докази, що спростовують дані Реєстру та, відповідно, підтверджують факт сплати внесків, у справі відсутні.

Таким чином, відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів з 01.07.2000 по 30.09.2001, з 01.11.2002 по 31.10.2003, з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 01.07.2009 по 31.12.2009, з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2016.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.10.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки в зазначені періоди також відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків (єдиного внеску), а також, в ці періоди позивач працював у торгово-роздрібному кооперативному підприємстві.

Надаючи оцінку доводами відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів з 01.10.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005 у розрізі роботи останнього в торгово-роздрібному кооперативному підприємстві (ЄДРПОУ 22779828), оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про нараховані суми заробітної плати та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, суд зазначає та враховує таке.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону №1058-IV, відповідно до якої, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з статтею 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Зі змісту викладених норм слідує, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки або зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому, їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.

При цьому відповідачі не заперечують факт роботи позивача в спірні періоди.

Разом із тим, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Таким чином, відповідач протиправно зазначив в рішенні від 07.02.2025 №221350004626 про не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в торгово-роздрібному кооперативному підприємстві (ЄДРПОУ 22779828) з 01.10.2004 по 30.11.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005.

Суд зазначає, що в позивач в позовних вимогах зобов`язального характеру помилково визначив кінцевою датою одного з спірних періодів 31.11.2004, оскільки листопад 2004 року мав 30 календарних днів.

Щодо періоду з 01.12.2004 по 28.02.2005, то суд вважає відсутніми підстави для його зарахування, оскільки він зарахований до страхового стажу позивача, про що свідчить зміст форми РС-право.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі з 18.11.1992 по 31.12.1999, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки зазначений період зарахований до страхового стажу позивача, про що свідчить форма РС-право. У протилежному випадку відбудеться штучне збільшення страхового стажу за рахунок подвійного зарахування періодів.

Таким чином, слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.02.2025 № 221350004626 в частині відмови зарахувати до страхового стажу позивача періоди з 01.10.2004 по 30.11.2004, з01.03.2005 по 31.12.2005.

Суд зазначає, що навіть з урахуванням періодів з 01.10.2004 по 30.11.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005, страховий стаж позивача становитиме менше 25 років, а тому, відсутні підстави для скасування спірного рішення в цілому та призначення позивачу пенсії згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 07.02.2025 № 221350004626 в частині відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів з 01.10.2004 по 30.11.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.10.2004 по 30.11.2004, з 01.03.2005 по 31.12.2005.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, Херсонська обл., 73036 , код ЄДРПОУ - 21295057) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк