Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №480/2616/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Справа № 480/2616/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гупало Т.О.,

представника позивача - Галас А.О.,

представника відповідача - Чубур О.С.,

представника третьої особи - Мелінишин С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2616/25

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області,

третя особа - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 10 грудня 2024 року № 1586718280706 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 252 017,15 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 08 жовтня 2024 року працівники ГУ ДПС в Івано-Франківській області прибули в магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення фактичної перевірки.

На виконання вимог податкового законодавства, всі первинні документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, та які належать або пов`язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині, після початку перевірки були надані представникам податкового органу безпосередньо в приміщенні магазину, а також додатково під час перевірки надіслані на адресу ГУ ДПС.

Разом із цим, працівники ДПС не взяли до уваги надані первинні документи, припустили вчинення платником податків порушень пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і склали Акт фактичної перевірки від 17 жовтня 2024 року № 18719/09/16/РРО/ НОМЕР_1 за відсутності жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення суб`єктом господарювання таких порушень.

У подальшому ГУ ДПС у Сумській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2024 року № 1586718280706 про застосування відносно ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 252 017,15 грн, які застосовані на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Оскільки примірники вказаних документів не були надіслані у визначені законодавством строки, позивач не зміг реалізувати своє право на подання заперечень та скарги на податкове повідомлення - рішення, долучивши відповідні докази на підтвердження їх доводів. Тобто, позивач не зміг скористатися своїм правом на адміністративне оскарження (досудове) рішень суб`єкта владних повноважень.

Позивач вважає оспорюване податкове повідомлення - рішення від 10 грудня 2024 року № 1586718280706 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення прийняте без дослідження та аналізу первинно-бухгалтерських документів, які були надані під час перевірки та, відповідно, які могли бути надані під час адміністративної процедури, без надання обставинам спірних правовідносин належної правової оцінки, без встановлення фактичних обставин цих правовідносин та без дослідження усіх доводів платника податків щодо підтвердження здійснення реальної господарської діяльності, що є порушенням норм податкового законодавства та законних прав та інтересів законослухняного платника податків, у зв`язку з чим і звернувся дор суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.04.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження, розгляд якої призначено у відготовчому судовому засіданні на 21.04.2025.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, якій зазначив, що посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі пп. 80.2.2 та 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України згідно наказу від 08.10.2024 № 2992-п “Про проведення фактичної перевірки” у період з 08.10.2024 по 17.10.2024 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , який здійснює діяльність через магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактичну перевірку проведено з метою контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно вищевказаних матеріалів під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено недотримання вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 265), у частині порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації/здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Враховуючи, що основним місцем податкового обліку ФОП ОСОБА_1 визначено ГУ ДПС у Сумській області, керуючись приписами Методичних рекомендацій № 470 та на підставі наданого ГУ ДПС в Івано-Франківській області розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно акту фактичної перевірки від 17.10.2024 № 18719/09/16/РРО/ НОМЕР_1 , ГУ ДПС у Сумській області було прийнято податкове-повідомлення рішення від 10.12.2024 № 1586718280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 Закону № 265 у розмірі 1 252 017,15 грн (1 252 017,15 грн - вартість товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації 100 % - розмір санкції).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було направлене супровідним листом ГУ ДПС у Сумській області від 19.11.2024 № 12118/6/18-28-07-06-05 за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), яке повернуто поштовою службою з відміткою про неможливість вручення документів 13.12.2024 року у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

У позовній заяві позивач, наводячи доводи щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення зазначає про відсутність правових підстав для проведення спірної фактичної перевірки, проте Наказ № 2992-п від 08.10.2024 року, який міститься в матеріалах справи, містить інформацію у розумінні абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, оскільки у ньому наявне посилання на пп. 80.2.2 та 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки у даному випадку є безпідставними та спростовуються змістом преамбули наказу та висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, про те, що податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства.

Крім цього, жодна норма ПК України не встановлює для контролюючого органу обов`язку надавати платнику податків до або під час перевірки документи, які містять податкову інформацію, що стала підставою для проведення перевірки.

Відтак, твердження позивача, щодо відсутності правових підстав щодо проведення фактичної перевірки є необгрнутованими.

Крім того, стверджуючи про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає про те, що висновки контролюючого органу про порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР не відповідають дійсності з огляду на те, що у нього на момент проведення перевірки були наявні документи, що підтверджують походження товару, який знаходився в реалізації, зокрема договір комісії та акти приймання-передачі товару до договору.

Відповідач зауважив, що форма ведення обліку товарних запасів та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, мають бути надані контролюючому органу під час проведення перевірки, як того вимагає п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та п. 11 розділу ІІ Порядку № 496. Такі документи мають зберігатись саме в місці продажу. У випадку ведення форми обліку товарних запасів в електронній формі її формат повинен надавати можливість посадовим особам здійснити її перегляд та копіювання.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 , який здійснює діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з використанням ПРРО, на перевірку не надано документи щодо походження товару.

З аналізу Інструкції № 343 вбачається, що первинним документом при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами є квитанція.

Відтак, договір комісії та акт приймання-передачі є документами, які є свідченням наявності господарських відносин між позивачем та його контрагентом. При цьому, такі документи не підтверджують облік товарних запасів згідно Порядку № 496, оскільки у розумінні Інструкції № 343 такими документами у даному випадку мають бути квитанції. Позивачем таких документів на перевірку надано не було.

Таким чином при проведенні фактичної перевірки встановлено недотримання ФОП ОСОБА_1 вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР щодо здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 1252017,15 грн.

Відповідач не згоден з твердженням позивача про порушення, встановлені під час перевірки, а саме відсутність в акті перевірки викладеної та доказової інформації щодо виявлених порушень та зазначив, що Акт перевірки підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Про те форма акта перевірки який складається за результатами фактичної перевірки нормативно –правовими актами не затверджений.

Відтак, за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання, акт фактичної перевірки № 18719/09/16/РРО/ НОМЕР_1 від 17.10.2024 року містить інформацію, що зазначена на сторінці 3 акту в розділі “Додаткова інформація про факти, які встановлені в ході перевірки”, а саме зазначено про те, що під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 реалізовував товари, які належать до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, крім того в зазначеному акті зафіксовано відсутність документів, що встановлюють походження товарів.

Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 46-51, том 1).

21.04.2025 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 26.05.2025 на 14.30 год.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погодився з позицією відповідача, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 77-80, том 1).

Ухвалою суду від 26.05.2025 заяву представника позивача про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі 480/2616/25 задоволено, ухвалено розглядати справу 480/2616/25 у судовому засіданні на 26.05.2025 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, із застосуванням підсистеми відеоконфенцзв`язку ЄСІТС за участю представника позивача - Галас Анастасії Олексіївни.

У зв`язку з оголошенням 26.05.2025 о 12:53 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 04.06.2025.

30.05.2025 ухвалою суду у задоволенні заяви представника позивача адвоката Галас Анастасії Олексіївни про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 480/2616/25 - відмовлено.

02.06.2025 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких посилаючись на судову практику розгляду справ, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 105-106, том 1).

04.06.2025 протокольною ухвалою суду в судовому засіданні оголошено перерву на 23.06.2025.

16.06.2025 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких посилаючись на відсутність факту проведення податковим органом інвентаризації та відсутність проведення перевірки залишків та проданого товару, просить суд позовні вимоги задовольнити (а.с.205-206 том 1).

У зв`язку з оголошенням 23.06.2025 о 14:29 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 01.07.2025.

23.06.2025 ГУ ДПС у Сумській області подано заперечення на додаткові пояснення, в яких посилаючись, що позивачем під час проведення перевірки не надано документів походження товару, просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.221-2224 том 1).

24.06.2025 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких посилаючись на судову практику розгляду справ та надання документів під час проведення перевірки, що підтверджують належним чином ведення обліку товарів, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 231-235, том 1).

У зв`язку з оголошенням 01.07.2025 о 09:10 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 14.07.2025.

14.07.2025 ГУ ДПС у Сумській області подано додаткові пояснення, в яких зазначено про наявність законних підстав для проведення перевірки та відсутність належних документів на підтвердження ведення бухгалтерського обліку просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.1-4 том 2).

Ухвалою суду від 14.07.2025 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі в розгляді справи № 480/2616/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області. Встановлено строк до 18.08.2025 для надання пояснень щодо позовних вимог.

05.08.2025 представником позивач подано додаткові пояснення по справі, в яких посилаючись на судову практику розгляду справ та надання документів під час проведення перевірки, що підтверджують належним чином ведення обліку товарів, просить позовні вимоги задовольнити (а.с.24-28 том 2).

Ухвалою суду від 28.08.2025 заяву представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі 480/2616/25 задоволено. Ухвалено розглядати справу 480/2616/25 у судовому засіданні на 28.08.2025 о 11:30 год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, із застосуванням підсистеми відеоконфенцзв`язку ЄСІТС за участю представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - Мелінишин Софії Богданівни.

У зв`язку з оголошенням 28.08.2025 о 09:36 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 18.09.2025.

16.09.2025 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких посилаючись на судову практику розгляду справ та надання документів під час проведення перевірки, що підтверджують належним чином ведення обліку товарів, просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 103-105, том 2).

У зв`язку з оголошенням 18.09.2025 о 12:27 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 16.10.2025.

Ухвалою суду від 16.10.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 06.11.2025 р.

У зв`язку з оголошенням 06.11.25 о 12:50 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 13.11.2025.

У зв`язку з оголошенням 13.11.2025 о 11:28 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 04.12.2025.

У зв`язку з оголошенням 04.12.2025 о 14:48 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 06.01.2026.

В судовому засіданні 06.01.2026 розгляд справи відкладено на 22.01.2026.

У зв`язку з оголошенням 22.01.2026 о 14:42 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 03.02.2026 16:00.

У зв`язку з оголошенням 03.02.2026 о 08:41 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 26.02.2026 16:00.

У зв`язку з оголошенням 26.02.2026 о 15:05 у м. Суми "Повітряної тривоги", яка на момент початку судового засідання не закінчилась, розгляд справи перенесено на 17.03.2026 16:00.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи позовні вимоги заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 08.10.2024 ГУ ДПС у Івано-Франківській області на підставі пп.80.2.2, пп.80.2.7, п.80.2, ст.80 Податкового кодексу України прийнято наказ №2992-п про проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 з 08.10.2024 (а.с.54 том 1).

08.10.2024 року працівниками ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , яка здійснюється в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 .

17.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено Акт фактичної перевірки №18719/09/16/РРО/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 265), у частині порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації/здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку (а.с. 18-19, том 1).

10.12.2024 ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1586718280706, яким за порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1 252 017,15 грн. (а.с. 20, том 1).

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Щодо правових підстав для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання норми пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.

Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

У постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у подібних правовідносинах, зокрема:

«Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки».

Матеріалами справи підтверджено, що передумовою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки позивача було отримання від ДПС України листів від 26.04.2024 року №12571/7/99-00-0704-02-07 та від 29.04.2024 № 12571/7/99-00-07-04-02-07 про вжиття відповідних заходів податкового контролю та організації і проведення фактичних перевірок мережі магазинів «Ябко», що зумовлено отриманням звернення від ОСОБА_2 , від 29.04.2024 б/н про можливі факти порушення вимог законодавства щодо застосування РРО ПРРО.

У аспекті наведеного суд також звертає увагу на те, що наказ ГУ ДПС у Івано-Франківській області від 08.10.2024 №2992-п «Про проведення фактичної перевірки» містить відомості, зокрема, про:

- мету перевірки здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками;

- вид перевірки фактична перевірка;

- підстави для проведення перевірки підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України (порушення порядку проведення розрахунків);

- об`єкта, перевірка якого проводитиметься, магазин «Ябко» за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що в контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача.

Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.

У зв`язку з цим суд відхиляє доводи представника позивача на відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки.

Щодо виявленого під проведення фактичної перевірки позивача порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому, суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

В п.177.10 ст.177, п.296.1 ст.296 ПК України видно, що фізичні особи - підприємці на загальній системі та фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, зобов`язані вести облік доходів і витрат за типовими формами та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. платників єдиного податку, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021р. №496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2021р. №1411/37033 (далі - Порядок №496).

Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.

Цей Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському обліку) такого ФОП.

Із змісту п.2, у цьому Порядку видно, що терміни вживаються в таких значеннях:

-документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;

-первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;

-місце продажу (господарський об`єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);

-місце зберігання - стаціонарний або будь-який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;

-товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Згідно п.1 Порядку № 496, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

п.2 Порядку №496 передбачено, що Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об`єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;

2) у графі 2 - дата здійснення запису;

3) у графах 3-6 - реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб`єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);

4) у графі 7 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;

5) у графі 8 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій/програмний реєстратор розрахункових операцій).

Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається:

-продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій;

-внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об`єктами) та/або місцями зберігання;

-знищення або втрата товару;

-повернення товару постачальнику;

-використання товарів на власні потреби;

6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (п. 4 Порядку № 496).

Так, судом встановлено, що 17.10.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено Акт фактичної перевірки №18719/09/16/РРО/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР, а саме: порушення встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, продаж товарів, що не відображені в такому обліку на загальну суму 1252017,15 грн. Документів щодо походження товарів не надано (а.с.56 звор.бік том 1).

Так, судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки позивач надав контролюючому органу такі документи, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації: договір комісії від 02.09.2024 № ШД-02-09-24-ПВ, акт приймання-передачі товарів від 02.09.2024 до Договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 04.09.2024 до договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 18.09.2024 до договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 27.09.2024 до договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 30.09.2024 до договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 07.10.2024 до договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 09.10.2024 до договору комісії, форму ведення обліку товарних запасів.

Отже, позивач вважає, що під час проведення фактичної перевірки надала податковому органу усі документи, які підтверджують облік та походження товарів, які перебували на реалізації на час проведення фактичної перевірки.

Проте, суд з такими не погоджується та вважає вірними доводи податкового органу про те, що ФОП ОСОБА_1 на початок проведення перевірки не надав первинних документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивач до перевірки надала копію Форми обліку товарних запасів (а.с.59 том 1), яка містить записи 1, 2, 3, 4, 5 і заповнена наступним чином:

-у гр. 3 - 6 (реквізити первинного документа, що підтверджує надходження або вибуття товару), вказано: - Акт прийому-передачі товарів до Договору комісії; - дата; - номер; - постачальник ФОП ОСОБА_3

-у гр.7 (надходження товару придбання, повернення товару від покупця, або внутрішнє переміщення) вказано : - відповідні грошові суми.

Проте, суд звертає увагу, що документами, що є підставою для внесення записів до Форми обліку, є накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи тощо.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

ФОП ОСОБА_1 надав до перевірки податковому органу копію Форму ведення обліку товарних запасів, копію Актів прийому-передачі товарів до Договору комісії за та Договір комісії.

Проте, жодних інших первинних документів про надходження товару від ФОП ОСОБА_3 позивач не надав контролюючому органу під час проведення перевірки та в ході розгляду справи в суді.

Так, зокрема не надано документів про походження товару, транспортування товару, вартість товару (як-то, накладні, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки тощо).

Отже, податковий орган вірно врахував, що у ФОП ОСОБА_1 , який провадить діяльність з реалізації технічно складних товарів, які підлягають гарантійному ремонту, облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання не ведеться у порядку передбаченому законодавством, оскільки не надано первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Наказом Міністерства зовнішніх економічних зав`язків і торгівлі України від 08.07.1997р. №343, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.08.1997р. №324/2128, затверджено Інструкцію про порядок оформлення суб`єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами.

Ця Інструкція регламентує порядок оформлення операцій суб`єктами господарювання, які здійснюють комісійну торгівлю непродовольчими товарами (далі - комісійні товари) та поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку.

Відповідно до п.3 цієї Інструкції, при прийманні товарів на комісію комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітенту, другий (комітентська картка) - залишається у комісіонера і з товарним звітом передається у бухгалтерію. Якщо комітент здає на комісію кілька одиниць одного товару, то комісіонер виписує на ці товари одну квитанцію у двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів виписується товарний ярлик. Товарний ярлик повинен мати той же номер, що і квитанція.

У справі, що розглядається, позивачем не надано супровідних документів на отримані товари для комісійної торгівлі, які передбачені Правилами

-комісійної торгівлі (квитанції, товарні ярлики, товарні звіти).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не надав податковому органу та суду відповідні первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Згідно змісту ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Тобто, за змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

З огляду на вимоги наведених приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі ст.20 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В той же час, диспозиція норми ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Щодо посилання представника позивача на судову практику, зокрема рішення судів першої та апеляційної інстанції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, практика судів першої інстанції та апеляційної інстанції не обов`язком для врахування під час ухвалення судом рішення по справі.

В даному випадку, суд враховує останню практику Верховного суду, зокрема постанову від 16 жовтня 2025 року по справі № 560/11395/24.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши правомірність прийнятого рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов висновків, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 10 грудня 2024 року № 1586718280706 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 252 017,15 грн. вказаним вище критеріям відповідає, тому відсутні підстави для визнання його протиправними та скасування.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, третя особа - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано 26.03.2026.

Суддя О.А. Прилипчук