Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №400/1947/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 р. № 400/1947/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) інформації про порушення правил військового обліку позивачем;

зобов`язання відповідача виключити з Реєстру дані про порушення правил військового обліку позивачем.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на військовому обліку у відповідача. Після оновлення свого електронного військово-облікового документа він дізнався про нібито порушення ним правил військового обліку. З відповіді відповідача на адвокатський запит він дізнався, що його порушення полягає у тому, що він не став військовий облік за місцем перебування як внутрішня переміщена особа (далі – ВПО). На переконання позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки він є заброньованим до 08.12.2026. Крім цього, наразі його довідка про внутрішньо переміщену особу скасована.

У відзиві на позовну заяву від 12.03.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що згідно з даними з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) та даними Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб (ЄДРВ/реєстр ВПО) встановлено, що станом на 19.01.2026 (дату створення адміністративної історії та виявлення правопорушення) статус внутрішньо переміщеної особи щодо позивача офіційно не був скасований. Відомості про подання Позивачем заяви про скасування довідки ВПО у відповідному органі соціального захисту міститься з 15.02.2026. Відтак позивач продовжував обліковуватися як ВПО за місцем, визначеним у відповідній довідці внутрішньо переміщеної особи до 15.02.2026. Після внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ частина четверта статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що у період мобілізації та/або дії воєнного стану, обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які залишили або покинули своє місце проживання, у 7-денний строк з дати взяття на облік ВПО: стати на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку ВПО або у випадках, передбачених законом, повідомити відповідний орган про зміну місця проживання. Враховуючи, що позивач отримав статус ВПО у 2022 році та станом на 19.01.2026 цей статус не був скасований, і він не надав відповідачу доказів того, що після 11.04.2024 ним було виконано обов`язок стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку як ВПО або належним чином письмово повідомив про зміну місця проживання. Тому у діях позивача наявні всі ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП – порушення правил військового обліку в особливий період шляхом невиконання визначеного законом обов`язку.

13.03.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги. У ній позивач закцентував увагу на тому, що на момент його звернення до відповідача він не був уже зареєстрованим як ВПО. Також у разі несвоєчасного звернення позивача щодо взяття його на військовий облік, він мав бути притягнутий до адміністративної відповідальності, за наявності в його діяннях складу адміністративного проступку. Однак, відповідач лише 19.01.2026 завів справу F3805712 за статтею 210 КУпАП, тобто після звернення адвоката з адвокатським зверненням до нього.

Відповідач у встановлений судом строк правом на подання заперечень не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

02.03.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі, а також про витребування у відповідача належним чином завіреної копії облікової картки позивача.

12.03.2026 відповідач подав до суду витребуваний в нього доказ.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 24.02.2026 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача, є заброньованим від мобілізації до 08.12.2026 (абз. 1 ч. 1 ст. 23), відомості про правопорушення відсутні.

У Відповіді від 18.03.2026 № 2476906 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивач був зареєстрований як внутрішньо переміщена особа у період з 27.04.2022 по 06.02.2026.

Відповідно до Витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного від 14.11.2024 № 25947 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як працівнику АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+» позивач отримав повідомлення про порушення ним правил військового обліку та про можливість сплатити за нього штраф зі знижкою 50 %.

В електронній обліковій картці позивача у графі судимість зазначено: «Номер справи: F3805712 з 19 січня 2026 по Стаття: Ст. 210 КУпАП».

19.01.2026 відповідач завів у Реєстрі справу № F3805712 за статтею 210 КУпАП, вид порушення: «Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО», статус: порушення не підтверджене.

11.02.2026 представниця позивача подала відповідачу адвокатський запит, зокрема, про внесення змін до Реєстру в частині вилучення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Листом від 13.02.2026 1298 відповідач відмовив у задоволені цього адвокатського запиту, оскільки згідно з даними Реєстру позивач рахується як військовозобов`язаний, який порушує правила військового обліку у зв`язку з тим, що він не став на військовий облік то територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування як ВПО.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Закон № 1951-VIII) до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.

Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.

Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону № 1951-VIII).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису – сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII – службових даних.

Зокрема, пунктом 201 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру підлягають внесення дані про вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 КУпАП, шляхом зазначення дати, номеру і короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Натомість законодавством не передбачено можливість внесення до Реєстру відомостей про можливу наявність у діях військовозобов`язаного складів адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 КУпАП.

Суд встановив, що через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+» позивач отримав повідомлення про порушення ним правил військового обліку та про можливість сплатити за нього штраф зі знижкою 50 %.

В електронній обліковій картці позивача у графі судимість зазначено: «Номер справи: F3805712 з 19 січня 2026 по Стаття: Ст. 210 КУпАП».

19.01.2026 відповідач завів у Реєстрі справу № F3805712 за статтею 210 КУпАП, вид порушення: «Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО», статус: порушення не підтверджене.

Таким чином, відповідач у Реєстр ввів дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП.

Натомість листом від 13.02.2026 1298 відповідач повідомив представницю позивача, що згідно з даними Реєстру позивач рахується як військовозобов`язаний, який порушує правила військового обліку у зв`язку з тим, що він не став на військовий облік то територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування як ВПО.

У відзиві на позовну заяву відповідач від 12.03.2026 відповідач наголосив на тому, що у діях позивача наявні всі ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП – порушення правил військового обліку в особливий період шляхом невиконання визначеного законом обов`язку.

З наведеного слідує, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП, і стосовно нього не складався протокол та/або постанова про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідач вніс до Реєстру дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 КУпАП, за відсутності відповідного протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення, а саме: замість відомостей про дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення в Реєстрі було зазначено номер заведеної відносно позивача адміністративної справи, дату її заведення та зміст та відомості про об`єктивну сторону можливого адміністративного правопорушення

Сам факт недотримання позивачем правил військового обліку (не став на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку ВПО) без складання протоколу та / або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 КУпАП, не є підставою для введення до Реєстру відповідних відомостей.

Тобто відповідач вніс до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушив вимоги частини другої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», статей 6, 7 і 10 Закону № 1951-VIII.

Такі дії відповідача є протиправними.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією про сплату від 24.02.2026 № 9199-1979-6574-5293 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1064,96 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1064 (Одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

8. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

9. Повний текст рішення суду складений 25.03.2026.

Суддя В.Г.Ярощук