Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на доходи фізичних осіб
Дата: 18 березня 2026 р.
Справа: №320/19214/25
Суддя: Скрипка І.М.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2026 року Київ № 320/19214/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., за участю секретаря судового засідання Кумейко А.О.,
представника позивача: Сухом`яткіна К.М.,
представника відповідача: Махно А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
у квітні 2025 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: №14523624023 від 23.12.2024, №14523724023 від 23.12.2024, №14523524023 від 23.12.2024, №14523124023 від 23.12.2024.
Суд ухвалою від 12.05.2025 позов залишив без руху.
На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені у ній.
Ухвалою суду від 25.07.2025 відкрито загальне провадження, призначено підготовче засідання на 19.08.2025 о 14:00 год.
У зв`язку із неявкою представника позивача підготовче судове засідання було відкладене на 25.09.2025.
25.09.2025 підготовче судове засідання знову відкладалося через відсутність представника позивача.
24.10.2025 проведено підготовче засідання, протокольною ухвалою від цієї ж дати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.12.2025.
02.12.2025 судове засідання зняте з розгляду у зв`язку із несправністю системи відеоконференцзв`язку.
06.01.2025 судове засідання зняте з розгляду у зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М. на лікарняному.
30.01.2026 розпочато судовий розгляд справи по суті, у якому перед судовими дебатами оголошено перерву через надходження повідомлення про замінування приміщення суду.
19.03.2026 продовжено судовий розгляд справи по суті.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що йому до часу проведення оскаржуваної перевірки та/або до дати складання акта перевірки від 14.11.2024, та/або до дати винесення оскаржуваних повідомлень-рішень не було відомо та не могло бути відомо про існування письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03 відповідача про проведення перевірки та/або наказу відповідача від 25.09.2024 № 6305-п, а представник позивача отримав копії таких документів від податкового органу електронною поштою листом від 12.02.2025.
Наголосив, що наявні у розпорядженні позивача копії поштових конвертів, що надані йому відповідачем: доказів інформування позивача про проведення оскаржуваної перевірки шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача-платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення саме письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03 та/або копії наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2024 №6305-п не містять; доказів особистого вручення позивачеві саме письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03 та/або копії наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2024№ 6305-п не містять; доказів зазначення в повідомленні про вручення поштовою службою дати та/або причини невручення саме письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03 та/або копії наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2024№ 6305-п, або будь-якого іншого поштового відправлення не містять (зокрема, реєстру поштового відправлення). Вказував і про відсутність направлення відповідними рекомендованими поштовими повідомленнями саме акта перевірки позивача, як і оскаржуваних повідомлень-рішень. Стверджував, що невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про невиїзну перевірку призводить не лише до визнання перевірки незаконною, але й відсутності правових наслідків цієї перевірки.
У зв`язку із цим, просив задовольнити позов.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали про те, що позивача було проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу № 6305-п та письмовим повідомленням №2143/26-15-24-02-03 від 25.09.2024, що були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків; відповідно відомостей з Реєстру територіальної громади міста Києва місцем проживання та реєстрації позивача є: АДРЕСА_1 .
Наголосили, що, зважаючи на приписи Податкового кодексу України, посилання позивача на те, що останній начебто не був належним чином проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є юридично необґрунтованими та такими, що не відповідають реальним обставинам справи; а контролюючим органом було дотримано вимоги чинного податкового законодавства, які регулюють підстави та порядок прийняття податковим органом наказу про проведення перевірки платника податків.
Підкреслили, що у порушення підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, позивачем до складу загального оподатковуваного доходу за 2023 рік не включено дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 10 000 000,00 грн, який підлягає відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи, та, відповідно, не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 800 000 грн та військовий збір у сумі 150 000 грн.
У відповіді на відзив представник позивача вказав, що у відзиві відповідача не наведені посилання та відповідні докази, у тому числі щодо: надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача поштою саме письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03; надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача поштою копії наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2024№ 6305-п; особистого вручення позивачеві-платнику податків (його представнику) письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03 та/або копії наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2024№ 6305-п; зазначення в повідомленні про вручення поштовою службою дати та/або причини невручення письмового повідомлення від 25.09.2024 № 2143/26-15-24-02-03 та/або копії наказу ГУ ДПС у м. Києві від 25.09.2024 № 6305-п, або будь-якого іншого поштового відправлення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначив обставини, повідомлені у позові і відповіді на відзив, стверджував протиправність оскаржуваних повідомлень-рішень у зв`язку із порушенням порядку проведення перевірки.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову. Наголошувала на дотриманні податковим органом процедури проведення перевірки і наявності підстав для прийняття названих вище податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.
Як вбачається з інформації №117436450 від 14.08.2024 про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянької РДА, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.09.2003 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.117).
Саме таку адресу як адресу місця проживання позивача зазначено і у позовній заяві.
Позивачу на названу вище адресу податковим органом направлено лист від 26.03.2024 щодо виконання обов`язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2023 рік та декларування доходу, отриманого у вигляді інвестиційного прибутку (доходу) (а.с.122).
На підтвердження цього відповідачем подано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600903379739, дата подання – 27.03.2024 (а.с.123-124), яке повернулося за закінченням терміну зберігання. Адресатом зазначено ОСОБА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 .
Лист направлено у зв`язку із отриманням даних із центральної бази Державного реєстру фізичних осіб про суми отриманих доходів за видами доходів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
На вказаний лист ГУ ДПС від 26.03.2024 - позивачем відповіді та інформації надано не було.
У подальшому, ГУ ДПС у м. Києві 12.06.2024 складено лист №11122/І/26-15-24-01-17-07 «Про надання інформації та її документального підтвердження», адресований ТОВ «СП «ХІМОПОЛ». Тут зазначалося, що відповідачем за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення ОСОБА_1 податкового законодавства: неподання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік та недекларування сум інвестиційного доходу від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та/або корпоративними правами, відображених цим товариством у податковому розрахунку (форма №4-ДФ) за 4 квартал 2023 року в розмірі 36 600 000 грн. Просили підтвердити правильність відображення інформації щодо отримання ОСОБА_1 у 2023 році доходу за 112 ознакою (а.с.121).
Товариством з обмеженою відповідальністю «СП «ХІМОПОЛ» листом №114/1 від 01.07.2024 надано інформацію про те, що між ТОВ«СП «ХІМОПОЛ» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» (код ЄДРПОУ 00152299). Вказано, що продаж відчужуваної частки (15%) ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» здійснено за ціною 36 600 000,00 грн, які в безготівковій формі на рахунок ОСОБА_1 перераховуються відповідно до графіку розрахунків передбаченого договором.
Повідомлено, що у 2023 році, за ознакою 112, ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» товариством «СП «ХІМОПОЛ» було виплачено 10 000 000,00 грн (а.с.119-120).
23.09.2024 ГУ ДПС складено доповідну записку стосовно необхідності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 щодо дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав (а.с.127).
На підставі наказу від 25.09.2024 №6305-п та у відповідності до повідомлення від 25.09.2024 №2143/26-15-24-02-03, у період із 04.11.2024 по 08.11.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ» платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (а.с.34-35).
Наказ і повідомлення про проведення перевірки направлялися рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №060096695887 (а.с.129).
У названому вище наказі зазначено, що перевірка призначається на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (т.1 а.с.125).
За результатами перевірки складено акт №120239/Ж5/26-15-02-03/2503213890 від 14.11.2024 (а.с.26-29, 64-71).
За висновками названого акта встановлено порушення:
- пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, – не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві;
- вимог підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України – не надано до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- підпункту 168.2.1 пункту 168.2, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу з урахуванням вимог підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 цього кодексу - не задекларовано дохід у вигляді інвестиційного прибутку у сумі 10 000 000 грн та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік у сумі 1 800 000 грн з отриманого доходу;
- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України – не нараховано, не утримано і не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 150 000 грн.
Акт перевірки направлено відповідачем на податкову адресу ОСОБА_1 рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.115-116).
На підставі висновків названого вище акта перевірки прийняті такі податкові повідомлення-рішення:
- №14523624023 від 23.12.2024, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за 2023 рік, код платежу 11010500, у тому числі: за податковим зобов`язанням у сумі 1 800 000,00 грн і за штрафними санкціями у сумі 450 000,00 грн (а.с.33);
- №14523724023 від 23.12.2024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за 2023 рік, код платежу 11011001, у тому числі: за податковим зобов`язанням у сумі 150 000,00 грн, за штрафними санкціями у сумі 37 500,00 грн (а.с.32);
- №14523524023 від 23.12.2024, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, код платежу 11010500, всього у сумі 340,00 грн (а.с.31);
- №14523124023 від 23.12.2024, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткування доходу за 2023 рік, код платежу 11010500, всього у сумі 1 020,00 грн (а.с.30).
Такі повідомлення-рішення направлялися рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101141504453 на податкову адресу позивача, однак останнє повернулося за закінченням терміну зберігання (а.с.138-139).
Як у змісті позовної заяви, так і у судовому засіданні представник позивача не висловлював зауважень чи спростувань стосовно отримання ОСОБА_1 у 2023 році інвестиційного доходу у розмірі 10 000 000 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Так, за правилами підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
За нормами пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Як закріплено у пункті 79.2 статті 79 Податкового кодексу, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (пункт 79.3 ПК України).
За положеннями пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
За нормами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно із пунктом 42.3 статті 42 Податкового кодексу, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
За приписами пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
У відповідності до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі)
У відповідності до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.
За нормами пункту 86.4 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
За нормами підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Як закріплено у пункті 179.1 статті 179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
За приписами підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
У відповідності до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об`єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX цього Кодексу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Згідно із підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, у тому числі, 164.2.9. інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (пункт 164.2 статті 164 Податкового кодексу).
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу).
За правилами пункту 167.5 статті 167 ПК України ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 цього пункту;
5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб`єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.
Згідно із підпунктом 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу пасивні доходи - доходи, отримані у вигляді:
процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);
процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв`язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;
інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов`язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;
роялті;
дивідендів;
страхових виплат і відшкодувань;
За змістом пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
За приписами підпункту а) пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
Як закріплено у пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
У пункті 44.3 статті 44 Податкового кодексу України закріплено обов`язок платників податків забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.
Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591.
За змістом пунктів 1 та 2 цього Порядку, його розроблено відповідно до положень Кодексу, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків, які отримують доходи та відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов`язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
На підставі з`ясованих у справі обставин, а також аналізу наведених правових норм, суд приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що доводи стосовно відсутності доказів того, які саме документи містилися у поштових відправленнях, які направлялися ГУ ДПС на адресу позивача, то вони відхиляються, оскільки контролюючий орган надав відповідні докази, які відповідають положенням Податкового кодексу України. Так, ні податкове законодавство, ні Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009, не встановлюють вимог до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в частині зазначення назви документа, що надсилається.
Податковим органом неодноразово направлялася у період з березня 2024 року на податкову адресу позивача кореспонденція: лист щодо необхідності подання декларації про майновий стан і доходи, акт перевірки, податкові повідомлення-рішення тощо. Усі такі відправлення поверталися за закінченням терміну зберігання.
Так сукупність, послідовність і наслідки таких направлень переконують суд, що і рекомендоване повідомлення №060096695887 є належно відправленим, а неврученим із тих самих незалежних від податкового органу підстав, навіть за відсутності у матеріалах справи корінця до нього, при цьому докази безпосередньо відправлення цього повідомлення оператором поштового зв`язку на належну адресу наявні у матеріалах справи.
Суд враховує і правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 23.05.2022 у справі №810/3116/18, від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 24.09.2019 у справі №826/1109/15, №826/19813/16 від 19.12.2024, від 13.11.2025 у справі №520/7470/25.
Так, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях, у тому числі у перерахованих, звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника із наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Верховний Суд наголошував, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, а у разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Позивач, стверджуючи неможливість реалізації своїх прав під час проведення перевірки, міг скористатися правом на подання заперечень на акт перевірки із доказами на спростування висновків податкового органу, але не зробив цього.
Також суд ще раз звертає увагу, що докази належного вручення акта перевірки – наявні у матеріалах справи.
Сам механізм процедури подання заперечень закріплений законодавцем для реалізації платником податків можливості довести відсутність порушень, зафіксованих у ході перевірки.
Знову ж таки, акт перевірки повернувся до ГУ ДПС за закінченням терміну зберігання.
Суд підкреслює, що позивач не заперечує неподання декларації про майновий стан і доходи, а також несплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору, не подає доказів відсутності у нього відповідного обов`язку, не зазначає доказів і обставин, які мав намір повідомити і подати у ході проведення перевірки.
Так само, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 дійсно отримав інвестиційний прибуток у розмірі 10 000 000 грн у 2023 році.
Суд наголошує, що необхідність сплати податку на доходи і військового збору не може бути пов`язана із відсутністю у названих вище рекомендованих повідомленнях переліку направлених документів, тим більш у суду відсутні підстави для сумніву у документах, які направлялися, ще і за умови незабезпечення платником прийняття кореспонденції.
Суд ще раз звертає увагу, що уся кореспонденція, яка направлялася позивачу податковим органом у період з березня 2024 року по грудень 2024 року поверталася за закінченням терміну зберігання.
При цьому, позивач не забезпечив належне прийняття кореспонденції за зареєстрованою податковою адресою, негативні наслідки чого повинен нести безпосередньо.
Також суд наголошує, що жодних доводів на спростування отримання інвестиційного доходу ОСОБА_1 не повідомлено.
Суд резюмує, що таку формальну обставину як ненадання до суду податковим органом корінця до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №060096695887, при наявності доказів направлення такого відправлення на податкову адресу ОСОБА_1 , у досліджуваному випадку не може бути використано позивачем для уникнення виконання податкового обов`язку, при наявності беззаперечних доказів отримання інвестиційного доходу у 2023 році ОСОБА_1 , неподання ним декларації про майновий стан і доходи за цей період і несплату податку на доходи і військового збору із отриманого інвестиційного доходу, а також повернення усієї іншої кореспонденції, яка направлялася позивачу контролюючим органом, за закінченням терміну зберігання.
У зв`язку із цим, суд констатує відсутність підстав для визнання протиправними і скасування повідомлень-рішень №14523624023 від 23.12.2024, №14523724023 від 23.12.2024, №14523524023 від 23.12.2024.
У той же час, суд резюмує відсутність у платника податків фізичної особи (яка не є фізичною особою-підприємцем і не здійснює незалежну професійну діяльність) із ведення Книги обліку доходів і витрат, тому приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №14523124023 від 23.12.2024, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів до перевірки Книги обліку доходів у сумі 1 020,00 грн, та, відповідно, необхідність його скасування.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як видно із квитанції до платіжної інструкції №ПН4049133 від 03.04.2025, позивачем сплачено судовий збір у сумі 15140 грн. Зважаючи на частину задоволених позовних вимог, враховуючи подання позовної заяви в електронній формі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 968,96 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2024 № 14523124023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.
Дата виготовлення і підписання повного рішення - 26 березня 2026 р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua