Вирок від 24 березня 2026 р. у справі №164/2763/24 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/2763/24

п/с 1-кп/164/71/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Сел. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в режимі відео конференції з захисником ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024030540000267 від 15 серпня 2024 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тоболи Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із повною загальною середньою освітою, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний, будучи визнаним 12.08.2024 військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 12.08.2024 о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , відмовився від отримання бойової повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ХІ від 24.02.2022, про явку на 12.08.2024 о 17 годині 00 хвилин до пункту збору, розташованого по АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації та відправки в складі команди до військової частини НОМЕР_1 . Всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку та будучи належним чином оповіщеним про прибуття на відправку до військової частини, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, о 17 годині 00 хвилин 12.08.2024 без поважних причин не з`явився до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 на відправлення у команді до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби за мобілізацією.

У подальшому, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 17.10.2024 о 09 годині 08 хвилин відмовився від отримання у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , бойової повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період про явку на 17.10.2024 о 17 годині 00 хвилин до пункту збору, розташованого по АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації та відправки в складі команди до військової частини НОМЕР_2 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, діючи умисно, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку та будучи належним чином оповіщеним про прибуття на відправку до військової частини, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, о 17 годині 00 хвилин 17.10.2024 без поважних причин не з`явився до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 на відправлення у команді до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби за мобілізацією.

Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, що виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України визнав у повному обсязі та показав, що все зазначене в обвинувальному акті відповідає дійсності. Ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, тому що хворіє на вегето -судинну дистонію, що призводило до епілептичних приступів. Про те до лікарів не звертався і лікувався в домашніх умовах. З висновком ВЛК про придатність до проходження військової служби погоджується. Також має хворих батьків похилого віку, яким необхідно допомагати у веденні домашнього господарства. Проживає разом з батьками у сільській місцевості. Інших осіб, які б могли надавати допомогу батькам не має, так як сестри проживають окремо. Його сім`я живе на межі бідності і дохід отримують переважно від ведення присадибного господарства. Попри це він вирішив фінансово допомогти ЗСУ. Він рідко виїздить за межі свого села і йому було важко розібратися в питанні куди саме необхідно перевести гроші як донат на ЗСУ, тому він звернувся до односельця, який займається волонтерством, котрий в свою чергу надав йому відповідний рахунок в Благодійний фонд. В межах можливості зробив донат на ЗСУ на суму 2500 грн. У вчиненому розкаюється та жалкує, що так сталось. Просить не позбавляти його волі.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина доводиться іншими письмовими доказами, а саме:

- повідомленням про кримінальне правопорушення за № 2514 від 13.08.2024;

- повідомленням про кримінальне правопорушення за № 3055 від 19.10.2024;

- акту про відмову від отримання повістки на відправку від 12.08.2024;

- акту про відмову від отримання повістки на відправку від 17.10.2024;

- витягу із поіменного списку, де зазначено ОСОБА_4 як особу, що не прибув за повісткою до пункту збору на 12.08.2024;

- витягу із поіменного списку, де зазначено ОСОБА_4 як особу, що не прибув за повісткою до пункту збору на 17.10.2024;

- карткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_4 від 12.08.2024 (визнаний придатним до військової служби);

- обліковою карткою до військового квитка щодо ОСОБА_4 в якій вказано, що останній придатний до військової служби;

- довідкою військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_4 , згідно якої зазначено – придатний до військової служби від 12.08.2024;

- протоколу огляду предметів, де зазначено, що ОСОБА_4 перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 та відмовився 12.08.2024 від отримання повістки.;

- витягу з книги протоколів засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вказано, що ОСОБА_4 придатний до військової служби;

- дільницею оповіщення № 1 та повісткою на відправлення 12.08.2024 щодо ОСОБА_4 ;

- дільницею оповіщення № 1 та повісткою на відправлення 17.10.2024 щодо ОСОБА_4 .

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим і передбачене ст. 336 КК України, класифікується як нетяжкий злочин.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом взято до уваги бажання та дії ОСОБА_4 направленні на фінансову допомогу ЗСУ в межах своєї можливості, а саме перерахування грошової суми в розмірі 2500 гривень на рахунок Благодійного фонду «Твій крок» для подальшого використання цих коштів на потреби певного підрозділу ЗСУ.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, а також добровільне надання фінансової допомоги на потреби ЗСУ.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень».

Виходячи з вищанаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, проте власною працею у веденні домашнього господарства здобуває кошти на потреби сім`ї, не одружений, проживає з батьками яким допомагає у веденні підсобного господарства, а також враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обтяжуючих обставин, суд рахує необхідним призначити покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що встановлені по справі пом`якшуючі обставини, перебувають у такому співвідношенні, що в цілому значно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а тому призначення останньому навіть мінімального покарання в межах санкції ст. 336 КК України в даному випадку є явно недоцільним і дані про особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують покарання, дають можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції даної статті, із застосуванням ст. 69 КК України, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Обираючи ОСОБА_4 інший, більш м`який вид покарання, не зазначений в санкції ст. 336 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Санкцією ст. 336 КК України, в редакції закону, який діяв на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, та і на даний час, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

При призначенні покарання суд, враховуючи вищевказані обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, приходить до переконання, що саме покарання у виді обмеження волі буде дійсно справедливим щодо досягненням мети покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено та учасниками розгляду відповідних клопотань не заявлялось.

Керуючись ст.ст. 98, 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1