Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №460/23617/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2026 року м. Рівне№460/23617/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ"

доРівненської митниці

про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» звернулося в суд з позовом, в якому просить про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000025/2 від 28.10.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2025/000310.

Ухвалою суду від 23.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/23617/25; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Формування та зберігання справи вирішено здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з позовною заявою вимоги ґрунтуються на тому, що декларантом позивача до митного органу було подано декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту). Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а вартість товарів і обраного методу її визначення була належним чином підтверджена, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято Рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого скориговано митну вартість товарів за другорядним, резервним методом визначення митної вартості. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти задоволення адміністративного позову заперечив, мотивуючи свою позицію тим, що заявлена до митного оформлення вартість товарів не підтверджувалася поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів позивачем до митного оформлення подано не було. При цьому, митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня імпортованих товарів. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості аналогічних товарів. За наведеного, відповідач доводив, що оспорювані рішення є такими, що прийняті в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

За митною декларацією №25UА204130018973U4 від 27.10.2025 декларантом ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» до відділу митного оформлення №3 митного поста «Рівне» Рівненської митниці заявлено до митного оформлення товар «Неорінтувальна, прозора, гнучка полімерна плівка, виготовлена з поліпропилену, що містить добавки/ домішки. Загальна товщина не більш як 0,10 мм, в рулонах. Непориста, нешарувата, неармована, несамоклейна, без підкладки та непоєднана подібним способом з іншими матеріалами, плівка СASTFOL PP BS в асортименті -20331,9 кг. Плівка використовується для пакування товарів. Торговельна марка: СаastfolРР Країна виробництва: РL Виробник: ЕUROCAST Sp. z o. o.». Товари заявлено на комерційних умовах поставки FСА Стшебеліно. Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору. Митну вартість товару заявлено розмірі 33141,00 EUR.

До вказаної митної декларації для підтвердження заявленої митної вартості товару було додано: пакувальний лист (Packing list) PL11448/2025 від 24.10.2025, рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) DEX/00327/10/2025 від 24.10.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) від 24.10.2025, декларацiю про походження товару (Declaration of origin) DEX/00327/10/2025 від 24.10.2025, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ОРОО-000461 від 24.10.2025, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 22.10.2025, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткову угоду 2 від 01.09.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, №10212024 від 21.10.2024, договір (контракт) про перевезення 14042025 від 14.04.2025, договір (контракт) про перевезення TL96/001 12.12.2024, видаткові накладні №1287 від 31.07.2025, №1378 від 14.08.2025, №1445 від 25.08.2025 №395 від 11.03.2025, заявку на перевезення 2 від 22.10.2025 , копію митної декларації країни відправлення 25PL322010001OJVB9 24.10.2025.

28.10.2025 декларантом на електронне повідомлення митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів додатково надано: інвойс-проформу виробника товарів від 10.10.2025 №FP/00152/2025, лист від перевізника від 28.10.2025 №2810, яким підтверджено, що вартість доставки складає 1650 євро по курсу НБУ на дату завантаження, і ця сума в гривні складає 80108,00 грн.; документ який підтверджує видачу товару зі складу від 20.10.2025 №WZ/01561/0104/10/2025, заявку на організацію перевезення вантажів від 22.10.2025 №2,платіжну інструкцію від 22.10.2025 №241, підтвердження замовлення від постачальника від 22.10.2025 №CO/01448/2025/DE 08/10 - CPP BS, банківське підтвердження міжнародного платежу від 22.10.2025 №PI25102202411973, лист-пояснення від 28.12.2025 №27102025 що різниця у сумі оплати та відгрузки склала 33141,09 EUR - це передоплата, яка буде врахована при наступному замовленні.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000025/2 від 28.10.2025.

У розділі 33 рішення зазначені такі підстави для коригування митної вартості:

«I.Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи є неповними та містять розбіжності:

- Відповідно до пункту 2.1 Контакту від 21.10.2024 № 10212024 (далі - Контракт), загальна вартість контракту складається із загальної суми всіх проформ до цього контракту. Проте, рахунок - проформу до митного оформлення не надано.

- Згідно з пунктом 2.3 Контакту ціновий механізм узгоджується щомісячно. Ціна дійсна до 1 числа наступного місяця. Ціна фіксується на момент оформлення замовлення. Проте, замовлення до митного оформлення не надано.

- Відповідно до пункту 3.1 Контакту продавець підтверджує або відхиляє надіслане Покупцем замовлення протягом 7 (семи) календарних днів після отримання. У разі підтвердження замовлення Продавець надсилає Покупцеві Підтвердження замовлення електронною поштою або факсом. Якщо Продавець не може підтвердити замовлення, Продавець протягом прийнятного часу запропонує альтернативну кількість або дату доставки, якщо це застосовано. Проте, замовлення до митного оформлення не надано.

- Згідно з пунктом 6.1 Контакту якість товару підтверджується - відповідно до якості, зазначеної в сертифікаті інспекції виробничого підприємства або акті про випробування, однак вказані документи не надано до митного оформлення.

- Відповідно до пункту 7.1. Контракту оплата товарів, доставлених за цим Договором, може бути здійснена Покупцем завчасно (30% при замовленні та 70%, коли матеріал готовий до дати отримання Товару). До митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваної партії товарів.

- Додатково до митного оформлення надано платіжну інструкцію у іноземній валюті від 22.10.2025 №241. Проте, у графі 70 вищезазначеної платіжної інструкції наявне лише посилання на Контракт, у якому відсутні відомості щодо вартості оцінюваної партії товарів. Таким чином не можливо пов`язати платіжну інструкцію в іноземній валюті від 22.10.2025 №241 з оцінюваною партією товарів.

- Додатково до митного оформлення надано рахунок-проформу від 10.10.2025 FP/00152/2025, де вказано спосіб оплати «передоплата» з умовами оплати 5 днів, від дати виставлення рахунку (15.10.2025). Поряд з тим до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваної партії товарів з дотриманням умов рахунку-проформи від 10.10.2025 № РР/00152/2025.

- Для підтвердження вартості транспортних послуг надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.10.2025 №0600-000461, вартість перевезення вказана у заявці на перевезення №2 від 22.10.2025 не кореспондується з відомостями рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.10.2025 № ОРОО-000461, в якому є посилання на зазначений документ (заявка на перевезення №2), що ставить під сумнів повноту включення вартості транспортних витрат.

- В наданій до митного оформлення ціновій пропозиції 22.10.2025 б/н однією з умов є 100% передоплата на умовах поставки РСА Стшебеліно, поряд з тим до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваної партії товарів. Також наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 22.10.2025 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містин, інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у Інвойсі, що наштовхує на спеціальну ціну для імпортера оцінюваного товару.

- Митна декларація країни відправлення від 24.10.2025 № 25PL3220100010JVB9 не містить жодних відміток митниці відправлення.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.09.2025 №25І/А2091700837931/5- 2,31 дол. США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; рахунок – проформу.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

IV.За результатами частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних подібних товарів (статті 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.09.2025 №25UА209170083793U5 - 2,31 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 40446,2486 євро (20331,9 кг * (2,31 дол. США/кг * 41,9969 грн./дол. США /48,7668/євро), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1972434,1196 грн.».

З урахуванням цього, Рівненською митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2025/000310, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №25UА204130018973U4 від 27.10.2025.

У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до цього, декларантом позивача подано до митного оформлення МД №25UA204130019048U4, за якою товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію декларанта. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як «6», тобто за резервним методом.

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, ТОВ «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» звернулося з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно частини першої до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. А згідно з частиною другою цієї статті, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

За правилами частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що подані до митного оформлення документи є неповними.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.

Щодо посилань відповідача на невідповідність вартості перевезення, суд зазначає, що листом перевізника ТОВ «ТРАНСЛІМ» підтверджено, що вартість доставки товару становить 1650 євро за курсом Національного банку України на дату завантаження. У гривневому еквіваленті зазначена сума складає 80108,00 грн.

Судом встановлено, що саме вказана сума є дійсною вартістю доставки, що підтверджується договором на міжнародне автомобільне перевезення № N-14042025 від 14.04.2025 року, а також рахунком №ОР00-000461 від 24 жовтня 2025 року, наданими позивачем до матеріалів справи. Відтак, доводи відповідача щодо невідповідності вартості перевезення не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів відповідача про відсутність сертифіката інспекції виробничого підприємства або акту про випробування, суд зазначає, що такі документи не є складовими, які впливають на формування митної вартості товару. Крім того, суд враховує, що належна якість товару фактично підтверджується тим, що товар був випущений у вільний обіг після здійснення митним органом коригування митної вартості, при цьому без подання додаткових документів, на необхідності яких наполягав відповідач.

Щодо проформи-інвойсу, суд зазначає, що проформа-інвойс за своєю правовою природою є попереднім документом, який містить інформацію про майбутню поставку товарів або надання послуг. Такий документ, як правило, містить орієнтовні відомості про товар, його кількість, ціну, умови поставки та інші істотні умови. Водночас проформа-інвойс може враховуватись при визначенні митної вартості товару лише у сукупності з іншими документами та не є самостійною та безумовною підставою для визначення такої вартості.

Щодо доводів митного органу про те, що митна декларація країни відправлення не містить відміток митного органу, яким здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт, суд зазначає, що декларант не несе обов`язку відповідати за наявність чи відсутність відповідних відміток у експортній митній декларації. Відправником за такою декларацією є інша особа - постачальник товару за зовнішньоекономічним договором.

При цьому порядок заповнення митних декларацій країни походження (експортних митних декларацій) регулюється законодавством відповідної держави, зокрема нормами Європейського Союзу.

Разом з тим, сам факт проходження товаром митного контролю при експорті з території Європейського Союзу свідчить про належне оформлення експортної митної декларації відповідно до вимог чинного законодавства ЄС.

Судом встановлено, що експортна митна декларація містить відомості щодо придбаного позивачем товару, дані про продавця та покупця, які повністю узгоджуються з відомостями, зазначеними у митній декларації та інших документах, поданих позивачем до митного оформлення. Таким чином, наявні документи дають можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з оцінюваним товаром.

Крім того, експортна митна декларація не входить до переліку документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України як обов`язкових для підтвердження митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем зауваження мають формальний характер, не впливають на правильність визначення митної вартості товару, яка зазначена у товаросупровідних документах виробника, та не можуть бути підставою для її коригування. Відсутність замовлення, яке фактично здійснюється засобами електронного зв`язку, також не свідчить про недостовірність або неповноту поданих документів.

Щодо тлумачення змісту контракту та додаткової угоди, суд зазначає, що повноваження відповідача не передбачають можливості здійснення правового тлумачення умов таких документів. Момент виконання зобов`язань сторін за контрактом визначається відповідно до умов самого контракту та звичаїв ділового обороту, що не впливає на визначення митної вартості товару.

Судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи додано SWIFT-підтвердження оплати товару, яке належним чином підтверджує здійснення відповідних розрахунків.

Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні, є формальними, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах і спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, суд зазначає, що до митного оформлення декларантом позивача було надано повний пакет документів, який давав можливість підтвердити заявлену митну вартість імпортованого товару. Надані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і вони не дають жодних підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним, не відповідає дійсним обставинам справи.

Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є самостійною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як і не є підставою для коригування митної вартості відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 по справі № 2040/6019/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок тощо).

За наведеного, спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення, але аж ніяк не самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UА204130/2025/000025/2 від 28.10.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2025/000310.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ» сплачену суму судового збору у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 березня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АЛЬЯНС ІДЕАЛ" (вул. Київська, буд. 261А, прим. 76, оф. 1, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл.,07405, ЄДРПОУ/РНОКПП 45538122)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.В. Друзенко