Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №420/40741/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40741/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

секретаря судового засідання – Крилова А.Я.,

представника позивача – Яківець Микити Васильовича (на підставі ордеру),

представника відповідача – Коперсак Миколи Сергійовича (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 грудня 2025 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 591/34-00-07-03 від 14.08.2025;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 589/34-00-07-03 від 14.08.2025;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 590/34-00-07-03 від 14.08.2025;

- стягнути з бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, код ЄДРПОУ 44104032, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС», код ЄДРПОУ 43738098, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у період з 10.07.2025 по 27.07.2025 на підставі п.п. 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 глави 8 розділу ІІ, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2025 року № 4421-п (далі – Наказ) була проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС», код ЄДРПОУ 43738098 (далі – «Позивач» та/або ТОВ «ІМПОРТМАКС»), склад-магазину «ЦИТРУС», м. Дніпро, с. Слобожанське, комплекс будівель та споруд, буд. 17. Відповідно до Наказу та інформації, що зазначена в Акті перевірки, перевірка була проведена з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, Законів України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального», від 01.06.00 № 1775-IІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 24.03.95 № 108/95-ВР Закону України «Про оплату праці», постанови Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», постанови Правління Національного банку України від 29.12.12 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» Кодексу законів про працю України від 10.12.71 № 322-VI. За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки від 18.07.2025 № 3186/04/36/07/08/PPO/43738098, відповідно до якого встановлено порушення: пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); ст. 85 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято та надіслано на адресу ТОВ «ІМПОРТМАКС»: податкове повідомлення-рішення №591/34-00-07-03 від 14.08.2025, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 2040,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №589/34-00-07-03 від 14.08.2025, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 926 951,77 грн.; податкове повідомлення-рішення №590/34-00-07-03 від 14.08.2025, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 673 556,00 грн.

ТОВ «ІМПОРТМАКС» обґрунтовує заявлені вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на істотні порушення контролюючим органом як процедури призначення та проведення перевірки, так і відсутність належних правових підстав для встановлення податкових правопорушень.

Зокрема, позивач зазначає, що наказ про проведення фактичної перевірки не містив належного обґрунтування фактичних підстав її призначення, а контролюючим органом не доведено наявності передбаченої законом інформації про можливі порушення, що є обов`язковою умовою для проведення такої перевірки. Відтак, перевірка проведена з порушенням вимог податкового законодавства, а складений за її результатами акт не може вважатися допустимим доказом.

Крім того, позивач вказує на безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей, оскільки під час перевірки та на стадії подання заперечень були надані всі необхідні первинні документи, які підтверджують облік та походження товару. Водночас контролюючий орган не врахував подані заперечення та додаткові документи, чим порушив вимоги податкового законодавства щодо повного та об`єктивного розгляду матеріалів перевірки.

Також позивач зазначає, що висновки про порушення порядку проведення розрахункових операцій ґрунтуються виключно на даних інформаційних систем без дослідження первинних розрахункових документів, що не є належним доказом вчинення податкового правопорушення.

У сукупності наведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без дотримання принципів законності, обґрунтованості та повного з`ясування обставин справи, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погоджуються з позовними вимогами та в цілому зазначає, що відповідно до фактичних обставин справи на підставі ст.19-1, ст. 20, п.п. 69.2-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України, наказу від 08.07.2025 року № 4421-п, направлень на проведення перевірки від 08.07.2025 року № 7225, № 7226 посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Імпортмакс» за адресою: Дніпропетровська область, с. Слобожанське, комплекс будівель та споруд, буд. 17 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Надалі, перевірка проведена у присутності директора Василенка Валерія Олександровича. За результатом проведеної фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 18.07.2025 р. № 3186/04/36/07/08/PPO/43738098. У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги: п.1, п.2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 2 Розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13; п. 85.2. ст. 85 ПК України.

Відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що фактична перевірка позивача була призначена та проведена з дотриманням вимог податкового законодавства. Підставою для її проведення стало письмове звернення споживача щодо можливих порушень при здійсненні розрахункових операцій, що відповідає вимогам п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України. На підставі відповідної доповідної записки було видано наказ про проведення перевірки, який разом із направленнями та службовими посвідченнями було належним чином вручено представнику позивача, який, у свою чергу, допустив посадових осіб до проведення перевірки без заперечень. Таким чином, відповідач вважає, що позивач реалізував своє право на недопуск, а подальше посилання на процедурні порушення є безпідставним, оскільки такі порушення, навіть у разі їх наявності, не є істотними та не впливають на правомірність прийнятих за результатами перевірки рішень.

За результатами перевірки встановлено численні порушення позивачем вимог законодавства, зокрема: невідповідність готівкових коштів даним РРО, невидача належних розрахункових документів, проведення операцій з порушенням порядку застосування РРО/ПРРО, відображення недостовірної форми оплати, а також відсутність належного обліку товарних запасів та ненадання в повному обсязі документів, пов`язаних із предметом перевірки. Відповідач наголошує, що використання даних системи СОД РРО є правомірним та підтверджується практикою Верховного Суду, а встановлені порушення є достатніми підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими та прийнятими з дотриманням вимог законодавства, а позивачем не доведено наявності порушення його прав, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Позиція третьої особи обґрунтовується наступним

Третя особа – Головне управління ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти задоволення позову та зазначає, що перевірка ТОВ «ІМПОРТМАКС» була призначена та проведена з дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема на підставі письмового звернення споживача, що відповідає положенням Податкового кодексу України. Посадовими особами контролюючого органу були належним чином пред`явлені всі необхідні документи для проведення перевірки, після чого правомірно розпочато її проведення. За результатами перевірки встановлено порушення вимог законодавства, а саме: непроведення розрахункових операцій через РРО та невидачу розрахункових документів, відсутність належного обліку товарних запасів, а також ненадання у повному обсязі документів, що стосуються предмета перевірки. Третя особа вказує, що обов`язок щодо ведення обліку товарів та надання відповідних документів покладається на платника податків, а їх ненадання прирівнюється до відсутності. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, прийнятими на підставі та у межах повноважень контролюючого органу, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позов залишено без руху та позивачу надано 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року продовжено товариству з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

29 грудня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» надійшла заява про усунення недоліків за вхід. (№ЕС/137356/25).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 21 січня 2026 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №30.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49600, код ЄДРПОУ 44118658).

Також зазначеною ухвалою суду витребувано у Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими належним чином засвідчені матеріали перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС», отримані від ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які були використані при прийнятті податкових повідомлень-рішень №591/34-00-07-03 від 14.08.2025, №589/34-00-07-03 від 14.08.2025, №590/34-00-07-03 від 14.08.2025 з усіма додатками та розрахунками у тому числі штрафних санкції.

Витребувано у ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) належним чином засвідчені копії матеріалів, а саме: наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2025 року №4421-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС», направлення на проведення фактичної перевірки, наявні супровідні документи, які надавалися ТОВ «ІМПОРТМАКС» посадовим особам контролюючого органу, службові записки, аналітичні довідки, пояснення щодо обґрунтування призначення перевірки (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, п. 69.27 підрозділу 10), інформацію, яка підтверджує вручення наказу та направлення на перевірку посадовим особам ТОВ «ІМПОРТМАКС», матеріали, зібрані під час проведення перевірки, у тому числі протоколи обстеження, акти приймання-передачі документів, інвентаризаційні описи, розрахунки, зведені таблиці, акт фактичної перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098 з усіма додатками, заперечення ТОВ «ІМПОРТМАКС» на акт фактичної перевірки від 11.08.2025 року №1108-25 та матеріали їх розгляду, інформацію та пояснення посадових осіб ГУ ДПС в Дніпропетровській області, які підтверджують обґрунтування кожного з встановлених порушень (за наявності).

Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» (вул. Маразліївська, буд. 1/20, вхід Ф1, офіс 101, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 43738098) засвідчені копії документів на право користування складом «ЦИТРУС» (договір оренди, акти приймання-передачі, платіжні документи), накази, положення, інструкції щодо ведення розрахункових операцій у перевіряємий період, копії реєстраційних документів РРО/ПРРО, договорів на обслуговування, фіскальні чеки та Z-звіти за період перевірки, первинні документи, на які посилався контролюючий орган при встановленні порушень, письмові пояснення платника щодо обставин перевірки та інкримінованих порушень (за наявності).

Зобов`язано сторони надати витребувані судом документи у строк до 16 січня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

06 січня 2026 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення щодо позову.

15 січня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

19 січня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про долучення доказів на виконання ухвали суду.

22 січня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

28 січня 2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

03 лютого 2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

04 лютого 2026 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року заяву Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено.

Проведення підготовчого судового засідання по справі №420/40741/25 призначеного на 10 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв. та в наступних судових засіданнях вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

09 лютого 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів в паперовому вигляді.

В підготовчому судовому засіданні 10 лютого 2026 року до матеріалів справи приєднано відповідь на відзив представника позивача від 22 січня 2026 року з додатками (вхід. №ЕС/8779/26), заперечення на відповідь на відзив відповідача від 28 січня 2026 року (вхід. №ЕС/10652/26), розглянуто та задоволено клопотання представника третьої особи про долучення письмових пояснень до матеріалів справи від 03 лютого 2026 (вхід. №ЕС/12157/26), а також ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення ТОВ «ІМПОРТМАКС» від 03 лютого 2026 року (вхід. ЕС/12213/26), а також задоволено клопотання про залучення документів в паперовому вигляді від 09 лютого 2026 року (вхід. №14159/26).

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року клопотання представника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про витребування доказів - задоволено.

Витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області докази на підтвердження факту надходження та реєстрації письмового (усного), звернення громадянина ОСОБА_1 від 07.07.2025 року щодо можливих порушень порядку проведення розрахункових операцій у магазині під торговою маркою «ЦИТРУС», яке стало підставою для здійснення контрольних заходів, зазначивши в службовій записці №5395/04-36-07-08-16 від 09 липня 2025 року, за підписом начальника управління податкового аудиту Віри КАСІЯН.

Зобов`язати надати витребувані судом докази у строк до 18 лютого 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

18 лютого 2026 року від третьої особи до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

В судовому засідання 19 лютого 2026 року, приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення та матеріали на виконання ухвали суду від 10 лютого 2026 року, які надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та після з`ясування питання про відсутність інших доказів за предметом позову, та поважних підстав їх ненадання, судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження, враховуючи вирішення всіх питань, передбачених ч. 2 ст. 180 КАС України, а також положення ст.ст. 163-165 КАС України, у межах строків підготовчого провадження розгляду справи, представники сторін не заперечували проти його закінчення.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 26 лютого 2026 року о 11 год. 30 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

18 березня 2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у період з 10.07.2025 року по 27.07.2025 року на підставі п.п. 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 глави 8 розділу ІІ, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2025 року № 4421-п (далі – Наказ) була проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС», код ЄДРПОУ 43738098 (далі – позивач та/або ТОВ «ІМПОРТМАКС»), склад-магазину «ЦИТРУС», м. Дніпро, с. Слобожанське, комплекс будівель та споруд, буд. 17 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до наказу та інформації, що зазначена в Акті перевірки, перевірка була проведена з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Законів України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального», від 01.06.2000 року №1775-IІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 24.03.1995 року № 108/95-ВР Закону України «Про оплату праці», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», постанови Правління Національного банку України від 29.12.2012 року №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року№ 322-VI.

Підставою для проведення фактичної перевірки в наказі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2025 року № 4421-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС» зазначено підпункт 80.2.2, п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Підставою для призначення та проведення фактичної перевірки слугувало надходження письмового звернення ОСОБА_1 від 07.07.2025 року щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари у магазині під торговою маркою «Цитрус».

Доповідною запискою від 09.07.2025 року №5395/04-06-07-08-16 управління податкового аудиту звернулось до Заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із пропозицією провести фактичну перевірки ТОВ «Імпортмакс» на підставі п.п.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Директору Василенку Валерію Олександровичу 10.07.2025 року об 17 годині 36 хвилин були пред`явлені для ознайомлення під розписку направлення на проведення перевірки від 08.07.2025 року №7225, №7226, службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки та вручено копію наказу від 08.07.2025 року №4421-п.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено Акт фактичної перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем:

- пункту 1, 2, 12 статті 3 Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);

- ст. 85 Податкового кодексу України.

11.08.2025 року ТОВ «ІМПОРТМАКС» не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098 звернулось до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з запереченнями на Акт перевірки від 11.08.2025 року №1108-25.

На підставі Акту перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято та надіслано на адресу ТОВ «ІМПОРТМАКС»:

- податкове повідомлення-рішення № 591/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 2040,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 589/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 926 951,77 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 590/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 673 556,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №591/34-00-07-03 від 14.08.2025, №589/34-00-07-03 від 14.08.2025, №590/34-00-07-03 від 14.08.2025 року ТОВ «ІМПОРТМАКС звернувся зі скаргою до ДПС України.

05.11.2025 року ТОВ «ІМПОРТМАКС» від ДПС України було отримано рішення №31418/6/99-00-06-03-02-06 від 30.10.2025 року, яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №591/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, №589/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, №590/34-00-07-03 від 14.08.2025 року залишено без змін.

Вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Щодо правових підстав для проведення фактичної перевірки позивача суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Правове формулювання норми пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, передбачає наявність як виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і наявність одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За приписами підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

У постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у подібних правовідносинах, зокрема:

«Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки».

У аспекті наведеного суд звертає увагу на те, що наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2025 року № 4421-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ІМПОРТМАКС» (код ЄДРПОУ 43738098)» містить відомості, зокрема, про:

- мету перевірки - здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками;

- вид перевірки - фактична перевірка;

- підстави для проведення перевірки - підпункти 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України;

- об`єкта перевірка якого проводитиметься.

Наказ підписаний уповноваженою посадовою особою, начальником ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталею Федаш, та скріплений печаткою контролюючого органу.

Тож з урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що у контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки позивача відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.

Тобто, зі змісту цього наказу вбачається правова підстава для призначення перевірки (посилання на підпункт 80.2.3 ПК України).

Зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним за наявності факту письмового звернення ОСОБА_1 від 07.07.2025 року щодо можливих порушень порушень при проведенні розрахунків за товари у магазині під торговою маркою «Цитрус».

В рамках вимог абз. 2 та 3 п.п. 1.2.2. п. 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділми органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, які затверджені Наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року № 470 при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства. Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до структурних підрозділів територіальних органів, координацію дій залучених до перевірки працівників таких структурних підрозділів та територіальних органів ДПС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

Доповідною запискою від 09.07.2025 року № 5395/04-06-07-08-16 управління податкового аудиту звернулось до Заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із пропозицією провести фактичну перевірки ТОВ «Імпортмакс» на підставі п.п.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Отже, вищевказані доводи позивача щодо неправомірності проведення контролюючим органом фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та судом не встановлено таких порушень вимог податкового законодавства під час призначення фактичної перевірки, що мають наслідком протиправність оскаржуваних ППР.

Щодо суті виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, судом встановлено наступне.

Щодо порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей та вимог п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Підставою для висновків про реалізацією ТОВ «ІМПОРТМАКС» товару, який не облікований за місцем реалізації та зберігання, на думку перевіряючих стало ненадання документів про походження товару, що знаходився у реалізації на місці здійснення господарської діяльності.

Зі змісту акту перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098 встановлено, що під час фактичної перевірки на господарському об`єкті ТОВ «ІМПОРТМАКС» на вимогу контролюючого органу було надано документи у паперовій формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, у тому числі тих товарів, які на момент перевірки знаходилися у місці продажу, що зокрема, підтверджується записом у розділі «Додатки» Акту перевірки, а також супровідним листом №30 від 14.07.2025 року, який було отримано 15.07.2025 року головним державним інспектором Полуніним Ю.О. разом з додатками на 286 аркушах.

Таким чином висновок перевіряючих щодо ненадання документів про походження товару, що знаходився у реалізації на місці здійснення господарської діяльності та встановлення порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей та вимог п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями» є необґрунтованими та спростовується наданою до перевірки первинною документацією.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «ІМПОРТМАКС» було надіслано на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Заперечення на Акт перевірки від 18.07.2025 року № 3186/04/36/07/08/PPO/43738098 разом з первинними документами, що підтверджують облік товарів належним чином, а також спростовують обставини зазначені в Акті перевірки.

Так, до заперечень було надано: Супровідний лист №30 від 14.07.2025 з відміткою про отримання 15.07.2025 перевіряючим ГУ ДПС у Дніпропетровській області; Накладна №2205362 від 22.05.2025; Видаткова накладна №7270204782 від 27.01.2025; Видаткова накладна №7275732847 від 24.02.2025; Видаткова накладна №7293273402 від 16.06.2025; Видаткова накладна №7294425577 від 23.06.2025; Видаткова накладна №20865647 від 16.06.2025; Видаткова накладна №20440225 від 24.12.2024; Рахунок на оплату замовлення №20505216 від 23.01.2025р; 10. Видаткова накладна №20462465 від 06.01.2025; 11. Видаткова накладна №20376361 від 03.12.2024; Видаткова накладна №20765372 від 08.05.2025; Видаткова накладна №20811447 від 26.05.2025; Накладна на переміщення №61413 від 12.05.2025; Накладна на переміщення №94953 від 30.05.2025; Накладна на переміщення №31273 від 16.02.2025; Накладна на переміщення №73723 від 30.06.2025; Накладна на переміщення №72443 від 25.06.2025; Накладна на переміщення №73293 від 28.06.2025; Накладна на переміщення №71890 від 20.06.2025; Накладна на переміщення №79369 від 23.06.2025; Накладна на переміщення №76372 від 08.07.2025; Накладна на переміщення №75263 від 04.07.2025; Накладна на переміщення №73321 від 28.06.2025; Накладна на переміщення №76364 від 08.07.2025; Накладна на переміщення №93293 від 25.06.2025.

Разом з тим, як встановлено судом, не дочекавшись Заперечень на Акт перевірки, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.86.7. статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За наявності заперечень платника податків до акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України установлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Про можливість надання контролюючому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6 та 44.7 статті 44 Податкового кодексу України.

Так, пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, платники податків та їх представники мають право висловлювати свою незгоду з результатами перевірки та наданими даними у вигляді заперечень та/ або поданням додаткових документів.

Це право надає можливість платникам податків захищати свої інтереси у випадку, якщо вони вважають, що перевірка була проведена неправомірно або результати не відповідають дійсності.

За змістом наведених норм податкового законодавства, ця процедура сприяє забезпеченню справедливості та об`єктивності під час проведення перевірок та розгляду спорів між платниками податків та контролюючими органами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №200/4704/21.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема у постановах від 29.07.2025 року у справі №320/1303/23, від 24.04.2025 року у справі №300/1388/24, від 24.12.2024 року у справі №640/20970/22, від 28.03.2023 року у справі №810/3270/16, від 27.06.2019 у справі №806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

У постанові від 20.11.2018 року у справі №826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акту перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємної частини.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки від 18.07.2025 року було отримано ТОВ «ІМПОРТМАКС» - 28.07.2025 року.

Отже, враховуючи положення п. 86.7 ст. 86 ПК України останнім днем для подання заперечень на акт перевірки, враховуючи 10 робочих днів з дня наступного за днем отримання акту перевірки є 11.08.2025 року, що також не заперечується сторонами.

11.08.2025 року ТОВ «ІМПОРТМАКС» було надіслано на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Заперечення на Акт перевірки від 18.07.2025 року №3186/04/36/07/08/PPO/43738098 разом з первинними документами, що підтверджують облік товарів належним чином, а також спростовують обставини встановлені в Акті перевірки.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 15.08.2025 року отримано у скриньку для листування за №98510/6 лист ТОВ «ІМПОРТМАКС» (ЄДРПОУ 43738098) від 11.08.2025 року №1108-25 щодо незгоди з висновками акту фактичної перевірки №3186/04/36/07/08/РРО/43738098 від 18.07.2025 року.

Відповідь на вищезазначений лист Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано листом №74066/6/04-36-07-0-16, який направлено платнику податків на його податкову адресу 22.08.2025 року поштою з повідомленням про вручення.

Тобто заперечення позивача взагалі не були враховані при прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Податкове повідомлення-рішення прийняте виключно на підставі акту перевірки.

Податкові повідомлення-рішення прийняті у строк, визначений пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки).

Питання визначення граничного строку на подання платником податків заперечень на акт перевірки відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України та процесуальні наслідки недотримання податковим органом такого строку були предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/20970/22 (постанова від 24 грудня 2024 року).

З матеріалів перевірки, вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені після отримання заперечення з первинними та обліковими документами щодо походження та обліку товарних залишків крамниць «Цитрус» у місті Дніпро за адресою.: м. Дніпро, с. Слобожанське, комплекс будівель та споруд, буд. 17.

Таким чином, неврахування усіх обставин, що мають значення для рішення індивідуальної дії, а саме, безпідставне неврахування Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як контролюючим органом, своєчасно поданих позивачем заперечень на акт фактичної перевірки, суперечить положенням частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 12.07.2023 року у справі №200/4704/21 та у постанові від 10.03.2026 року №320/14284/23.

Щодо порушення позивачем вимог п.1,3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями».

Матеріали справи свідчать, що встановлюючи порушення ТОВ «ІМПОРТМАКС» вимог ст. 3 Закону N 265/95-ВР, контролюючий орган керувався даними системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій через РРО/ПРРО (далі - СОД РРО) щодо проведення позивачем у перевіряємому періоді розрахункових операцій з реалізації товарів.

Так, пунктами 1, 2 розділу II «Функціонування СОД РРО» Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 року №477, встановлено СОД РРО (система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

За висновком Верховного Суду у постанові від 16.05.2024 року у справі №520/4564/23, відомості СОД РРО, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією - не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі ТОВ «ІМПОРТМАКС» розрахункових документів за продані товари.

Чеки продажу, на які міститься посилання в акті перевірки, як свідчить його зміст, взяті з відомостей СОД РРО, однак самі оригінали чеки не були предметом безпосереднього дослідження контролюючого органу під час перевірки.

Щодо вимоги про надання документів, суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи наявна письмова вимога перевіряючих від 15.07.2025 року щодо надання пояснень, якою в тому числі відповідач обґрунтовує позицію щодо ненадання на відповідну вимогу копій документів та пояснень, що в подальшому слугувало для висновку про ненадання ТОВ «ІМПОРТМАКС» документів та пояснень під час перевірки.

Проте, ТОВ «ІМПОРТМАКС» наполягає на тому, що відповідної вимоги не отримував. Докази зворотнього відповідачем не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що дана вимога датована 15.07.2025 року, а перевірка закінчена 17.07.2025 року.

Відповідно до п.85.4 ст. 85 Податкового кодексу України: «При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.».

Тобто, вказана вимога була сформована з порушення вимог п.85.4 ст. 85 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що під час проведення фактичної перевірки позивачем було надано документи, які підтверджують облік та походження товарних запасів, що підтверджується, зокрема, відомостями, викладеними в акті перевірки, а також супровідним листом із додатками. Крім того, відповідні первинні документи були повторно подані позивачем разом із запереченнями на акт перевірки.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про ненадання документів та реалізацію необлікованого товару не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим є необґрунтованими.

Щодо встановлених контролюючим органом порушень вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, суд зазначає, що такі висновки ґрунтуються виключно на відомостях системи обліку даних РРО (СОД РРО), які за своєю правовою природою є податковою інформацією та не можуть вважатися належним і достатнім доказом вчинення податкового правопорушення без їх підтвердження первинними документами.

При цьому, матеріали справи не містять жодного належного доказу, який би безпосередньо підтверджував факт проведення позивачем розрахункових операцій з порушенням вимог законодавства, зокрема, фіскальних чеків або інших первинних документів, які б свідчили про такі порушення.

Отже, висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій є недоведеними.

Окремо суд звертає увагу на те, що позивачем у встановлений законом строк подано заперечення на акт перевірки разом із документами, що підтверджують його позицію, які відповідно до вимог Податкового кодексу України є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Водночас, як встановлено судом, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не було належним чином враховано подані позивачем заперечення та додаткові документи, що свідчить про неповне з`ясування обставин, які мають значення для прийняття рішення, та порушення принципів обґрунтованості й об`єктивності рішень суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без належного дослідження всіх обставин справи, без достатньої доказової бази та з порушенням вимог податкового законодавства.

Враховуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача №591/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, №589/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, №590/34-00-07-03 від 14.08.2025 року не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законом, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

З позиції ЄСПЛ важливою вимогою до доказування є належна якість доказів, якими суд обґрунтовує своє рішення. Стаття 6 Конвенції не встановлює якихось вимог до порядку оцінки доказів національним судом, а залишає вирішення цього питання «на поталу» національному законодавству і національним судам.

Разом з тим у питаннях використання національними судами доказів ЄСПЛ застосовує широку палітру термінів на позначення якісних характеристик доказів, акцентуючи особливу увагу на їх належності, тобто на змістовому логічному зв`язку між доказом та обставинами справи, а також на дотриманні належного процесуального порядку отримання, подання та дослідження доказів, від чого залежить їх допустимість (рішення у справах: «Георгіос Папагеоргіу проти Греції», «Перна проти Італії», «Жуковський проти України»). При цьому береться до уваги такий процесуальний порядок, який визначений національним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 24 224,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: №591/34-00-07-03 від 14.08.2025 року, №589/34-00-07-03 від 14.08.2025 року та №590/34-00-07-03 від 14.08.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» суму сплаченого судового збору в розмірі 24 224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТМАКС» (вул. Маразліївська, буд. 1/20, вхід Ф1, офіс 101, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 43738098).

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т. Шевченка, 15/2, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49600, код ЄДРПОУ 44118658).

Повний текст складено та підписано суддею 26 березня 2026 року.

Суддя С.О. Cтефанов