Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №320/14567/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Київ справа №320/14567/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на корить позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним увільненням його від посади з 08.05.2019 по день призначення на іншу посаду 03.04.2020, з розрахунку щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував за займаною штатною посадою до 08.05.2019 з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що з часу увільнення з військової служби позивача та по дату призначення його на посаду, позивач має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним увільненням, оскільки такий заробіток є за своїм змістом державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач у відповіді на відзив вказав про необґрунтованість доводів відповідача.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив підтримав доводи викладені у відзиві.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Ухвалами Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.04.2019 у справах №219/4057/19 та №219/4058/19 визначено:

- обрати запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 12.04.2019 року по 10.06.2019 року включно; визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 96 050,00грн., що складає п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків;

- обрано запобіжний захід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 12.04.2019 року по 10.06.2019 року включно; визначено підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 96 050,00грн., що складає п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, наказом начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.05.2019 №124, відповідно до пп. 13 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, майора ОСОБА_1 , старшого помічника начальника оперативного відділення штабу НОМЕР_2 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України увільнено із займаної посади і зараховано у розпорядження начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України з 12.04.2019 та утримувати у списках особового складу НОМЕР_2 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №640/14912/20 визнано протиправною бездіяльність начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо не скасування наказу начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.05.2019 №124 щодо увільнення від займаної посади і зарахування у розпорядження начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України майора ОСОБА_1 та зобов`язано начальника Генерального штабу Збройних Сил України скасувати § 4 наказу Начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.05.2019 №124 щодо увільнення від займаної посади і зарахування у розпорядження начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України майора ОСОБА_1 .

На виконання вказаного рішення, відповідачем винесено наказ від 28.12.2021 №158, яким скасовано § 4 наказу Начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.05.2019 №124 про увільнення від займаної посади і зарахування у розпорядження начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України майора ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 року № 38 майора ОСОБА_1 , військовослужбовця у розпорядженні начальника Генерального штабу Збройних Сил України допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою помічника начальника оперативного відділення військової частини НОМЕР_1 , встановлено посадовий оклад 4 090 грн на місяць (17 тарифний розряд), наказано виплачувати щомісячну фіксовану премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 163% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.04.2022 року № 83 майора ОСОБА_3 , військовослужбовця розпорядженні начальника Генерального штабу Збройних Сил України, що перебуває у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.04.2022 № 362 на посаду начальника командного пункту штабу військової частини, оголошено вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за новою посадою.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вважає, що з часу увільнення з військової служби позивача та по дату поновлення позивача на посаді, останній має право на виплату середнього заробітку на час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 13, абзацу 24 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою чи за вироком суду застосовані такі покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні до скасування чи зміни запобіжного заходу або до винесення судом вироку чи відбування покарання;

Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.

Матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується зокрема Міністерством оборони.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам було затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 р. за № 745/32197 (надалі - Порядок №260).

Відповідно до п. 6 розділу ХХІХ «Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, усуненим або відстороненим від виконання службових обов`язків, відстороненим від виконання повноважень на посаді або відстороненим від посад, а також тим, яких взято під варту чи які перебувають під домашнім арештом, а також за час відбування покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах» Порядку № 260 (в редакції чинній станом на 12.04.2019 - день коли щодо позивача було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою) - визначений у цьому розділі порядок виплати грошового забезпечення також стосується і військовослужбовців, зарахованих у розпорядження посадових осіб (які мають право призначення їх на посади) відповідно до підпунктів 121 та 13 пункту 116, а також пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Відповідно до п. 3 розділу ХХІХ Порядку № 260 - виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, щодо яких відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту (цілодобово), призупиняється з дня взяття під варту або направлення під цілодобовий домашній арешт до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою.

Зі змісту вказаної правової норми вбачається, що днем призупинення виплати військовослужбовцю грошового забезпечення, щодо якого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є день взяття під варту такого військовослужбовця, у випадку з позивачем це було 12.04.2019 року.

У свою чергу днем закінчення призупинення виплати грошового військовослужбовцю, щодо якого було запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є день повернення до виконання обов`язків за посадою.

Судом встановлено, що у період з 12.04.2019 року утримувався під вартою; з 24.04.2019 був звільнений з під варти; з 12.04.2019 був увільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження начальника Головного управління персоналу-заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України; з 20.04.2021 виведений із розпорядження начальника Головного управління персоналу-заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України та зарахований у розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України; з 24.02.2022 року позивача допущено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою помічника начальника оперативного відділення військової частини НОМЕР_1 ; з 10.04.2022 року позивача було призначено на нову посаду начальника командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХП, у разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Аналогічна правова норма закріплена у п. 9 розділу ХХХІ Порядку № 260, згідно з якою - грошове забезпечення військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв`язку з цим поновлені на військовій службі (посаді) на підставі рішення повноважного органу (керівника), який прийняв рішення про таке поновлення та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, недоотримане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді виплачується військовослужбовцю за місцем перебування на грошовому забезпеченні.

Таким чином, виплата недоотриманого грошового забезпечення за час вимушеного прогулу здійснюється з наявності одночасно наступних умов:

1) рішення про звільнення особи з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними;

2) військовослужбовець має бути поновлений на військовій службі та/або посаді у зв`язку з його незаконним звільненням з військової служби або перемішанням по службі;

3) рішення про виплату недоотриманого грошового забезпечення за час вимушеного прогулу має бути прийняте повноважним органом (керівником), який прийняв рішення про поновлення військовослужбовця на військовій службі та/або посаді.

Слід зазначити, що зміст, підстави і процедура звільнення з військової служби упорядковані приписами статей 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пунктів 233-243 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.

Так, згідно статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно пункту 242 Положення № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець зобов`язаний здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Підстави звільнення військовослужбовців передбачені у статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» різняться для кожного з видів військової служби: 1) військовослужбовці строкової військової служби; 2) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу; 3) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації; 4) військова служба за контрактом; 5) військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу.

З наданих сторонами матеріалів вбачається, що позивача було увільнено від із займаної посади і зараховано у розпорядження начальника Головного управління персоналу – заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, згідно наказу від 08.05.2019 №124.

Разом з тим, при розгляді адміністративної справи про скасування вищевказаного наказу в судовому порядку, позивачем не заявлялись вимоги про його поновлення.

Замість цього з 10.04.2022 позивач приступив до виконання обов`язків за новою посадою - начальника командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , яку він раніше не обіймав.

Таким чином, враховуючи, що звільнення позивача з військової служби не відбулось, суд дійшов висновку про неможливість покладення на відповідача такої відповідальності, як стягнення середнього заробітку за час вимушеного проголу, оскільки увільнення з займаної посади не є тотожнім звільненню з військової служби.

За таких обставин, правові підстави для нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у спірний період відсутні, а тому позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачами доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.