Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №400/13510/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 р. № 400/13510/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт», шосе Херсонське, 115/4, м. Миколаїв, 54028,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

провизнання протиправним та скасування рішення від 04.12.2025 №68583, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» (далі – позивач, ТОВ «БК «Мегаліт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ДПС), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.12.2025 року № 68583;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «БК «Мегаліт» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою від 29.12.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що платником надано пояснення та підтверджуючі бухгалтерські документи щодо здійснення господарської діяльності, в тому числі операцій вказаних в рішеннях податкового органу про відповідність платника критеріям ризиковості. Законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної або прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.

Податковим органом в свою чергу не вказано підстав врахування/неврахування поданих позивачем документів та пояснень, не зазначено яких документів та на підтвердження яких обставин не надано. Податковий орган не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав. Разом з тим, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Кконтролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

В оскаржуваному рішенні відповідачем в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач зазначив, що за результатами проведеного моніторингу фінансово-господарських операцій, відображених у поданих для реєстрації податкових накладних у попередніх періодах, встановлено, що платником здійснюється постачання робіт із вказанням в податкових накладних номенклатури «Роботи по досягненню результату, реабілітаційні роботи» на неплатника ПДВ (представництво дитячого фонду Об`єднаних Націй «ЮНІСЕФ») на загальну суму у 2025 році 15468,8 тис. грн. Реєстрація податкових накладних відбувається з урахуванням ознак безумовної реєстрації. При цьому, код ДКПП послуг в податкових накладних вказується 41.00.40 «Будування нежитлових будівель». З урахуванням відображення в податкових накладних вказаних номенклатури товару та коду ДКПП неможливо встановити відповідність та належність наведених показників накладної.

Податковий кредит та, відповідно, сума ліміту в СЕА ПДВ, на яку платник може зареєструвати податкові накладні, формується за рахунок податкових накладних виписаних в значних обсягах на адресу ТОВ «БК «Мегаліт» будівельних матеріалів, різноманітного обладнання та устаткування. Інформація щодо площ складського приміщення, яке вказано платником в Повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, відсутня, у зв`язку з чим є ймовірність накопичення залишків товарів без підтвердження належних місць для їх зберігання.

Також, згідно даних Відомостей про суми нарахування доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою №4-ДФ, поданих у 2025 році товариством задекларована виплата на рівні мінімальної заробітної плати 6 особам, з них 4 жінкам та 2 чоловікам що ставить під сумнів реальність проведення платником будівельних робіт в задекларованих обсягах.

З огляду на викладене, по платнику встановлені наступні коди податкової інформації:

код « 07» визначає ризик – недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

код « 11» визначає ризик – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Додатково повідомляємо, що платником 25.11.2025 року надано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, за результатами обговорення фінансово-господарської діяльності платника та аналізу копій документів, наданих на розгляд, Комісією 04.12.2025 року прийнято рішення щодо доцільності перебування відповідного суб`єкта господарювання у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ «БК «Мегаліт» зареєстровано як юридична особа 16.02.2017 року та перебуває на обліку як платник ПДВ з 01.04.2017 року.

Основним видом господарської діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Інші види господарської діяльності позивача: 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.10 Організація будівництва будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.21 Будівництво трубопроводів.

26.08.2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 49951 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого ТОВ «БК«Мегаліт» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підстава: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контроючим органом в процесі поточної діяльності встановлено:

- 07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробництва товарів/постачання послуг;

- 11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.

24.11.2025 року позивач звернувся до відповідача із зверненням про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника № 1, до яких надані: договора оренди, постачання, виконання будівельних робіт, субпідряду, специфікації, платіжні інструкції, видаткові накладні, акти виконаних робіт та акти виконаних робіт (надання послугс).

04.12.2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС прийнято рішення № 68583 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого ТОВ «БК «Мегаліт» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підстава: з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів від 25.11.2025 року № 2/11 встановлено:

- 07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) для виробництва товарів/постачання послуг;

- 11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.

Не погоджуючись з рішенням від 04.12.2025 року № 68583, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Також у відповідності до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Як встановлено судом, в даному випадку жодної з наведених видів перевірок контролюючим органом не проводилось.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року (далі – Порядок № 1165). Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520).

Згідно пунктів 40, 42-46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника -надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня); доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Під час розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції процес такого розгляду фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису із зазначенням у протоколі засідання комісії ідентифікатора (посилання) відеозапису відеоконференції або з додаванням до протоколу носія відеозапису відеоконференції.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30.11.2021 року у справі № 340/1098/20, від 23.06.2022 року у справі № 640/6130/20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач для здійснення господарської діяльності оренду у ТОВ «Завод «Армат» виробниче приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Богородична, 7 (договір № 1/22 від 03.01.2022 року).

Товариством надано до ГУ ДПС повідомлення за формою 20-ОПП, а також копію договору оренди.

Отже, ризик за кодом 11 не відповідає дійсності.

Щодо наявності достатніх трудових ресурсів, то суд враховує, що згідно штатного розпису на підприємстві працює 6 осіб (з них: директор , бухгалтер, інженер проектно-кошторисної роботи, менеджер зі збуту, головний інженер, помічник керівника. Кількість працівників повністю задовольняє потреби товариства у трудових ресурсах. Відомості про суми нарахування доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору подано в установленому законом порядку.

Всі роботи і послуги, пов`язані з будівельними роботами здійснюють сторонні організації за винагороду на підставі укладених договорів підряду.

Щодо придбання послуг з виконання робіт: 25.04.2025 року ТОВ «БК «Мегаліт» укладено ТОВ «Аквоенерготрейд» (код ЄДРПОУ 41428936) договори постачання будівельних матеріалів № 42 та виконання будівельних робіт № ЮНБ-1.

Також 25.04.2025 року ТОВ «БК «Мегаліт» укладено з ТОВ «Ніковіта Сервіс» (код ЄДРПОУ 41779511) договори № ЮС-30 та № ЮЛ-53 виконання будівельних робіт.

Вказаними постачальниками товарів, робіт/послуг зареєстровано на адресу ТОВ «БК «Мегаліт» податкові накладні в установленому законом порядку.

Крім того, 17.03.2025 року та 05.05.2025 року укладено договори субпідряду з ФОП « ОСОБА_1 » №2-БСЦ та 17/03-ЮФ, реалізація умов яких підтверджена актами виконаних робіт та платіжними інструкціями.

Отже, ризик за кодом 07 також відсутній.

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.20.2023 року у справі № 808/3686/16, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Наявна у контролюючого органу податкова інформація щодо відсутності придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно матеріальних цінностей, недостатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/230, від 19.11.2021 року у справі № 140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20, а також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 року у справі №140/8640/23.

Питання тлумачення та застосування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

У рішенні від 13.12.2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі № 140/2093/18.

Згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність у нього умов та/або обсягів матеріальних та трудових ресурсів, а також всіх первинних документів щодо здійснення господарських операцій, не надав жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь позивача.

Разом з цим, позивач просить присудити на свою користь витрати на правничу допомогу.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано платіжну інструкцію від 18.09.2025 року № 1491 на суму 20000,00 грн. Призначення платежу: оплата за договором про надання правничої допомоги адвокатом від 01.09.2025 року, рах. № 01/09 від 01.09.2025 року, без ПДВ.

Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 5000,00 грн відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» (шосе Херсонське, 115/4, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 41157144) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.12.2025 року № 68583.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «БК «Мегаліт» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» (шосе Херсонське, 115/4, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 41157144) судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.03.2026 року.

Суддя О.В. Малих